РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ УМІНЬ
СТАРШОКЛАСНИКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ
ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ "МАТЕМАТИКА" ТА "ТЕХНОЛОГІЇ"
2.1. Дидактичні засади формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників
Для розробки моделі формування інформаційно-технологічних умінь розглянемо дидактичні засади формування змісту умінь взагалі та інформаційно-технологічних умінь зокрема. Перш за все проаналізуємо поняття "дидактичні основи", "дидактичні засади". За Словником української мови [335, с. 776] основа - "це те, на чому що-небудь ґрунтується, тримається, базується; ..головні засади, чого-небудь; ..провідні принципи, правила, якими хто-небудь постійно керується в діяльності". За цим це джерелом засада - "вихідне, головне положення, принцип; спосіб, ...метод здійснення чого-небудь" [334, с. 300-301]. У філософському енциклопедичному словнику [367, с. 452] подається таке визначення: основа - достатня та (або) необхідна умова для чого-небудь:...пізнання, діяльності. За тлумачним словником В.І.Даля [84, с. 702-701], основа - опора, початок, причина.
Поняття "дидактичні основи" за Ф.Б.Сушковою [348, с. 205] вводиться для позначення сукупності норм, які регулюють відбір складу соціального досвіду з точки зору дидактики, тобто з урахуванням характеристик предмету дидактики: єдності змістової та процесуальної сторін навчання, єдності викладання та учіння, характеристик процесу навчання та функцій: а) змісту освіти в цілому, б) предмету, в) матеріалу. Тому можна дійти висновку, що поняття дидактичні основи є фундаментальним та більш складним за своєю сутністю, ніж дидактичні засади.
Для успішного формування інформаційно-технологічних умінь важливо знати не тільки їх структуру, але й компоненти, що складають їх зміст, а також умови їх засвоєння, які разом складають зміст формування інформаційно-технологічних умінь (оскільки уміння є елементом змісту освіти (за Ю.К.Бабанським), а саме таким чином трактує "зміст освіти" А.В.Хуторський: "Зміст - це сукупність елементів і процесів, які складають основу об'єктів і передбачають існування, розвиток та зміну їх форм. Форма виражає внутрішній зв'язок і принцип організації взаємодії елементів і процесів як між собою, так і з зовнішніми умовами" [404, с. 91-92; 384, с. 35].
За дослідженнями І.Я Лернера, В.В. Краєвського [348, с. 205] розробка змісту сучасної шкільної освіти формується на кількох рівнях:
- загального теоретичного уявлення (визначається його склад, структура - виділяються його основні компоненти, дається їхня характеристика);
- навчального предмета (склад і структура змісту освіти визначається відповідно до функцій освітньої галузі, навчального предмету, враховується логіка тієї науки, яку вони представляють, а також умови і закономірності процесу навчання);
- навчального матеріалу (розробляються завдання, вправи, які складають зміст підручників та інших матеріалів для учнів та вчителів );
- навчального процесу (розглядається зміст освіти, впроваджений у педагогічну практику).
Важливого методологічного значення під час дидактичного прогнозування і розробки змісту шкільної освіти набуває виявлення детермінуючих факторів і принципів його структурування, яке у дидактиці ґрунтується на формуванні та систематизації структур змісту, тобто на такому його упорядкуванні, яке пов'язується з виділенням відповідних для даного змісту систем, а в них - складових і зв'язків між ними [257].
Фактори структурування змісту освіти - це об'єкти, або умови, що впливають на обсяг, функції, характер, взаємозв'язки між його компонентами. Принципи структурування змісту освіти - це загальні, вихідні положення, керівні ідеї, вимоги до визначення компонентів змісту освіти, взаємозв'язків між ними [163, с. 25]. Закономірності навчання - об'єктивні, стійкі й суттєві зв'язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність [74, с. 269].
Уміння є складовою змісту шкільної освіти, тому, виходячи з аналізу теоретичних основ змісту загальної середньої освіти [348, с. 205], дидактичні засади формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників розглядатимемо як дворівневу структуру. Дидактичні засади першого рівня слугують для відбору змісту інформаційно-технологічних умінь, дидактичні засади другого рівня - для реалізації навчально-виховного процесу з формування інформаційно-технологічних умінь.
З приводу вище зазначеного, під дидактичними засадами формування інформаційно-технологічних умінь будемо розуміти фактори, закономірності та принципи відбору змісту інформаційно-технологічних умінь, а також умови, закономірності, принципи та методи формування інформаційно-технологічних умінь. Дидактичні засади першого та другого рівнів взаємопов'язані, тому у переліку дидактичних засад формування інформаційно-технологічних умінь ми не виділяємо зміст інформаційно-технологічних умінь.
Розглянемо основні фактори, закономірності і принципи структурування змісту інформаційно-технологічних умінь на двох рівнях його розробки.
На рівні загального теоретичного уявлення основними факторами структурування змісту інформаційно-технологічних умінь виступають:
1. Потреби суспільства, яке ставить перед освітою основні мету і завдання; його вимоги до рівня освіченості особистості - соціальне замовлення суспільства.
Вимоги до життєвої компетентності випускника сучасної школи були розглянуті у п. 1.1.1. Так, відповідно до мети, завдань, функцій, принципів сучасної освіти (п.1.1.2.) були визначені основні компоненти змісту інформаційно-технологічних умінь - інформація та технологія.
2. Орієнтація під час формування змісту інформаційно-технологічних умінь на пріоритети освіти, тенденції її розвитку - орієнтація на осучаснення навчально-виховного процесу: забезпечення освіти впродовж життя, що реалізується шляхом її фундаментальності та можливістю самонавчання.
Реалізація технологічних підходів у педагогічні науці та практиці, а також використання інформаційн