Ви є тут

Побудова і застосування математичних моделей для формування цінової політики провайдера Інтернет

Автор: 
Корж Роман Віталійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000002
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ПОБУДОВИ І ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЦІНОУТВОРЕННЯ
НА ПОСЛУГИ ІНТЕРНЕТ
Формулюються положення розробленої методики системного дослідження сегменту
ринку, зайнятого провайдером, і діяльності провайдера на ньому. Здійснюються
дослідження, передбачені етапами методики, - формалізація цільової функції
діяльності провайдера, що ураховує структуру його доходів і витрат при наданні
послуг Інтернет, і обмежень на реалізацію цільової функції, що ураховують
чинники ринкової кон’юнктури і податкового законодавства, цінові і технічні
характеристики організації доступу до мережі Інтернет тощо; побудова і
дослідження структурних економіко-математичних моделей сегменту ринку
провайдера і ціноутворення на послуги Інтернет з використанням методів
регресійного аналізу і групового урахування аргументів.
2.1. Методичні положення системного дослідження ринку Інтернет і поведінки
провайдера на ньому
Ринок послуг Інтернет, як показано в розділі 1, є складною
організаційно-технічною системою, що охоплює весь світ. Навіть окремі її
сегменти можна з повною підставою назвати складними системами, що розвиваються,
оскільки вони мають дуже велику кількість елементів, величезні інформаційні
ресурси і відповідну кількість користувачів. Тому, природно, для вивчення
структурно-функціональної організації й поведінки ринку Інтернет видається
обґрунтованим використання системного підходу і відповідного апарату та
інструментарію дослідження.
Відомо [71, 72, 83], що системний підхід припускає проведення комплексного
аналізу об'єкта (його внутрішньої структури, функцій, зв'язків із зовнішнім
середовищем, динаміки розвитку параметрів), строгу “структуризацію”
дослідження. Найбільш важливою концепцією системного підходу є чітке
представлення про те, що система не повинна розглядатися як проста сума своїх
елементів чи підсистем.
Системний підхід базується на відомому принципі взаємозв'язку й
взаємозумовленості явищ і вимагає розгляду об'єкта або процесу, що
досліджується, не тільки як самостійної системи, але й як частини деякої
більшої системи (надсистеми). Він вимагає простежування якомога більшої
кількості як внутрішніх, так і зовнішніх зв'язків, подальшого їх ранжування,
вибору найбільш істотних факторів та їх оцінки.
Основними принципами системного підходу є цілісність, складність та
організованість.
Принцип цілісності припускає дослідження функціонування (яке має специфічні
закономірності) і розвитку певного об'єкта, частково відособленого від інших
об'єктів. Разом із тим при використанні цього принципу необхідно проаналізувати
зв'язки цього об'єкта з іншими.
Принцип складності відрізняє системний підхід від механістичного
(елементарістського), за яким внутрішній стан об'єкта може цілком визначатися
лише зовнішніми факторами. Відповідно до принципу складності внутрішні процеси
об'єктів мають розглядатися в комплексній залежності як від зовнішніх, так і
від внутрішніх чинників.
Принцип організованості ґрунтується на результатах аналізу структурної
упорядкованості об'єктів, що досліджуються. При цьому в процесі дослідження
елементів і зв'язків об'єкта з упорядкованою структурою конкретизуються в
прикладному аспекті вже згадані принципи цілісності і складності.
Реалізація основних принципів системного підходу при дослідженні ринку Інтернет
дозволяє сформулювати такі його положення:
- визначення мети, досягненню якої підпорядковується діяльність підприємства
провайдера на ринку Інтернет (цільовий принцип);
- визначення комплексу заходів і засобів, що забезпечують досягнення зазначеної
мети;
- розгляд виділеного об'єкта як системи, так і підсистеми певної надсистеми, що
складається з ряду підсистем (принцип ієрархії систем);
- підпорядкування функціонування виділеного об'єкта (системи) цілям системи
більш високого рівня (принцип ієрархії цілей).
У прикладному аспекті системний підхід можна інтерпретувати як сполучення
комплексного аналізу, системного моделювання і системного управління
(організації, синтезу).
Комплексний аналіз передбачає всебічний розгляд об'єкта із залученням різних
теорій, методів, фахівців-аналітиків і предметних спеціалістів.
Системне моделювання зводиться до створення єдиної моделі, заснованої на
ізоморфізмі об'єктів, що досліджуються. Модель як необхідний елемент системного
дослідження може бути як абстрактною (знаковою або вербальною), так і
імітаційною або натурною і служить предметом всебічного вивчення структури,
функціональних характеристик, управління і поведінки об'єкта і всіх пов'язаних
з цим проблем. Слід зауважити, що для економічних об’єктів неможливо
застосування натурних моделей внаслідок (1) унікальності кожного економічного
об’єкту та умов його функціонування та (2) неможливості розповсюдження
результатів натурного моделювання на всю множину економічних об’єктів навіть
певного класу. Тож у випадку системного дослідження функціонування підприємства
провайдера на ринку Інтернет основним інструментом дослідника може бути лише
економіко-математична модель.
Системне управління зводиться до регулювання діяльності об'єкта на основі
безперервного процесу “прогноз - бізнес-план”. Це дозволяє, як показує
практика, із граничною ясністю встановити очевидну недостатність локальних
рішень, отриманих на підставі обмеженого числа факторів, що враховуються.
Зазначені особливості системного підходу є обов'язковими елементами
системології насамперед у сенсі використання у різних аспектах комплексного
аналізу, системного моделювання й особливо системного управління.