Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями

РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ З
ГРОМАДСЬКИМИ ДИТЯЧИМИ ТА МОЛОДІЖНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Теоретичними засадами побудови експериментальної системи формування готовності
майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними
організаціями виступили системно-цілісний, особистісно-діяльнісний,
культурологічний, антропологічний, інтеграційний, методологічний підходи;
психолого-педагогічні концепції: взаємозв’язку педагогічної і
соціально-педагогічної діяльності (С. Васильченко, М. Галагузова, А. Капська,
Л. Мардахаєв, Л. Міщик, А. Мудрик), професійно-педагогічної підготовки
(О. Абдулліна, О. Гонєєв, В. Сластьонін), концепції змісту, організаційних форм
і технологій навчання у вузі (С. Архангельський, В. Беспалько, А. Вербицький,
С. Харченко); дидактичні принципи, педагогічні умови; чинні вимоги до вищої
освіти і якості підготовки фахівців в умовах освітніх реформ і процесу
входження України в загальноєвропейський освітньо-науковий простір.
Ми намагалися врахувати сучасні тенденції реформування навчально-виховного
процесу вищого навчального закладу на основі системного підходу до його
універсалізації, фундаменталізації, гуманітаризації, демократизації,
інтернаціоналізації, до використання творчих форм, методів і засобів, які
активізують пізнавальну, в тому числі самостійну діяльність, до комплексного
методичного забезпечення усього процесу підготовки, до оновлення навчальних
програм курсів [57, с. 9]. Каталізатором інноваційних процесів у галузі вищої
освіти, які стосуються як мотиваційних, змістових, процесуальних, так і інших
структурно-системних компонентів освіти, виступає впровадження європейських
стандартів вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонської декларації 1999
року.
Розглядаючи процес формування готовності майбутніх соціальних педагогів із
позицій системно-цілісного підходу, зазначимо, що термін «система» (від грец.
systema — ціле) у науковій літературі тлумачиться як сукупність елементів,
взаємопов’язаних між собою таким чином, що виникає визначена цілісність та
єдність [295, с. 98]. Важливо, що системі притаманні інтегровані якості, які
відсутні у самих елементів. Ефективність будь-якої системи залежить від її
цілісності, системотворного взаємозв’язку елементів, єдності із зовнішнім
середовищем. Відзначимо, що неодмінною приналежністю цілісних систем є
компоненти, які у своїй єдності становлять структуру педагогічної системи.
Застосування системного підходу для аналізу та моделювання педагогічних явищ
(В. Беcпалько, Н. Кузьміна) дозволяє в рамках нашого дослідження трактувати
систему як «сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і прийомів, необхідних
для створення організованого, цілеспрямованого й навмисного педагогічного
впливу на формування особистості із заданими якостями» [100, с. 116].
Здійснюючи експериментальне дослідження, ми виходили з того, що навчальний
процес у вищому навчальному закладі є педагогічною системою з такими
структурними компонентами як мета навчання, зміст освіти, організаційні форми і
методи навчання [275, с. 33]. Відповідно, процес формування готовності
студентів-майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та
молодіжними організаціями ми розглядаємо як систему, що включає наступні
структурні компоненти: цільовий; змістовий; процесуальний.
Схематичне зображення системи формування готовності майбутніх соціальних
педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями
показано на рис. 2.1. Запровадження та перевірка дієвості даної системи
здійснювались у ході формувального етапу експерименту. Його результативність у
цілому залежить від обґрунтування та реалізації організаційно-педагогічних умов
забезпечення ефективності процесу формування готовності майбутніх соціальних
педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями.
Рис. 2.1 Система формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи
з громадськими дитячими та молодіжними організаціями
2.1. Цільовий та змістовий компоненти системи формування готовності майбутніх
соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними
організаціями
Приступаючи до характеристики структурних компонентів системи формування
готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та
молодіжними організаціями, першим розглянемо цільовий компонент, який
ґрунтується на загальнонаукових підходах щодо мети освіти в цілому, цілей
розвитку вищої освіти та цілей освітньо-професійної підготовки майбутніх
соціальних педагогів зокрема.
Зазначимо, що початок ХХІ століття характеризується підвищеною увагою світової
спільноти до проблем вищої освіти. Наголос все більше робиться на якості
освіти, універсальності підготовки випускника та його адаптованості до ринку
праці, на особистісну орієнтованість навчального процесу, його інформатизацію,
визначальну важливість освіти у забезпеченні сталого людського розвитку. Тому і
сучасну мету освіти можна визначити як формування освіченої, гармонійно
розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань,
професійної мобільності та швидкої адаптації до змін в соціально-культурній
сфері, організації праці в умовах ринкової економіки. Відповідно, основним
змістом діяльності вищого навчального закладу повинно стати формування
інноваційного освітньо-виховного середовища, що передбачає: зміну організації і
змісту освіти з метою інтеграції у світовий освітній простір; оптимізацію
кадрового забезпечення; комплексне вдосконалення професі