Ви є тут

Фіскальний потенціал України та ефективність справляння податків

Автор: 
Таранов Ігор Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001916
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВІТЧИЗНЯНІ ФІСКАЛЬНО-КОНТРОЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ
2.1. Організаційно-структурні аспекти державного податкового
менеджменту

Одним із найголовніших завдань переходу України до ринкової економіки є створення ефективної податкової системи, яка забезпечувала б розвиток економіки країни та належним чином регулювала економічні взаємовідносини. Зважаючи на це, управління оподаткуванням виступає однією із найважливіших сфер науково-практичних досліджень і методичних дій, які є складовою частиною загальної теорії менеджменту. Воно ґрунтується на фундаментальних пізнаннях у сфері політики, економіки, правознавства та інших наук, збагачених досвідом сучасної вітчизняної та зарубіжної практики.
Практика показує, що податковий менеджмент - найбільш соціально виражена сфера управлінських дій. Недоліки податкового адміністрування призводять до різкого зниження надходжень податків до бюджету, збільшують імовірність податкових злочинів, порушують баланс міжбюджетних відносин, нагнітають соціальну напруженість у суспільстві.
Серед наукових праць, які торкаються досліджуваних нами питань щодо організаційно-структурних аспектів податкового менеджменту слід виділити праці вітчизняних вчених В.Л. Андрущенка, О.Д. Данілова, В.М. Опаріна,
Г.О. П'ятаченка, А.М. Соколовської, В.М. Суторміної, В.М. Федосова, Н.П. Фліссак [1, 58, 84, 109, 110], праці зарубіжних вчених П.М. Годме, Я. Іцкевич, Д.Г. Черніка, [37, 66, 85], інші праці [44, 111, 112]. Проте, наявні наукові здобутки щодо функціонування державного податкового менеджменту не дають відповіді на всі питання, які виникають у процесі дослідження даної проблематики. Так, у дослідженнях вказаних вище вчених дано загальну оцінку структури податкових органів залежно від складу податкової системи. Але дослідження не містять матеріалів щодо функціональних напрямків діяльності податкової служби із врахуванням неповної сплати податків. Тому, на нашу думку, важливим є дослідити організаційно-структурні аспекти державного податкового менеджменту в Україні з урахуванням негативізму щодо масштабності ухилення від сплати податків та внаслідок його здійснення - бюджетних втрат. Важливість і необхідність проведення дослідження у вибраному нами напрямку підкреслює і те, що загалом організаційна структура податкових органів за останніх десять років зазнала понад дванадцять змін. Тобто, практично щороку відбувалися структурні зміни у ДПСУ.
У період функціонування адміністративної системи управління економікою такі сфери управлінських дій як податкове планування, прогнозування, інформаційний аналіз, контроль підлягали жорсткому регламентуванню. Це забезпечувало досягнення мети (виконання доведеного директивою встановленого плану) за будь-яку ціну. Інформаційно-аналітичні дії зводились лише до складання статистичної звітності про хід виконання директивних завдань по платежах до бюджету.
Перехід від планової економіки до економіки ринкового типу надає управлінню оподаткуванням глибокого економічного змісту і одночасно ставить перед ним діаметрально протилежні вимоги. Податковий менеджмент починає оперативно реагувати на зміни фіскальних правовідносин. Внаслідок цього сама система оподаткування набуває індикативних властивостей. Так, недоїмка до бюджету по податках та податкових платежах може свідчити про:
1) невідповідність діючих податкових норм відтворювальним потребам;
2) втрату органами податкової адміністрації здатності відслідковувати тенденцію податкових надходжень і перешкоджати ухиленню від податків;
3) посилення міжнародних інтеграційних процесів і виникнення необхідності вивчення особливостей зарубіжного податкового законодавства, яке стосується міжнародних правил укладання угод про усунення подвійного оподаткування та співпрацю у сфері боротьби з податковими злочинами.
З огляду на це, управління оподаткуванням можна визначити як сукупність методів, прийомів і засобів інформаційного забезпечення, за допомогою яких органи державної влади та управління скеровують податковий механізм у визначеному законодавством напрямку та координують податкову діяльність при відчутних змінах в економіці та політиці.
Сучасне управління оподаткуванням вченими розглядається з двох сторін. По-перше, як система органів управління (законодавчі та адміністративні органи влади), в обов'язки яких входить процедурне забезпечення проходження податкової концепції на визначений період. По-друге, як сукупність норм і правил, які регламентують податкові дії та конкретну податкову техніку, а також визначають відповідальність за порушення податкового законодавства. Перше із зазначених положень дозволяє методом порівняння дослідити розвиток державного податкового менеджменту в Україні.
Менеджмент (англійський відповідник "managment") за своїм змістом означає керувати чи управляти і розглядається вченими у таких аспектах:
* як вид діяльності, спрямованої на координацію зусиль людей, з використанням їх праці, інтелекту, врахування мотивів поведінки для досягнення поставленої мети;
* як галузь людського знання, що допомагає здійснювати управлінську діяльність;
* як соціальний прошарок людей, котрі професійно займаються управлінською діяльністю [31, с. 11].
Однак таким трактуванням поняття "менеджмент" не враховано здобутків науки і техніки, а саме новітніх управлінських технологій із використанням комп'ютерних систем та мереж. Зважаючи на те, що з року в рік зростає кількість управлінських технологій, які базуються власне на використанні інтернет ресурсів та комп'ютерних інформаційно-аналітичних систем і мереж баз даних, доцільно було б розглядати менеджмент із врахуванням цього.
Таким чином, менеджмент можна визначити як особливий вид управлінської діяльності, яку проводять фахівці-управлінці, що ґрунтується на використанні зновелізованих здобутків управлінської теорії та практики для досягнення заздалегідь визначеної мети.
У структурі управлінських відносин чіль