РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Дослідження проводилися протягом 1999-2002 рр. у насадженнях смородини
навчально-дослідного саду кафедри садівництва Національного аграрного
університету у зоні Лісостепу України.
Дослідні ділянки вирівнені у рельєфному і ґрунтовому відношенні, знаходяться на
пониженому місці та оточені кругом лісом різних листяних порід.
Ґрунт дослідних ділянок дерново-середньоопідзолений, типовий для для північної
частини зони Лісостепу. За дослідженнями А.М. Туренка [186]за механічним
складом ґрунт грубопилувато-легкосуглинковий, за трудністю механізованого
обробітку належить до групи легких.
Генетичний профіль ґрунту характеризується такою будовою:
НЕ-0-28 см – гумусно-елювіальний горизонт, темно-сірого кольору, свіжий,
слабогумусний, легкосуглинковий, має включення кореневих залишків, перехід до
наступного горизонту різкий.
Е-29-55 см – елювіальний горизонт, білуватий, безгумусний, супіщаний,
неміцнопластинчастий, пухкий, перехід помітний.
І-56-90 см – ілювійований горизонт, білувато-червоно-бурий, легкосуглинковий,
плитчасто-призматичний, свіжий, перехід поступовий.
Р-91-150 см ґрунтотворна порода – елювіально-делювіальні відклади,
легкосуглинкового механічного складу.
Механічний та хімічний склади ґрунту наведені, відповідно, у таблицях 2.1, 2.2.
Таблиця 2.1
Механічний склад ґрунту дослідної ділянки
Глибина, см
Фізичний пісок,
Фізична глина,
%
Фізична глина, %
Фізичний пісок, %
1-0,25 мм
0,25-0,05 мм
0,05-0,01 мм
0,01-0,005 мм
0,005-0,001 мм
<0,001 мм
0-20
18,4
17,2
46,4
2,4
4,5
11,1
18
82
21-28
20,3
16,4
42,1
2,1
3,8
15,3
21
79
29-55
23,4
14,2
34,2
1,9
4,1
22,2
28
72
56-90
19,6
17,4
39,3
4,1
5,6
14,0
24
76
91-150
11,2
13,3
65,5
1,1
3,4
15,5
10
90
Таблиця 2.2
Агрохімічний склад ґрунту дослідної ділянки
Глибина відбору зразків, см
Гумус,
РН (сольове) рН
N легкогід-ролізований, мг/кг
Р2О5,
мг/100 г
К2О,
мг/100 г
Гідролітична кислотність, мг-екв/100г
Сума вбирних основ, мг-екв/100 г
0-28
1,48
6,6
38,0
6,1
3,4
1,22
6,43
29-55
0,99
6,7
26,2
4,3
2,8
1,05
4,30
56-90
0,78
6,6
Дані таблиці 2.1 свідчать, що ґрунт ділянки за механічним складом
легкосуглинковий. Цей висновок підтверджується кількістю фізичної глини, вміст
якої у горизонтах генетичного профілю в межах 10-28%.
Ділянка характеризується низьким вмістом гумусу – 0,78-1,48% (табл. 2.2),
середнім – легкогідролізованого азоту – 26,2-38,0 мг/кг, рухомого фосфору –
4,3-6,1 та калію – 2,8-3,4 мг/100 г ґрунту. Ґрунт характеризується середньою
сумою вбирних основ – 4,30-6,43 мг-екв./100 г.
Ґрунтова вода залягає на глибині понад 3 м.
На основі результатів ґрунтового обстеження і агрохімічного аналізу можна
зробити висновок, що ґрунт придатний для вирощування багаторічних насаджень, у
тому числі й смородини.
Клімат помірно континентальний. За багаторічними даними середня річна
температура повітря становить 7,30С. Середня багаторічна температура найбільш
холодного місяця січня – -6,5 0С, а найбільш теплого липня – +19,8 0С.
Мінімальна температура ,згідно з даними багаторічних спостережень становить
-360С, а максимальна +39 0С.
Сума активних температур вище 100С у межах 2560-27000С.
Кількість днів з середньодобовою температурою вище 100С – 160-170; ця зона
забезпечена опадами, річна норма за багаторічними спостереженнями складає 636
мм. Основна кількість їх 450 мм випадає протягом вегетаційного періоду. Осінні
заморозки, у зоні проведення досліджень, починаються в першій декаді жовтня, а
весняні – закінчуються в першій декаді травня.
Кліматичні умови в роки досліджень характеризувалися такими особливостями. 1999
р. за погодними умовами був теплий у зимовий період і посушливий на початку
вегетації рослин (див. дод. А.1). Середня температура повітря у зимові місяці
була вищою порівняно з багаторічною середньомісячною на 3-40С. У першій та
другій декадах травня спостерігалися приморозки відповідно – 1,6 і –0,60С, що
призвело до підмерзання квіток і зав’язі смородини. Кількість опадів у цьому
році становила 592 мм, дещо нижче від середньобагаторічної (див. дод. А. 4).
Необхідно відмітити, що в період цвітіння та формування ягід (з квітня до
червня) випала мала кількість опадів 95 мм. Отже, приморозки та посуха
негативно вплинули на рослини смородини, що призвело до зниження врожаю. У
другій половині вегетації погодні умови були сприятливими для рослин.
2000 р. був також, порівняно з багаторічними спостереженнями, теплим, але з
більшою кількістю опадів, ніж у 1999 р. (див. дод. А.2). Опадів протягом
вегетаційного періоду випадало достатньо, особливо в травні-липні.
Середньорічна температура цього року становила 8,70С, а кількість опадів –
623 мм. Незначне зниження температури у першій декаді травня (до –1,10С)
викликало легке пошкодження суцвіть смородини. Отже, рік був сприятливим для
росту і плодоношення смородини.
За агрометеорологічними показниками 2001 р. був досить сприятливим для ягідних
культур (див. дод. А.3). Значних аномалій в температурному режимі не
спостерігалося. У таких умовах кущі смородини інтенсивно росли і плодоносили.
Активно проходили закладка і диференціація плодових бруньок.
2.2. Об'єкти досліджень
Об’єктами досліджень були 13 сортів смородини. Із них 3 районовані сорти були
взяті за контроль для відповідно трьох груп стиглості та 10 сортів селекції
кафедри садівництва НАУ.
Сорти поділені за строками стиглості:
Ранньостиглі – Сіянець Голубки (контроль), Мрія Києва, Дружба і Дочка Ворскли.
Середньостиглі – Зелена Димка (контроль), Говтва, Пам'ятна,
- Київ+380960830922