Розділ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал, схема і техніка проведення досліджень
Основні дослідження проводились на базі лабораторії підвищення поживності
кормів Інституту кормів УААН і дослідного господарства “Бохоницьке” протягом
1991-2003 років. Науково-господарські досліди проводились на Корделівському
комбікормовому заводі с. Корделівка Калинівського району, СТОВ “Липовецьке”
смт. Липовець, КСП „Україна” с. Стадниця Вінницького району, племзаводі
“Дружба” с. Гордіївка Тростянецького району та КСП “Новофастівське”
с. Новофастів Погребищенського району Вінницької області. Науково-господарські
досліди і виробничу перевірку одержаних результатів було проведено в умовах
ТОВСОП „Михайлівське” с. Михайлівка Вінницького району Вінницької області.
В основу роботи покладено розробку нових способів інактивації антипоживних
речовин зерна сої, при використанні його на кормові цілі та вивчення впливу
соєвого корму на організм сільськогосподарських тварин. Методикою досліджень
передбачалося: визначення хімічного складу сортів зерна сої колекції Інституту
кормів УААН; вивчення динаміки інактивації інгібіторів трипсину різних сортів
сої при дії термічного фактора; розробка способів інактивації антипоживних
речовин при обробці зерна на агрегаті СБ-1,5, сушильно-обжарювальній печі
П4-60, тепловій камері КТС-02, вітчизняних екструдерах КМЗ-2М, ПЕС-250,
УЭС-Ф-800У та Insta-Pro-2000R зарубіжного виробництва, вологотепловій обробці в
автоклаві; вплив зерна сої, обробленого при високих температурних режимах, на
організм телят, стан внутрішніх органів, травної системи, їх гістоструктуру і
показники крові; в технологічному процесі приготування соєвого “молока”, а
саме: вплив попереднього замочування зерна на інактивацію антипоживних речовин
у соєвому “молоці”, вплив соєвого „молока” з різним вмістом інгібіторів
трипсину на процеси травлення в телят різного віку; вплив хімічних реагентів на
інактивацію антипоживних речовин; приготування соєвого „молока” на основі
молочної сироватки; вплив бродильних процесів на інактивацію антипоживних
речовин у вегетативній масі сої при силосуванні. На основі результатів
досліджень передбачалось побудувати математичну модель інактивації інгібіторів
трипсину.
Науково-господарські досліди проводили на тваринах за методом груп-аналогів
[69]. В кожному досліді виділявся зрівняльний та основний періоди. Зрівняльний
період тривав 20-26 днів, основний — 60-90 днів. Годівля піддослідних тварин
нормувалася відповідно до загальноприйнятих вимог [33, 46, 102]. Склад раціону
визначався методикою досліду. Утримання тварин усіх груп було аналогічним.
Піддослідні групи тварин формувалися за такими показниками: вік, жива маса,
стать, енергія росту в зрівняльний період. Індивідуальні прирости тварин
визначали за зміною живої маси шляхом зважування їх на початку і в кінці
зрівняльного й основного періодів.
Всього проведено 18 дослідів: 9 лабораторних по вивченню ефективності
знешкодження антипоживних речовин сої різними способами, 5
науково-господарських — по відпрацюванню параметрів технології знешкодження
антипоживних речовин зерна сої, 2 науково-господарських — по вивченню порогової
концентрації інгібіторів трипсину на розлади процесів травлення в молодняка
великої рогатої худоби та продуктивної дії термохімічно обробленої сої на
відгодівельному молодняку свиней, 1 фізіологічний дослід — по вивченню впливу
обробленого при високій температурі зерна сої на ендокринну систему та стан
внутрішніх органів телят і 1 науково-виробничий — по згодовуванню телятам
соєвого „молока” з поглибленою інактивацією інгібіторів трипсину.
У першому досліді вивчено хімічний склад сортозразків зерна сої колекції
інституту. Дослідження проводили в лабораторії підвищення поживності кормів
Інституту кормів УААН. Визначався вміст протеїну, жиру, клітковини, золи,
інгібіторів трипсину, уреази та жирнокислотний склад. Проводився статистичний,
варіаційний і кореляційний аналіз.
У другому досліді вивчалась інактивація антипоживних речовин різних сортів
сої. Визначали динаміку інактивації антипоживних речовин по активності
інгібіторів трипсину 8 сортів.
У третьому досліді вивчались параметри термообробки зерна сої на сушильних
агрегатах барабанного типу на базі СТОВ “Липовецьке” смт. Липовець Вінницької
області. Визначали ступінь інактивації антипоживних речовин по активності
уреази й інгібіторів трипсину.
Параметри термообробки зерна сої в сушильно-обжарювальній печі П4-60 на базі
ТОВ “Сервіс-Пак” м. Київ та мікронізаторі МЗ-1 вивчалися в четвертому досліді.
Ступінь інактивації антипоживних речовин визначали за активністю уреази.
У п’ятому досліді вивчались параметри термообробки зерна сої в тепловій камері
порційної дії КТС-02 виробництва ПО “Уманьфермаш”. Визначали ступінь
інактивації антипоживних речовин по активності уреази й інгібіторів трипсину.
Для визначення денатурації соєвого протеїну та руйнування лізину визначали
відносний протеоліз соєвого білка.
Вивчення параметрів екструдування зерна сої на екструдерах вітчизняного
КМЗ-2М, ПЕС-250, УЭС-Ф-800У і зарубіжного Insta-Pro-2000R виробництва на базі
Корделівського комбікормового заводу с. Корделівка Калинівського району
Вінницької області проводилося в VI-му досліді. Вивчали можливість заміни
відвійок екструдованою соєю в суміші з ячменем (1 : 1) в годівлі телят.
Визначали ступінь інактивації антипоживних речовин по активності уреази й
інгібіторів трипсину.
У сьомому досліді вивчали параметри вологотеплової обробки зерна сої в
лабораторному автоклаві. Визначали ступінь інактив
- Київ+380960830922