Розділ 2
експериментальна перевірка педагогічних умов ефективності організації контролю
навчальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу в умовах
кредитно-модульного навчання
2.1 Загальні питання підготовки і проведення дослідно- експериментальної роботи
Мета експерименту полягала в тому, щоб виявити педагогічні умови ефективності
організації контролю навчальної діяльності студентів у системі
кредитно-модульного навчання. Сформульована мета визначила характер основних
завдань, що вирішувались у ході експериментальної роботи:
довести на підставі експериментальної перевірки доцільність забезпечення
продуктивної взаємодії суб’єктів навчального процесу (викладач-студент,
студент-студент) для успішного вирішення досліджуваної проблеми;
розкрити можливості використання новітніх інформаційних технологій для
підвищення результативності контролю навчальної діяльності студентів в умовах
кредитно-модульного навчання;
виявити роль адаптації методів, форм і засобів контролю до індивідуальних
особливостей студента в процесі їхнього навчання за кредитно-модульною
системою.
Експериментальна робота проводилася на базі Харківського національного
університету радіоелектроніки (ХНУРЕ) впродовж двох навчальних років (2003-2005
рр.).
Вибіркову сукупність склали студенти факультету прикладної математики та
радіотехнічного факультету (загальною кількістю 232 особи). Згідно з
варіативною програмою нашого експерименту, яка передбачала перевірку
педагогічних умов ефективності організації контролю навчальної діяльності
студентів у різних сполученнях, із семи академічних груп (123 особи) було
утворено чотири експериментальні групи Е1 (31 студент), Е2 (32 студенти), Е3
(37 студентів), Е4 (23 студенти). В групах Е1 і Е3 передбачалося провести
цілеспрямовану адаптацію до кредитно-модульної системи, в двох інших групах
така робота не проводилася. З п’яти академічних груп означених факультетів
(загальною кількістю 109 осіб) було утворено дві контрольні групи К1 (60
студентів) та К2 (49 студентів), контрольні групи складалися залежно від
специфіки фахової підготовки: провідні навчальні дисципліни в контрольній групи
К1, на відміну від групи К2 , пов’язані з підготовкою до роботи з комп’ютерною
технікою.
Достовірність результатів, які були одержані в ході експерименту, обумовили
такі фактори:
вибірка складалась із студентів-однокурсників єдиного факультету;
і в експериментальних, і в контрольних групах навчання проводилося за однією
програмою, вивчався однаковий за змістом і об’ємом навчальний матеріал в межах
єдиних кредитів і модулів;
в усіх групах використовувались однакові методики діагностики результативності
експериментальних заходів.
Експериментальна робота проводилась у процесі вивчення іноземної мови. При
виборі навчальної дисципліни ми виходили з таких міркувань.
По-перше, в умовах усе більш зростаючого інформаційного потоку і при розширенні
професійних, наукових і культурних зв’язків України з закордонними країнами,
активних інтеграційних процесів у світовій освіті підвищуються вимоги до якості
підготовки фахівця-випускника, обов’язковим компонентом якої є оволодіння
іноземною мовою.
По-друге, організація контролю навчальної діяльності учнів (студентів) вимагає
врахування особливостей навчального предмету щодо його провідних змістовних
компонентів. У навчальних предметах провідними компонентами можуть виступати
предметні наукові знання, засоби діяльності, певне бачення світу (І.Журавльов,
Л.Зоріна, І.Лернер). Іноземна мова належить до тих навчальних предметів,
провідним змістовним компонентом яких виступають засоби діяльності. До цього ж
типу предметів належить і значна кількість інших дисциплін, що вивчаються у
ВТНЗ – математичні дисципліни, інформатика. Таким чином, результати
дослідження, за нашим припущенням, матимуть широке практичне застосування.
Експеримент проводився в природних умовах навчального процесу і складався з
трьох етапів – констатувального, формувального і контрольного.
У ході констатувального експерименту було проаналізовано організацію процесу
кредитно-модульного навчання в Харківському національному університеті
радіоелектроніки (ХНУРЕ), який виступив експериментальною базою нашого
дослідження.
Спираючись на чотирирічний досвід використання системи ECTS для перезаліку
кредитів, який набуто в ході виконання проекту TEMPUS UM CP-20560 і організації
міжнародного обміну студентами з університетом м. Ювяскюля (Фінляндія) і
Відкритим університетом м. Амстердам (Нідерланди), а також на досвід
упровадження модульної технології організації навчального процесу на старших
курсах факультетів РТ, КН, ПММ протягом 2002/2003 н.р. [189], із вересня
2003/2004 навчального року колектив ХНУРЕ здійснює поетапний перехід до
кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) за всіма
спеціальностями університету.
У ХНУРЕ впродовж 2003 р. здійснювались такі заходи з реалізації положень
КМСОНП:
– розроблено та введено в дію Положення про кредитно-модульну систему
організації навчального процесу в ХНУРЕ (Додаток А);
– затверджено графік навчального процесу для студентів 1-5-го курсів на
2003/2004 н.р. за 4-ма модулями;
– розроблені та уточнені структурно-логічні схеми навчальних планів за
модулями;
– перероблені та уточнені робочі програми з дисциплін за модульною технологією
навчання (див. додаток Б);
– розроблена форма індивідуальних навчальних планів студентів і методика їх
складання;
– розроблені структурно-логічні схеми зв’язку між дисциплінами з урахуванням
модульної технології;
– здійснено формув
- Киев+380960830922