зміст
процесів відчуження та самовідчуження культури, що актуалізує проблему
естетичних взаємин суб’єкта і об’єкта в сучасному соціокультурному просторі.
Визначено, що естетичний розвиток суб’єктів відбувається в процесі закорінення
в розмаїття культур, традицій, органічних форм досвіду, які не можливо
уніфікувати під знаком всезагального, на відміну від якостей які формує масова
культура в умовах глобалізації, тому для побудови безпечного, духовно здорового
суспільства необхідно створити умови для включення естетичних цінностей
національної культури в матеріально-духовну діяльність і формування з цією
метою різних галузей знань з урахуванням естетичних особливостей національного
характеру, естетики народних традицій.
6. У другій частині
розділу проаналізовано особливості значущих світоглядних
елементів культурно-естетичної домінанти, а саме: суспільних естетичних ідеалів
і уявлень, які виникли в процесі набуття естетичного досвіду українцями, а
також досліджено їх консолідуючу роль у функціонуванні суспільства.
У цьому зв’язку охарактеризовані особливості суспільних естетичних ідеалів
українського народу від часів Княжої доби до тепер. Виявлено, що впродовж усієї
історії українського народу домінуючими були тенденції, пов’язані з
ідеалізацією людської особистості, краси духовного світу людини та стосунків
між людьми в усіх сферах їх життя. Водночас ідеалом етичної свідомості багатьох
українців було поєднання зовнішньої та внутрішньої гармонії, а злагода,
гармонія, мир між людиною і Богом – головними не лише естетичними, а й
соціальними цінностями.
Дійшли висновків, згідно яких повернення до переосмислених традиційних
естетичних національних цінностей має стати світоглядною засадою необхідних
українському суспільству консолідуючих суспільних і державних ідей, що наразі
не мають чіткого стратегічного визначення. З одного боку, суспільні ідеї
сформульовані на засаді традиційних, загальновизнаних цінностей і естетичних
ідеалів, що мають багатовікову історію та випробувані часом, необхідні для
збереження громадянами їх індивідуальної, етнічної й національної ідентичності,
тобто стають умовою подальшого повноцінного існування України в якості
толерантної нації, де суб’єкти суспільних відносин мають рівні права на
реалізацію власних культурних потреб.
З іншого боку, система національного виховання, побудована на ґрунті естетичної
культури – це не лише шлях до збереження в пам’яті прийдешніх поколінь народних
естетичних ідеалів, але й важлива умова втілення їх в суспільне життя. Разом з
тим традиційна українська культура відображує специфіку естетичних уявлень про
гармонію за законами якої прагне будувати власне життя кожен народ, кожна нація
і держава.
7. Аналіз особливостей суспільних естетичних ідеалів і уявлень дає нам
можливість говорити про те, що культурно-естетична домінанта національного
світогляду, виявляючи свої світоглядно-ціннісні грані в процесі
духовно-естетичного освоєння світу українською людиною завдяки системі певних
естетичних цінностей, ідеалів й уявлень, зокрема, про прекрасне, піднесене,
трагічне та комічне – джерело пробудження спільних переживань й
духовно-емоційної енергії, що підтримувала віру народу і його надію на краще
життя на різних етапах національно-культурного становлення й розвитку.
8. Опрацювання наукових літературних джерел та екзистенційні спостереження
автора сприяли оформленню висновків, згідно з якими, світоглядні, культурні,
історичні особливості досвіду української нації зумовили домінування уявлень
про прекрасне та гармонію як основну ознаку прекрасного над іншими естетичними
уявленнями. Разом з тим, відбувалося ствердження краси в якості найвищої
цінності, тотожної добру, що визначає характер світоглядно-ціннісних
орієнтацій, які стали підґрунтям української національної ідентичності та
національної державності.
ВИСНОВКИ
Культурно-естетична домінанта національного світогляду є духовно-ідеологічною
основою, завдяки якій протягом багатьох століть органічно відтворювались і
еволюціоновули головні світоглядно-ціннісні орієнтації українського народу,
гуртуючи в часі і просторі навколо себе різні етноси та народності, залучаючи
їх представників до культурних, державотворчих процесів, разом з тим,
консолідуючи вільних суб’єктів суспільних відносин в єдину українську націю.
