Вы здесь

Вплив агротехнічних прийомів на урожайність зерна і насіння нових гібридів кукурудзи в умовах зрошення південного Степу України

Автор: 
Найдьонов Віктор Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U005092
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ґрунтово-кліматичні та погодні умови
Польові досліди проводилися на полях Державного підприємства дослідного
господарства Української академії аграрних наук „Асканійське” Каховського
району Херсонської області, яке за існуючим агро кліматичним районуванням
відноситься до південного Степу України.
Дослідне господарство розташоване в підзоні південного сухого Степу в межах
Чаплинського природно-сільськогосподарського району. Ґрунтовий покрив
представлений темно-каштановими грунтами та їх комплексами з солонцями, які
характеризуються гумусовим профілем 40-48 см, значною солонцюватістю, невеликим
вмістом гумусу (2,8-3,0%), слабкою структурністю орного шару [214].
За даними Херсонської зональної агрохімічної лабораторії, ґрунт території
господарства темно-каштановий остаточно слабкосолонцюватий
крупнопилувато-важкосуглинистий. За гранульованим складом ґрунт містить 40,66 %
фізичної глини, ґрунтоутворювальна порода – середньосуглинистий лес, збагачений
вапном і гіпсом. Ґрунтовий профіль укорочений. На глибині 63–90 см
спостерігається добре розвинутий карбонатно-ілювіальний горизонт, обмежуючий
розвиток кореневої системи рослин.
За механічним складом ґрунт відноситься до крупнопилувато-тяжкосуглинистих
різновидів з перевагою в орному шарі фракції великого пилу (32,48 %), мулу
міститься 32,23 %. Темно-каштанові грунти південного Степу України
відзначаються несприятливими водно-фізичними властивостями, а саме високою
щільністю складу, низькою водопроникністю, нахилом до набухання, запливання і
кіркоутворення, високою зв'язністю після висихання, недостатньою водоутримуючою
здатністю та низькою найменшою вологоємкістю. Така негативна характеристика
грунту дослідної ділянки пояснюється, з одного боку, його природною
солонцюватістю, а, з другого боку, вузьким співвідношенням Ca2+ і Mg2+.
Гумусний горизонт має потужність 42-51 см. Орний шар характеризується великим
вмістом пилу, малою кількістю водостійких агрегатів крупніше 0,25 мм, має
високу щільність складення, погану водопроникністю, недостатню водоутримуючу
здатність. Має схильність до набрякання, запливання і кіркоутворення.
В орному шарі ґрунту міститься в середньому гумусу 2,15 %, легкогідролізованого
азоту 5,0 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору 2,4 мг та обмінного калію 40 мг
на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину гумусованого профілю ґрунту
нейтральна - рН - 6,8-7,0.
Об'ємна маса шару грунту 0-100 см складає 1,41 г/см3, найменша вологоємність –
21,3%, вологість зів’янення – 9,5 %.
Водно-фізичні властивості ґрунту сприятливі для розвитку сільськогосподарських
культур. Він характеризується нормальним складенням ґрунтового профілю.
Об’ємна маса орного шару складає 1,16-1,21 г/см3, загальна шпаруватість
54,6-55,8 %. Униз по профілю з ущільненням нижніх горизонтів ґрунтів
підвищується об'ємна вага до 1,52 г/см3 на глибині 140-150 см, а загальна
шпаруватість знижується до 45,0 %.
Ґрунти характеризуються досить високою вологоємністю та хорошою водовіддачею.
Повна вологоємність орного шару складає 45,1-47,7 %, гранична польова –
26,5-30,4 %. Аерація орного шару грунту задовільна - 19,8-20,7 %.
У півметровому шарі ґрунту міститься 67,4 мм засвоюваної вологи, а у метровому
шарі – 129, 0 мм.
Загальний запас вологи, що відповідає граничній польовій вологоємності, для
кореневмісного шару 0-30 см складає 1000 м3/га, для шару 0-50 см – 1700 м3/га і
для шару 0-100 см – 3200 м3/га.
Ґрунтові води на ділянці розташовані на глибині 10-12 м і не впливають на режим
вологості ґрунту в зоні аерації.
У цілому слід відмітити, що темно-каштановий слабосолонцюватий грунт, на якому
проводилися дослідження, має задовільні агровиробничі властивості і, за
правильного використання й науковообґрунтованого ведення виробництва,
забезпечує в умовах зрошення одержання високих урожаїв сільськогосподарських
культур.
Характеристика клімату. Територія землекористування Дослідного господарства
розташована в південному агрокліматичному районі Херсонської області. Клімат
району посушливий, з великими тепловими ресурсами, частими суховіями, незначною
кількістю та нерівномірним розподілом опадів, що обумовлює необхідність
застосування зрошення для одержання високих і сталих урожаїв
сільськогосподарських культур.
За багаторічними даними, середньорічна температура повітря складає +9,2 °С.
Найбільш холодний місяць – січень із середньомісячною температурою повітря -4,1
°С, а найбільш теплий – липень з температурою повітря +23,1 °С.
Абсолютний мінімум температури повітря досягає -32 °С, абсолютний максимум
становить +39 °С.
Середня тривалість безморозного періоду 175 днів, вегетаційного – 220 днів.
Тривалість періоду з температурою вище 10 °С складає 175 днів. Сума
середньодобових температур за цей період дорівнює 3200-3500 °С.
Початок активних температур повітря припадає на кінець третьої декади березня і
закінчується вегетаційний період у першій декаді листопада.
Весна коротка - 30-50 днів, характерною її особливістю є швидке наростання
температури повітря. Весняні заморозки припиняються, в середньому, в другій
декаді квітня, але в окремі роки вони спостерігаються в третій декаді травня.
Останні весняні заморозки закінчуються в третій декаді квітня, а першій осінні
– починаються в другій декаді жовтня.
Річна сума опадів у середньому складає 388 мм, абсолютний мінімум опадів – 231
мм, максимум – 565 мм. Сума опадів за вегетаційний період складає 259 мм.
Розподіл опадів нерівномірний як по сезонах року, так і за інтенсивністю.
Літо, жарке, посушливе і триває біля 5 місяців. У літній період випадає вели