РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Роботу виконували в 2000-2002 рр. на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. За географічним положенням вона знаходиться в північному правобережному Лісостепу. Територія господарства розташована в зоні помірно континентального клімату. Абсолютний мінімум температури повітря - мінус 33-34 0С, абсолютний максимум 35-37 0С, що вказує на можливість атмосферних посух. Середньорічна температура повітря близько 9,6-11,6 0С. Найбільш ранні осінні приморозки відмічаються у ІІ-ІІІ декаді вересня, а найбільш пізні весняні - в кінці ІІ декади травня.
Період вегетації - 199-202 дні, характеризується сумою активних температур 2650-2800 0С. Середньорічна кількість опадів становить - 560 мм. Грунт у зимовий період промерзає в середньому на глибину 26-42 см, а найглибше - на 124-126 см.
Згідно геоморфологічного районування територія дослідної станції знаходиться в районі Київського плато, поверхня якого в межах господарства в загальному хвиляста. Залягання грунтових вод на плато на глибині 10 м, на зниженнях - 3-5 м.
Згідно матеріалів грунтового обстеження Київської дослідної станції ІОБ УААН грунт - чорнозем опідзолений слабо гумусований середньопотужний легкосугликовий на лесі. Має профіль глибиною 80-90 см (частіше 50-70 см), у гранулометричному складі переважає грубий пил. Вміст гумусу в орному шарі становив 2,25 %, вміст рухомих форм поживних речовин фосфору і калію - 15,6 і 4,0 мг/100 г грунту, реакція сольової витяжки (рН) досягала меж 5,8- 6,2, сума увібраних основ - 20,19 мг- екв/100 г грунту.
Внаслідок різного географічного положення зволоження грунту дуже різноманітне. Для умов Лісостепу характерні різкі коливання метеорологічних факторів: низької і високої температури повітря, кількості опадів, відносної вологості повітря. Опади випадають не завжди в достатній кількості, протягом вегетаційного періоду розподіляються нерівномірно. Середньодобова температура може сягати за межі граничних показників. Таким чином, наведені матеріали характеризують клімат зони як не стійкий і часто з різкими коливаннями метеорологічних факторів.
Опади часто бувають у вигляді злив. Вони збігають бурхливими потоками по схилах, грунти не встигають їх вбирати, це сприяє розвитку ерозії. Внаслідок слабкої структурності грунтів і високого вмісту грубого пилу під час тривалих опадів, особливо у весняний період, може утворюватися кірка. Рослини мають недостатній доступ повітря до кореневої системи, погано розвиваються.
Середньорічна потужність снігового покриву становить від 10 до 22 см. Зима нестійка, бувають відлиги та ожеледь. Інколи утворюється льодяна кірка. Взимку переважають - південно-східні вітри, влітку - північно-західні.
Роки проведення дослідів (2000-2002) характеризувались вищою середньодобовою температурою повітря, достатнім, але нерівномірним забезпеченням вологою порівняно з багаторічними показниками (рис. 2.1, 2.2, додат. А і Б). У період початкового росту протягом 2000-2002 рр. середньодобова температура повітря наближалася до середнього багаторічного значення, кількість опадів у 2000 році знаходилася на рівні багаторічних показників, у 2001-2002 рр. - значно перевищувала багаторічний рівень.
У липні, коли відбувалось інтенсивне формування китиць і плодів, середньодобова температура повітря була вищою проти багаторічної: 2000 рік - на 1,1 0С, 2001 рік - 6,6 0С, 2002 рік - на 5,8 0С. Забезпечення вологою у роки проведення досліджень було неоднаковим. У 2000 році випало на 39,7 мм опадів більше проти норми, у 2001 - на рівні багаторічних показників,
Рис.2.1- Середньодобова температура повітря, кількість опадів і відносна вологість повітря (2000 рік)
Рис.2.2 - Середньодобова температура повітря, кількість опадів і відносна вологість повітря (2001 рік)
Рис.2.3 - Середньодобова температура повітря, кількість опадів і відносна вологість повітря (2002 рік)
у 2002 р. - недостатня кількість (27 проти 73 мм). Відповідно до цих показників змінювалася відносна вологість повітря (рис.2.3, дод. В).
У період достигання плодів (серпень) середньодобова температура повітря також перевищувала багаторічну: 2000 р. - на 3,0 0С, 2001р. - на 3,8 0С, 2002 р. - на 2,5 0С. Проте забезпечення рослин вологою було значно нижчим, ніж за багаторічними спостереженнями. В цілому підвищена середньодобова температура повітря і достатня забезпеченість вологою у період утворення китиць і зав"язування плодів сприяли росту і розвитку рослин тепловимогливої культури. При меншій кількості опадів і високому рівні температури повітря в період достигання плодів (серпень) створювались умови для нормального достигання плодів та збільшення виходу товарної продукції та насіння.
2.2. Схеми і методика виконання дослідів
Дослід 1. Вивчення впливу сортових особливостей на врожайність
плодів і насіння, вихід та якість насіння помідора
Експериментальні дослідження проводили з такими сортами:
Флора - стандарт (плескатоокруглі плоди)
Атласний - -//-
Лагідний - стандарт (сливоподібні плоди)
Аміко - -//-
Для вивчення впливу сортових особливостей на врожайність та якість насіння помідора було вибрано чотири сорти з різною формою плоду: Флора та Атласний (плескатоокруглі плоди), Лагідний та Аміко (сливоподібні) селекції Київської дослідної станції, занесені до Реєстру сортів рослин України [164].
Дослід 2. Вплив ступеня стиглості плодів на вихід та якість
насіння помідора
У досліді вивчали сорти:
Флора - стандарт (плескатоокруглі плоди)
Атласний - -//-
Лагідний - стандарт (сливоподібні плоди)
Аміко - -//-
Для вивчення цього питання відбирали плоди таких ступенів стиглості: черв