Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти

РОЗДІЛ II. ПРОЦЕС ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗДІЙСНЕННЯ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ В УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ ЦІЛІСНОГО СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДИ
2.1. Дослідження рівнів сформованості в учнів першого класу
цілісного сприйняття природи ...................................................94
2.2. Сутність методики здійснення наступності у формуванні в
учнів першого класу цілісного сприйняття природи..............................112
2.3. Зміст, форми, методи, засоби формування цілісного
сприйняття природи як складові визначеної методики.....................131
2.4. Експериментальна перевірка ефективності впровадження в
навчальний процес методики здійснення наступності у формуванні
в учнів цілісного сприйняття природи........................................148
Висновки до розділу ІІ.............................................................168
ВИСНОВКИ.............................................................................172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................177
ДОДАТКИ...............................................................................202
ВСТУП
Актуальність і ступінь розробленості проблеми. Рівень екологічної культури сучасного суспільства спричинив зростання негативного впливу на біосферу, чим обумовив близький до кризового стан природного середовища. Нова стратегія розвитку людства має відповідати об'єктивним законам Всесвіту, забезпечувати діалектичну єдність людини й природи, створювати передумови для гармонійного розвитку всіх форм життя та ґрунтуватися на усвідомленні цілісності природи. Це передбачає сприйняття її як матеріальної живої впорядкованої системи, компоненти якої знаходяться у зв'язках між собою та утворюють певну єдність. Дані узагальнення відображені у працях В.І. Вернадського, Е. Геккеля, Ю. Одума, Н.Ф. Реймерса та інших.
Ідея формування цілісного сприйняття природи є визначальною в екологічній освіті. Остання розглядається як неперервний процес, що охоплює всі вікові й соціальні групи населення, передбачає рух від елементарних екологічних знань, уявлень дитини дошкільного віку до усвідомлення і практичної реалізації природозберігаючих технологій дорослою людиною. За Концепцією екологічної освіти України, дошкільна і початкова освітні ланки забезпечують інформаційно-підготовчий рівень екологічної зрілості, сприяють формуванню елементів природоцільного світогляду (Закон "Про дошкільну освіту") й усвідомленню цілісної природничо-наукової картини світу на основі пізнання загальних закономірностей функціонування природи та взаємозв'язків між її складовими (Державний стандарт початкової загальної освіти).
Аналіз літератури свідчить, що окремі складові процесу формування цілісного сприйняття природи традиційно входять до кола актуальних питань педагогіки. Зокрема, залучення дітей до безпосереднього сприймання об'єктів природи, сприймання її складових у зв'язках та за участі різних аналізаторів розглядалися Й.Ф. Гербартом, Я.А. Коменським, Й.Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, В.О. Сухомлинським та ін. Сучасна педагогіка додала низку нових підходів, де об'єктами сприймання виступають: а) загальні закономірності функціонування природи (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз), б) природа у відповідності до ієрархічного принципу її побудови (А.В. Степанюк, С.П. Пескун, З.П. Плохій), в) конкретні об'єкти, явища природи (Т.М. Байбара, Н.М. Бібік, І.Д. Звєрєв, З.П. Плохій, О.Я. Савченко), г) індивідуально значуща для дітей інформація про природу (З.П. Плохій), д) об'єкти природи як суб'єкти (З.П. Плохій, А.В. Степанюк).
Констатуючи суттєвий внесок науковців у розробку аналізованої проблеми, зазначимо, що в їхніх працях висвітлено лише окремі аспекти формування цілісного сприйняття природи. Докладного й системного дослідження окресленої нами проблеми досі не проводилося.
Аналіз сучасного стану організації навчального процесу в дошкільній та початковій ланках освіти свідчить про те, що формування цілісного сприйняття природи здійснюється в старшому дошкільному й молодшому шкільному віці. Однак реалізація досліджуваного процесу в період навчання дітей у першому класі передбачає лише часткове врахування досягнень дошкільного періоду їх розвитку. Подоланню цієї суперечності найбільшою мірою сприяє створення єдиного соціально-педагогічного середовища взаємодії педагогів та батьків, визначальним для якого є орієнтація на вихідний рівень готовності дітей до цілісного сприйняття природи в межах кожної ланки освіти та на їх "стиках".
Проблема наступності між дошкільною та початковою ланками освіти досліджувалася багатогранно: знайшли висвітлення методологічні засади (О.Я. Савченко), педагогічні основи та шляхи забезпечення (О.В. Вашуленко, Т.Б. Дябло, Л.О. Калмикова), методичний і педагогічний аспекти (А.М. Богуш, Н.В. Кічук, В.Г. Кузь, М.А. Кухта, В.Я. Ликова). Наступність між двома ланками освіти розглядалась у площині вивчення природничого матеріалу (Н.В. Лисенко, Г.О. Ковальчук, Д.І. Струннікова), формування математичних уявлень (А.І. Попова, Т.О. Фадєєва), реалізації зображувальної діяльності (Р.У. Афанасьєва, О.П. Лагутіна), трудового (М.А. Машовець), естетичного (А.І. Ароніна) та екологічного (Л.В. Іщенко) виховання тощо.
Попри вагомий внесок згаданих вище авторів у розв'язання проблеми наступності між дошкільною та початковою ланками освіти, слід зауважити, що проведене нами теоретичне дослідження виявило відсутність праць, у яких би питання наступності між суміжними ланками освіти щодо формування в дітей цілісного сприйняття природи набувало рангу предмета. Враховуючи актуальність проблеми та її значущість для педагогічної теорії й практики, ми визначили тему дослідження - "Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (протокол №1 від 16.04.2003р.) та узгоджена Радою