Естетичний характер народної міфології та християнський світогляд з його
потужним морально-етичним комплексом сприяли формуванню багатогранної і
гармонійної світоглядно-ціннісної засади творення вагомого потенціалу
духовно-естетичних скарбів. Тому в складних історичних умовах, що включали
періоди полонізації та інших зазіхань на самобутність і ідентичність етносу
національна культура як провідний чинник конституювання життя народу в якості
індивідуальної іпостасі людства змогла вистояти і зберегти свою самобутність.
Впродовж усієї історії українського народу домінуючими були тенденції,
пов’язані з ідеалізацією людської особистості, стосунків між людьми у всіх
сферах суспільного життя, а також краси духовного світу людини. Водночас,
злагода, гармонія і мир між людиною і Богом – були не лише естетичними, а й
соціальними цінностями для багатьох українців.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства, аксіологічний плюралізм,
як домінуюча світоглядна настанова та конформізм, як пряма настанова і водночас
самоцінність призводять до ускладнення формування світоглядної культури, а
відтак і світоглядно-ціннісних орієнтацій, які мають бути спрямованими на
підтримку національної ідентичності як світоглядного базису гуманітарної
безпеки нації.
Необхідною умовою формування світоглядної культури громадян України, їх
національної ідентичності в контексті розбудови сучасної національної
державності є «пропущення» знань через почуттєвий, тобто естетичний рівень,
який сприяє ціннісному переживанню явищ національної культури та історії, що
своєю чергою актуалізує проблему формування культурно-естетичної домінанти як
духовно-ідеологічної засади національного державотворення.
В процесі безперервної багатовікової біологічної та культурної еволюцій під
впливом географічних, історичних, культуроморфних чинників та їх похідних
відбувався динамічний синтез світоглядного субстрату, який став гармонійною
засадою творення своєрідної культурно-естетичної генонеми як домінуючої в
українському світоглядному геномі, з вираженим чуттєво-емоційним,
естетично-насиченим світобаченням та світосприйняттям.
Вплив архетипів української культури, зокрема, філософії серця, а також
архетипу слова, етичної цінності індивідуальності, софійності світу та
родинного статусу природи зумовив творення індивідуальної структури
культурно-естетичної домінанти національного світогляду. Органічне виявлення
архетипів у бутті забезпечувало відтворення і еволюцію культурно-естетичної
домінанти як ціннісної генонеми національного світогляду, що сприяло подальшому
поступу України в складних історичних умовах.
Виявляючись в суспільному бутті як світоглядна парадигма, ідеологічний
потенціал, культурно-естетична домінанта покликана здійснювати на культуру
української нації, суб’єктів її споживання та творення стимулюючий, активуючий,
орієнтуючий та, відповідно, консолідуючий вплив. Будучи формою реалізації
культуротворчого потенціалу та пізнавальних естетичних цінностей,
культурно-естетична домінанта національного світогляду стає водночас своєрідним
провідником національної ідеології, важливим засобом формування світоглядної
культури й національної ідентичності.
Подальші шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного
світогляду можуть бути пов’язані, на нашу думку, з: переорієнтацією
світоглядних позицій на пріоритетність духовно-естетичних вартостей,
гармонізацією ціннісних орієнтацій, спрямованих на прилучення громадян до вищих
духовних цінностей і суспільних естетичних ідеалів, які випробувані часом і
мають багатовікову історію; активізацією міжкультурного спілкування на вищому
якісному рівні; усвідомленням того, що творення духовно-естетичних надбань
відбувається в умовах зосередженості на загальнолюдських проблемах, коли вони
знаходять відгук у загальносвітовому вимірі. Реалізація цих шляхів можлива, на
нашу думку, за умов розбудови системи національного виховання й освіти на
основі підвищення рівня естетичної культури нації, що є світоглядно-ціннісним
базисом, який відображає специфіку естетичних уявлень про гармонію, за законами
якої прагнуть будувати власне життя кожен народ, нація і держава.
СПИСОК
- Киев+380960830922