РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ПІЗНАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СУПЕРЕЧЛИВОСТІ ПСИХІКИ СУБ'ЄКТА 100
2.1. Пізнання внутрішньої суперечливості в ракурсі психодинамічної теорії АСПН 100
2.2. Психодинамічна теорія АСПН в контексті інших теорій психологічної практики 112
2.3. Методика психоаналізу малюнку в контексті пізнання внутрішньої суперечливості 127
2.4. Науково-узагальнюючий аналіз внутрішньої суперечливості психіки (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних малюнків) 132
2.4.1. Дослідження ролі захистів у виникненні внутрішньої суперечливості психіки 137
2.4.2. Науково-дослідний аспект аналізу внутрішньої суперечливості психіки 148
2.5. Емоційні показники наявності внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта 163
2.5.1. Дослідження взаємозв'язку емоційних станів та внутрішніх суперечностей психіки суб'єкта 169
Висновки до другого розділу 182
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТКИ 234
Додаток А. Комплекс тематичних психомалюнків студентки В. 235
Додаток А.1. Психоаналіз комплексу тематичних малюнків студентки В. (1 курс, психологічний факультет, жовтень 2002) 264
Додаток Б. Методика "Депрископ" 294
ВСТУП
Сучасні тенденції розвитку України, її інтеграція в європейське і світове співтовариство поставили перед вітчизняною психолого-педагогічною наукою низку нових завдань, одним із яких є якісна підготовка у вищих навчальних закладах майбутніх психологів-практиків. Перебудова вищої освіти має здійснюватися відповідно до положень Закону України "Про вищу освіту" [129], в якому наголошено на необхідності підвищення рівня професійної кваліфікації, педагогічної майстерності і загальної культури майбутніх фахівців шляхом вивчення та впровадження у навчально-виховний процес сучасних психологічних технологій. Надзвичайно важливим є завдання науково-методичного забезпечення підготовки психологів в аспекті опанування різними методами психокорекції.
Актуальність проблеми пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта методом психомалюнку зумовлена відсутністю комплексного аналізу феномена "внутрішніх суперечностей", а також неопрацьованістю питання про специфіку її методів дослідження. Процес виявлення внутрішніх суперечностей є найбільш складним і найменш розробленим не тільки в теоретичному, а й у методологічному напрямах. Такий факт пояснюється специфікою окресленої проблеми, детермінованої глибиннопсихологічними аспектами психіки, що залишаються прерогативою психоаналізу.
Порушене в дисертації питання внутрішніх суперечностей (конфліктів) тісно пов'язане з вивченням проблеми конфлікту, що широко репрезентовано у науковій літературі. В українській психології визначилась наукова школа, очолювана В. Г. Ложкіним [205-209]. Проблема конфлікту здавна перебувала в полі зору і таких науковців, як А. М. Алексєєва [9], О. І. Донцов [116, 117], Т. В. Драгунова [122], Г. М. Дубчак [124], Л. М. Карамушка [146], Є. О. Клімов[156], Н. В. Крогіус [181], С. Б. Кузікова [182], В. П. Москалець [251, 313], Л. Е. Орбан-Лембрик [313], Н. І. Пилат [294], М. І. Пірен [291-293], О. Б. Фанталова [373, 374], Ю. П. Черненький [426]. На увагу заслуговують праці Н. В. Гришиної [100; 101], де проблему внутрішніх суперечностей висвітлено крізь призму інших наукових аспектів, а також роботи української дослідниці Т. Зелінської [136], яка вивчає проблему амбівалентності атитюдів особистості. Попри численну бібліографію, пов'язану з конфліктологією, проблема внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта залишається відкритою.
Практична психологія покликана орієнтуватися на цілісне пізнання психіки суб'єкта в її свідомих і несвідомих виявах, що потребує розробки якісно нових методів на відміну від традиційних, якими послуговується академічна психологія. Саме цим аспектам і присвячено дисертацію, яка ґрунтується на психодинамічній теорії, розробленій академіком АПН України Т. С. Яценко [466-480]. Практичним методом дослідження обрано метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН) як форму глибиннопсихологічної групової психокорекції, що сприяє вивченню внутрішніх чинників деструктивних проявів поведінки. Висловлене у дисертації наукове припущення дозволяє спрогнозувати зв'язок психологічних (особистісних) проблем суб'єкта з наявністю внутрішніх суперечностей, що пов?язані з глибиннопсихологічними механізмами їх функціонування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до проблематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (номер держреєстрації 23452 U 264) та згідно з планом НДР Академії педагогічних наук України з напряму: "Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб" ("Теоретико-методологічні засади групової психокорекції"). Тему дисертації затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 4 від 26.02.1999 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 11 квітня 2001 року).
Об'єктом дослідження є процес глибиннозорієнтованої групової психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання.
Предмет дослідження становлять особливості вияву внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта на емпіричному матеріалі АСПН, зокрема психоаналізу комплексу тематичних малюнків.
Мета дослідження полягає у виявленні глибиннопсихологічних детермінант внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта на емпіричному матеріалі АСПН, зокрема методики психоаналізу комплексу тематичних малюнків.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що внутрішня суперечливість психіки властива самій її структурі й виявляється у характеристиках об'єктивної дезінтегрованості, спричиненій дією психологічних захистів, які спрямовані на суб'єктивну зінтегрова