РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Клініко-експериментальні дослідження проводились у господарствах Полтавської області: учбовому господарстві "Ювілейний" с. Бречківка, СТОВ СС "Тростянець" с. Сапожино Полтавського району; СТОВ "Великорублівске" с.Велика Рублівка Котелевського району; ВАТ "Відродження" с. Хвощівка, СВК "Хильківський" с. Хильківка, дослідне господарство "9 січня" Хорольського району; ТОВ НВП "Інтерагросервіс" с. Гавронці Диканського району; Чутівського кінного заводу м. Чутове, на кафедрі хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії, в Полтавській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.
За період з 2000 по 2003 роки було проведено диспансерне обстеження 592 коней різних вікових груп і порід. У результаті виявлено 73 голови (12,4 %) із хірургічними захворюваннями в ділянці кінцівок, з яких запалення суглобів виявлено у 18 голів (24,7 %), в тому числі запалення тарсального суглоба - 8, карпального - 4 та суглобів пальця - 6 голів.
Вивчення поширення захворюваності коней із суглобовою патологією за 2000-2002 роки у колективних, фермерських господарствах та кінних заводах Полтавської області проводили з кандидатом ветеринарних наук Замазієм А.А.
Враховуючи незначну кількість інформації про макро- і мікроелементний склад синовії та її антиоксидантних властивостей, нами було проведено комплекс клініко-лабораторних досліджень.
Для більш детального вивчення показників мінерального обміну та антиоксидантного захисту в здорових тканинах суглоба та при асептичних запальних процесах дану роботу було розділено на три частини.
У першій частині вивчали вікові зміни макро- (кальцій, фосфор, магній), мікроелементного (мідь, залізо, цинк, марганець, кобальт) складу, показників антиоксидантного захисту (церулоплазмін, індекс АОА) та інтенсивності ПОЛ (малоновий діальдегід) у синовіальній рідині та сироватці крові. Для цього досліджуваних коней було розділено на 5 вікових груп: тварини до 3-х міс., 3-6, 6-12, 12-24 та старше 24-х місяців.
Друга частина полягала у вивченні особливостей перебігу асептичних артритів у коней. Для цього була сформована група тварин 1,5 - 2-х річного віку в кількості 12 голів, у яких був викликаний експериментальний асептичний запальний процес шляхом введення в порожнину тарсального суглоба 6-10 мл 10%-го натрію хлориду та 1-2-х крапель терпентинової олії.
Клініко-морфологічні та біохімічні дослідження проводили у здорових тварин та на 3-ю, 6-у, 9-у, 12-у та 18-у добу захворювання.
Клінічне обстеження тварин включало дослідження загального стану тварин і пошкодженого суглоба; при цьому звертали увагу на його об'єм, болючість, температуру та флуктуацію синовіальних виворотів.
Третя частина роботи полягала у вивченні лікувальної ефективності бішофіту полтавського та димексиду при експериментальних асептичних артритах. Для цього було сформовано дві групи тварин по 5 голів у кожній. Перед введенням гостроподразнюючих речовин проводили дослідження проб крові та синовіальної рідини, які вважали вихідними даними здорових тварин.
Хворі тварини першої групи на шосту добу перебігу запального процесу, піддавалися лікуванню шляхом накладання компресів полтавського бішофіту з димексидом (із розрахунку 15%) з додаванням новокаїну 0,5 г в 100 мл;
Тваринам другої групи, після аспірації синовіальної рідини проводили електрофорез вищезгаданої емульсії. Накладання електродів діагонально-поперечне (дорсоро-латеральний та плантарно-медіальний або дорсо-медіальний та плантарно-латеральний вивороти синовіальної оболонки). Інтенсивність струму 0,3 - 0,5 мА, тривалість 15 - 20 хвилин.
Лікувальні процедури виконували через кожну добу до одужання тварин. У процесі лікування проводили загальні клінічні дослідження та місцеве обстеження уражених суглобів, а також дослідження проб крові та синовіальної рідини на 9-у, 12-у і 18-у добу за аналогічними показниками другої частини роботи.
Матеріалом для морфологічних та біохімічних досліджень були кров і синовіальна рідина.
Необхідну для дослідження кров отримували з яремної вени. Для морфологічних досліджень частину крові стабілізували гепарином, а з решти отримували сироватку.
Синовіальну рідину отримували шляхом пункції дорсального зовнішнього вивороту тарсального суглоба [88] при зігнутій кінцівці з дотриманням правил асептики й антисептики.
Ін'єкційну голку вводили перпендикулярно до шкіри у флуктуючу ділянку на 1-3 см. Після витікання декількох крапель світло-солом'яної, тягучої синовії приєднували шприц і відбирали необхідний для дослідження об'єм (5-6 мл). Для стабілізації синовіальної рідини використовували гепарин.
При цьому в крові визначали:
* кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограму (загальноприйнятими методами).
* гемоглобін - гемоглобін-ціанідним методом за методикою І.П. Кондрахіна та ін. [89];
У сироватці крові та синовіальній рідині:
* вміст загального білка по біуретовій реакції;
* кількість загального кальцію - тест-набором фірми "FILISIT" (м. Дніпропетровськ). Принцип базується на реакції у лужному середовищі іонів кальцію з О-крезолфталеїн комплексоном та утворенні забарвленого комплексу, який визначали фотометрично при t 20 - 25 ?С і довжині хвилі 570 нм. Інтенсивність фіолетового забарвлення пропорційне концентрації кальцію в досліджуваній пробі;
* кількість неорганічного фосфору - тест-набором фірми "FILISIT". Принцип методу полягає в утворенні неорганічного фосфату з молібденовою кислотою, в сильно кислому середовищі фосформолібденової кислоти та відновленні її у присутності Fe 2+ у молібденову синь. Осаджуючі індикаторним реагентом білки розчиняли при додаванні стабілізатора - триетаноламіна. Оптична густина реакційного розчину пропорційна концентрації неорганічного фосфору в пробі;
* кількість магнію - тест-набором фірми "Sіmko Ltd" (м. Львів). Принцип методу базується на утворенні магнію з індикатором кальмагітом у лужному середовищі заб