РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов зони проведення досліджень
Дослідження проводились у лісостеповій зоні України. В Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Сумській, та Полтавській областях проведено обстеження полів, а в Київській області, крім того, проводили польові та виробничі досліди.
Лісостеп займає третину сільськогосподарських угідь України. За кліматичними умовами західні та східні райони Лісостепу відрізняються між собою. Для західних районів характерна більш м'яка зима, відносно прохолодне літо. Середня температура січня (найбільш холодного місяця) на заході складає -4..-6°C, а на сході знижується до -7..-8°C. Абсолютний мінімум на сході Лісостепу досягає -41°C. Середня дата першого морозу на сході припадає на першу декаду жовтня, а на заході - на другу декаду. Останні морози на сході спостерігаються в кінці квітня - на початку травня, а на заході - в середині квітня. Середня тривалість безморозного періоду на більшій частині території становить 160-170 днів. В найбільш теплому місяці (липні) в західній підзоні Лісостепу середня температура повітря складає 17-18°C, а в центральній та східній підзонах 20-22°C.
Середня багаторічна сума опадів на території Лісостепу зменшується в напрямку з заходу на схід з 700-550 до 575-500 мм, ГТК - 1,6-1,2. Приблизно 65% опадів припадає на теплий період року. Сума опадів за період вегетації озимої пшениці коливається від 310 до 500 мм. Середня кількість днів з опадами коливається від 180 на заході до 130 на сході. В окремі роки кількість опадів дуже варіює, нерідко спостерігаються посухи.
Кількість днів із суховіями в східних районах досягає 11, а в західних - 1-8.
Сніговий покрив в Лісостепу нерівномірний. В середньому він з'являється 15-25 листопада, а повністю сходить - в кінці березня. Загальна кількість днів із сніговим покривом складає від 110 на північному сході до 70 на південному заході. Середня висота снігового покриву на території Лісостепу не перевищує 20-30 см. Погода взимку дуже нестійка, з частими відлигами, іноді серед зими повністю сходить сніг, температура підвищується до 8°C. При частих відлигах утворюється льодова кірка, що негативно впливає на перезимівлю озимих.
Грунти за механічним складом досить різноманітні. Найбільш поширені світло-сірі, сірі та темно-сірі вилугувані чорноземи, чорноземи глибокі малогумусні та середньогумусні. Досить поширені також змиті грунти різних типів, в основному вилугувані [272].
Польові та виробничі досліди проводили на полях акціонерного товариства "Україна" Миронівського району Київської області. Господарство розташоване в південно-східній частині Київської області на водорозділі річок Рось та Росава. Загальна площа полів складає більш ніж 3800 га. Рельєф місцевості - широкохвилясте, досить підвищене плато (151 м над рівнем моря). Мікрорельєф території виражений неглибокими пониженнями блюдцеподібної або видовженої форми по 0,2-1 га. Грунтові води залягають на глибині 50-60 м від поверхні грунту.
Грунтовий покрив представлений потужними малогумусними великопилуватолегкосуглинистими і піщанолегкосуглинистими слабо вилугуваними чорноземами на світло-палевому лесі. Потужність гумусового горизонту складає 38-40 см. Карбонатний шар залягає на глибині 45-65 см. Відносно легкий механічний склад грунту сприяє обробітку, доброму повітряному та тепловому режиму. Однак грунти здатні до запливання, особливо в періоди інтенсивних опадів, утворюючи кірку, але вони багаті елементами зольного живлення, мають слабокислу, близьку до нейтральної реакцію грунтового розчину (вміст гумусу - 2,9%; реакція грунтового розчину (рН грунту) - 6,87-6,89), що є сприятливим для вирощування озимої пшениці.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає 7°C, але в деякі роки спостерігаються значні відхилення.
Самий теплий місяць на протязі року - липень, самий холодний - січень. Середня багаторічна температура в липні 20,1°C.
Межі коливання середньорічної температури липня - 18,2°C, січня - від -1,0°C до -15,4°C. Максимальна температура повітря влітку інколи сягає 39°C, а взимку реєстрували мороз до -36°C.
Більша частина опадів - 347 мм - випадає в теплу пору року (квітень-вересень), коли переважають вологі північно-західні вітри і менша взимку. Кількість опадів у середньому за вегетаційний період (квітень-жовтень) складає 386 мм, сума ефективних температур вище 5°C - 3000°C, вище 10°C - 2700°C, ГТК - 1,43, що характеризує нормальне зволоження території. Тривалість безморозного періоду в середньому 165 днів.
Агрокліматичні умови в основному сприятливі для вирощування озимої пшениці. Теплозабезпеченість території добра [272].
Метеорологічні умови у роки досліджень були різними (рис. 2.1). Весна 1997 року була пізньою, дощовою і холодною. Середньомісячна температура повітря в квітні була на 2,0°С нижчою середньої багаторічної. Опадів випало 58 мм або 149% від середньої багаторічної кількості, це стримувало проведення польових робіт і обмежувало процеси росту озимих культур. Тому обприскування посівів озимої пшениці гербіцидами провели 3 травня. У травні середньомісячна температура була близькою до норми (16°С), опади складали 68 мм, або 138% від норми. Літо було теплим і дощовим з температурами близькими до норми. У червні випало 146 мм, або 2,5 місячних норми, а в липні 67 мм, або півтори місячних норми опадів. Метеорологічні умови 1997 року були сприятливими для вирощування озимої пшениці.
1998 рік був також в основному сприятливим для вирощування озимої пшениці. Весна була ранньою і теплою. Середньодобова температура в квітні була на 4,3°С вищою норми. Опадів випало 40 мм - 100% від середньої багаторічної кількості. Обприскування посівів озимої пшениці гербіцидами провели 28 квітня. Теплим був і травень. Середньодобова температура була на
Рис. 2.1. Метеорологічні умови за роки досліджень (Київ