РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕНЬ.
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місцезнаходження об'єкту досліджень
Дослідна ділянка, на якій проводились дослідження можливості утилізації і очищення господарсько-побутових стічних вод, знаходиться на рисовому масиві колишнього радгоспу "Росія" Голопристанського району Херсонської області.
Дана територія займає загальну площу 178,9 га і розташована в 3,6 км на північний захід від села Залізний Порт, на 2.5 км західніше с. Новофедорівка і на тій же відстані на південний схід від с. Новочерномор'є (рис. 2.1).
Унікальною особливістю цієї території є безпосереднє межування із відомим Чорноморським біосферним заповідником.
Чорноморський біосферний заповідник розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, між Дніпровським лиманом та Тендрівською косою у межах Голопристанського району Херсонської області та Очаківського району Миколаївської області. В 1998 році згідно з Указом Президента України, заповідник розширений до площі понад 100 тис. га, з яких 77900 га становлять акваторії Тендрівської і Ягорлицької заток, а також кілометрова смуга відкритого моря. На сухопутну частину припадає лише 14148 га. Це найбільший в Україні заповідник, територія якого складається з кількох ділянок, що репрезентують різні ландшафти приморського півдня України: азонального лісостепового, азонального піщано-степового, зонального пустельно-степового, приморського солончакового. Головною метою заповідника є охорона зимуючих гніздових і перелітних птахів, а також унікальних комплексів піщаних арен і спустелених степів Нижньодніпров'я.
Заповідник відіграє особливу роль у збереженні рідкісних птахів, які становлять близько 18,7 % його видового складу. Він є центром гніздування досить рідкісних видів птахів.
На жаль, цей резерватив генетичного та ценотичного фонду прибережних аквальних комплексів збіднюється внаслідок істотного погіршення екологічних умов. Однією із причин цього є скидання стічних та меліоративних вод у мілководдя заповідника та суміжних територій. Даний факт істотно підтверджує актуальність екологічної проблеми приморської оздоровчої зони та необхідність прийняття конкретних заходів, які могли б покращити існуючі природні системи.
Масив має форму витягнутого з півночі на південь багатокутника, південна сторона якого прилягає до трьох озер (Солоне, Довге і Кругле), які розташовані на 1,5...2 км північніше Тендровської затоки Чорного моря (див. рис. 2.1).
Північно-східна частина рисового масиву знаходиться в сільськогосподарському обороті - 100 га. На цій частині в 1989 році була проведена реконструкція зрошувальної та колекторно-дренажної мережі.
Північно-західна частина площею близько 80 га характеризується поганою гідромеліоративною обстановкою, засолена і виведена із сільськогосподарського використання.
2.2. Рельєф і кліматична характеристика
Краснознам'янський масив, де знаходиться об'єкт дослідження, відноситься до частини Дніпровської рівнини, яка складається із трьох терас.
В геоморфологічному відношенні об'єкт дослідження приурочений до другої надпойменної тераси р.Дніпро. Поверхня цієї тераси являє собою пласку нахилену до моря рівнину. Нахили поверхні різні: в західній частині масиву - 0,0004; в районі с. Залізний Порт - 0,002, в крайній середній східній частині - 0,001.
Масив має пласкі та невиражені форми рельєфу. В приморській смузі мають місце невеликі блюдці та поди, які весною затоплюються водою.
Об'єкт дослідження представлений горизонтальними ділянками - чеками з абсолютними відмітками від 3,8 до 0,9 м з площею 0,25...5 га. В південно-західній частині відмітки чеків близькі до відміток води в прилеглих озерах.
Таким чином, геоморфологія і рельєф району є не зовсім сприятливі для зрошення, що створює деякі труднощі при будівництві, а потім і експлуатації зрошувальних систем.
За кліматичними умовами територія об'єкту дослідження відноситься до степової агрокліматичної зони. Ця зона відрізняється різкою засушливістю і високими температурами в літній період, особливо по мірі наближення до моря.
Середньорічна кількість опадів складає 325 мм , а по окремих роках коливається від 120 до 470 мм, за вегетаційний період випадає 175-250 мм. Опади по характерних роках наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Опади для років різної забезпеченості по метеостанції Бехтери (мм)
Місяці
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XIIР, ммЗабез-
пече-
ністьР10%272225354457514738453129450Р50%191518253241373425342322325Р90%141012172127252316231614218
Тривалість теплого періоду складає до 2285 днів. Безморозний період триває 180...190 днів. Період з температурою вище 15оС складає 140...150 днів. Сума температур повітря за період квітень-вересень рівна 3600...3800оС. Середньомісячні температури повітря наведені в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Середньомісячні температури повітря ( по м/с Бехтери)
М-ці
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
РічнаТемп.
о С
-2,8
-2,6
2,5
8,7
15,1
19,7
22,8
22,7
16,6
11,4
4,4
-0,3
10
Середньорічна температура повітря складає 10ОС. Максимальна температура найтеплішого місяця - липня складає +38,9ОС. Мінімальна найхолоднішого місяця складає - 29ОС.
У весняно-літній період спостерігається низька вологість повітря, в цей час виникають порошні бурі і суховії, які дують, в основному, зі сходу на захід. Максимальна швидкість вітру досягає 28 м/с. В осінньо-зимовий час переважають північно-східні вітри.
Сніговий покрив в межах району нестійкий, найбільша висота його не перевищує 12 см. Найбільша глибина промерзання ґрунтів - 80 см.
Недостатня кількість опадів, висока температура повітря і висушуючі вітри - обумовлюють велику недостачу насичення вологою повітря. Відносна вологіст