розділ 2.3).
Процес навчання було здійснено за трьома варіантами («А», «Б», «В»). Перший
варіант «А» запропоновано на основі дидактичного творчого модуля, що надав
можливість педагогам створювати власні навчальні конструкції, враховуючи творчі
задуми дитячої аудиторії, особистісні творчі проекти. Учні, що навчались за
варіантом «А», мали додаткову годину уроків «творчості» та факультативні
заняття. Варіант навчання «Б» враховував творчі пошуки вчителів, варіант «В»
був традиційним. Робота цього періоду сприяла накопиченню творчого досвіду,
формуванню творчих умінь: оригінальності, нестандартності, гнучкості, швидкості
мислення, інтуїції, гумору, допитливості, розвитку уяви учнів. Передбачалось,
що класи, які навчаються за варіантом «А» отримають більш високі результати з
музичної грамотності, музичного досвіду, музично-творчого розвитку, ніж
контрольні (К1, К2). Розподіл експериментальних та контрольних класів на групи
відповідно варіантів навчання («А», «Б», «В») подано в таблиці 2.1.
У процесі розподілу варіантів автор враховував різний рівень успішності з
предметів художньо-естетичного циклу. Учні, що навчались у паралелях «Б», мали
більш низькі показники з музики, оскільки традиційно профільним предметом у них
була «математика». Класи «А» були «гуманітарними». В паралелях «Б»
впроваджувався варіант дидактичного творчого модуля. Було підтверджено
гіпотезу, що слабкі учні завдяки впровадження варіанту навчання «А» підвищують
музичну грамотність, рівень музично-творчого розвитку, розширюють музичний
досвід.
Таблиця 2.1
Розподіл експериментальних та контрольних класів на групи відповідно варіантів
навчання («А», «Б», «В»)
Варіант навчання
Група (Е, К)*
Класи, що брали участь в експерименті
«А»
Е1
5 «Б» Харківської гімназії № 116,
6 «Б» ЗОШ I-III ст. № 122 м. Харкова.
«Б»
Е2
8 «А» ЗОШ I-III ст. смт Малинівка,
7 «А» Циркунівської ЗОШ I-III ст.
«А»
К1
6 «А» ЗОШ I-III ст. смт Новопокровка
«В»
К2
7 «Б» Харківської гімназії № 13,
8 «Б» ЗОШ I-III ст. смт Введенка.
* (Е, К) – експериментальна, контрольна групи.
Отже, за варіантом «А» навчались 5 «Б» Харківської гімназії № 116, 6 «Б» ЗОШ
I-III ст. № 122 (E1A). Класам, що мали кращу успішність з музики: 7 «А»
Циркунівської ЗОШ I-III ст. та 8 «А» ЗОШ I-III ст. смт Малинівка (E2Б), –
пропонувався варіант навчання «Б». Варіант навчання «В» отримали школярі з
високими показниками успішності: 8 «Б» ЗОШ I-III ст. смт Введенка, 7 «Б»
Харківської гімназії № 13 (К2B). Таким чином, в експериментальну групу війшло –
89 учнів, у контрольну – 94 особи.
Кількісні дані констатували, що наявність творчого потенціалу – характерна риса
учнів усіх класів. Творчі якості, що виявляються в оригінальності мислення,
уяви, інтуїції, гумору, в творчому ставленні до навколишнього притаманні
практично всім підліткам.
Отже, на перший план виходить проблема пошуку та використання новітніх
технологій, особливих засобів вимірювання та діагностичних методик вивчення
духовно-творчого розвитку учнів основної школи (5–8 класи). Значна увага
приділялась розгляду основної мети діагностування навчальних досягнень учнів у
системі музичної освіти, особливо її творчого аспекту. О.Ростовський, Л.Школяр
для діагностики творчих проявів учнів, пропонували частину показників
ефективності музичної культури, в яких музично-творчий розвиток має домінуюче
значення. До наступних відносяться: музичний досвід, музична грамотність [157;
208].
Для вирішення поставлених завдань було розроблено дві групи критеріїв
ефективності реалізації творчого компонента в музичному навчанні. Перша
передбачала усвідомлення особистісних показників творчості дітей молодшого
підліткового віку в процесі музичного навчання; другий демонстрував рівень
засвоєння змісту музичної освіти школярами через творчу діяльність
Щодо першої групи критеріїв (музично-творчий розвиток), то визначення проходило
через розуміння образу учня в динаміці його руху як цільового чинника
конструювання змісту освіти на грунті дидактичної чи педагогічної теорії
(А.Хуторськой). Для вибору оптимальних технологічних засобів критеріального
відбору було визначено особистісні якості учня, які стали орієнтиром для
цілеспрямованого процесу конструювання освітньої програми. Окремо визначалась
характеристика креативного образу учня: емоційно-образні якості;
ініціативність, нестандартність; здібність до генерації ідей; уміння бачити
знайоме в незнайомому; уміння вести діалог із об'єктом, що вивчається;
конструювання версій; інтуїція… незалежність; наявність досвіду реалізації
найбільш творчих своїх здібностей, участь у концертах, олімпіадах, конкурсах
[248, с. 50-54]. Основні з них враховувались для розробки «творчого портрета»
учня основної школи в умовах музичного навчання.
Для одержання об'єктивних даних з приводу творчого образу було застосовано
комплекс діагностичних методик – анкетування вчителів і учнів основної школи,
тестування, експертна оцінка продуктів творчої діяльності. Розробку методики
педагогічної оцінки творчих досягнень учнів основної школи в умовах музичного
навчання ми проводили на підставі загальних та спеціальних підходів та методик
В.Андреєва [10; 11], Н.Вишнякової [43; 44], І.Волкова [45], Е.Гуцало [70],
Л.Дмитрієвої [75; 76], Л.Левченко [115], О.Нижник [165], В.Рагозіної [199],
Е.Печерської [181], Л.Сохань [149], А.Хуторського [248], Л.Школяр [257].
Розробка критеріїв проводилась відповідно до загальновідомих поглядів
педагогів, психологів, музикантів щодо складності підліткового віку,
переломного моменту в психіці школяра, що обумовлено суперечностями між
потребами і можливостями
- Киев+380960830922