РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Процес оздоровлення вивчали поділивши на етапи: добір вихідного для оздоровлення матеріалу - термотерапія бульб - виділення меристеми (бруньки, живця) - регенерація рослин з отриманих експлантів - клональне мікророзмноження рослин in vitro - вирощування рослин у культиваційних спорудах та полі (рис. 2.1).
2.1. Місце і умови виконання роботи
Дослідження проводили в лабораторних і польових умовах та в закритому ґрунті протягом 1998-2003 рр.
Лабораторні досліди та аналізи виконані в лабораторії клонального мікророзмноження Інституту картоплярства УААН.
Добір матеріалу для оздоровлення та перевірка оздоровленого вихідного матеріалу проходили в умовах насінницької сівозміни інституту.
Земельний масив інституту знаходиться в зоні Полісся і представлений дерново-підзолистими супісчаними або легкосупісчаними ґрунтами.
Механічний склад ґрунтів характеризується наступними показниками: піску 10,8-53,7%, пилу 42,7-53,6%.
За даними лабораторії агротехніки Інституту картоплярства вміст гумусу за Тюріним в орному шарі рівняється 0,85-1,5%.
В орному шарі (0 - 20см) в 100 г сухого ґрунту міститься 1,3-6,4 мг легкогідролізуємого азоту (за Тюріним і Кононовою), 3,6-16,5 мг рухомої фосфорної кислоти (Р2О5 за Кірсановим) і 4,7-8,6 рухомого калію (К2О - за Масловою).
Сума увібраних основ 3,4-10,8 мг екв. На 100 г грунту, рН сольової витяжки в орному шарі коливається від 4,4 до 5,4.
Розпиленість структури ґрунту обумовлює швидку втрату води, а тому пригнічує розвиток картоплі в період вегетації.
Тривалість без морозного періоду становить 150-160 днів, що дозволяє вирощувати сорти картоплі різних груп стиглості.
Сума опадів та середньодобова температура за даними Тетерівської метеостанції змінювалася по роках (табл. 2.1).
Високі середньодобові температура (21,2 - 21,6 0С) при малій сумі опадів в червні, липні 1999 року обумовили несприятливі умови розвитку культури порівняно 1998 та 2000 роками досліджень. Пригнічений ріст та розвиток обумовив зниження індивідуальної продуктивності як здорових так і уражених вірусною інфекцією рослин.
Добір вихідного матеріалу ? Термотерапія і культура ? Діагностика латентної
за фенотиповими ознаками меристем вірусної інфекції
?
Колекція
оздоровлених сортозразків
(періодична перевірка на
безвірусність та сортотиповість) ?
Отримання еліти за скороченими схемами ? Прискорене розмноження
Рис. 2. 1 Схема технологічного процесу оздоровлення картоплі від вірусної інфекції
Таблиця 2.1
Сума опадів (мм) та середньодобова температура по декадах, місяцях за період вегетації картоплі (1998-2002рр.).
РікПоказникиЗа веге
ціюТравеньЧервеньЛипеньСерпеньдекади?декади?декади?декади?1231231231231998опади496,927,455,127,961,035,565,729,913186,711129,02337,919,044,271,1температура14,815,314,014,321,420,016,219,215,717,723,119,021,717,614,017,61999опади230,60,861,05,733,50,046,516,763,27,733,80,341,814,363,814,092,1температура8,614,314,112,120,823,521,421,924,221,121,622,320,618,516,118,32000опади198,90,533,527,729,03,130,82,936,852,616,349,21188,51,55,015,0температура11,512,110,014,818,917,016,917,618,018,219,418,619,621,118,219,62001опади287,01,037,013,051,044,851,257,014261,76,01,369,019,05,011,035,0температура15,313,612,413,814,717,717,316,322,024,625,023,921,518,017,919,12002опади232,12,422,922,747,958,64,518,287,35,35,334,444,031,222,60,053,8температура15,615,217,116,014,817,920,017,622,825,621,923,420,219,018,619,2серед
няопади294,017,016,025,058,022,028,032,082,033,027,025,085,016,029,024,069,0температура12,914,415,214,217,217,418,517,717,919,718,918,819,218,116,618,0
2.2. Матеріал та методи досліджень
Матеріалом для досліджень були рослини картоплі вільні від вірусної інфекції і носії вірусної інфекції (YВК, МВК) та отримані від них бульби, паростки, меристеми, бруньки, живці, регенеровані рослини in vitro і in vivo.
2.2.1. Оздоровлення та прискорене розмноження рослин in vitro
Відбори бульб та рослин для досліджень проводили в насінницьких посівах в фазу бутонізації-цвітіння. Відбирали рослини за основними сортовими морфологічними ознаками [100]. З відмічених рослин брали проби для імуноферментного аналізу. Якщо при повторних тестуваннях покази аналізів не співпадали дані номери вибраковували. Після другого аналізу відразу ж знищували бадилля і через 2-3 тижні збирали урожай. При відборі матеріалу для визначення впливу вірусної інфекції на індивідуальну продуктивність урожай збирали після закінчення вегетації.
Остаточно перевіряли достовірність відборів при індексації бульб. Для цього вирізали із бульб шматочки масою до 10г з пробудженими вічками і висаджували на мінеральний субстрат (вермикуліт). Раз на тиждень підживлювали розчином Кнопа та мікроелементів. При появі паростків і досягнення ними висоти 5-7 см їх провіряли на наявність відповідного вірусу згідно схеми дослідів методом ІФА. Індекси відбирали за сх