Ви є тут

Статистичні індикатори соціально-економічного становища населення України

Автор: 
Дзюба Ірина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U002884
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
2.1. Система статистичних показників та індикаторів соціально-економічного становища населення
Відповідно до логічної схеми обґрунтування статистичних індикаторів (див. рис. 1.1) проведений сутнісний аналіз життєвого рівня знайшов відображення у сформульованій категорії соціально-економічного становища населення та у сутнісній моделі його дослідження в розрізі окремих аспектів.
Узагальнюючи різні визначення категорії соціально-економічного становища населення, приведені в першому розділі дисертаційної роботи, можна побудувати більш розгорнуту модель соціально-економічного становища населення, відобразивши суттєві аспекти її дослідження в Україні (див. рис. 2.1.1).
Соціально-економічне становище населення - поняття синонімічне рівню життя, це структурна комбінація з окремих його складових, компромісна базова характеристика життєвого рівня, що за соціально-економічною сутністю відображає демографічну, соціальну, економічну ситуацію і відповідні обставини життя населення. Представлена на рис. 2.1.1 модель соціально-економічного становища населення ілюструє ці твердження.
Просторово соціально-економічне становище формується на перетині площин економічного, демографічного і соціального аспектів життя населення. Соціально-економічні та демографічні характеристики самого населення та середовища, в якому населення існує, формують уявлення про становище населення як базову характеристику життєвого рівня.

Соціальна
напругаЕкологічна ситуаціяЖитлові умовиУмови праціМакроекономічний аспектДемографічний аспектсередовищеСоціально-економічне становище населення УкраїнинаселенняОсвітаОхорона здоров'яЗайнятістьВитрати та споживанняСоціальний аспект Рис. 2.1.1. Соціально-економічне становище населення України

Населення є носієм демографічних, соціальних та певних економічних характеристик, а середовище відображає умови життя на мікрорівні в поєднанні з дією макрофакторів формування і визначення життєвого рівня. При цьому особливе місце в моделі посідає демографічний аспект, оскільки його характеристики водночас виступають і базою, і результатом дії факторів, що формують рівень життя населення на макрорівні.
Відповідно до побудованої моделі категорія соціально-економічного становища населення поглинула категорії добробуту та умов життя населення. Особливістю при цьому є включення в модель не повністю всіх характеристик цих категорій, а лише найсуттєвіших аспектів для статистичного дослідження соціально-економічного становища населення регіонів України.
До моделі увійшли окремі характеристики добробуту населення, що в поєднанні з включенням інших аспектів перекриває площину цієї категорії. Соціально-економічне становище містить характеристики середовища та найсуттєвіші соціальні характеристики населення, виходячи таким чином за рамки категорії умов життя. І за рахунок врахування макроекономічних та демографічних індикаторів життєвого рівня населення категорія соціально-економічного становища стає ширшою, ніж поняття якості життя.
Однак соціально-економічне становище лишається складовою, базовою характеристикою, вужчою за саме поняття життєвого рівня. З можливих аспектів дослідження поза увагою залишились, зокрема соціальне забезпечення, вартість життя, елементи соціальної інфраструктури, культура, організація відпочинку, фізкультури й спорту, свобода людини та інші аспекти, що відповідають сучасному трактуванню життєвого рівня. І це здійснено не безпідставно.
Модель соціально-економічного становища населення України в розрізі окремих аспектів обґрунтовувалась в контексті статистичного дослідження, а саме - багатовимірного порівняння, соціально-економічного становища населення регіонів України за умов її фактичних інформаційних можливостей та потреб.
З цієї точки зору показники, що характеризують перераховані аспекти, не відповідають підвищеним вимогам якості, об'єктивності і, головне, наявності відповідної інформаційної бази або не становлять для України провідного значення при порівнянні соціально-економічного становища населення її регіонів.
Зокрема для характеристики вартості життя (див. табл. 1.1) використовуються показники індексу споживчих цін, вартості споживчого кошика, мінімального продовольчого кошика, які не можуть бути диференційовані по регіонах в межах України. Різноманітні права та свободи людини в Україні закріплено Конституцією та охороняються державою, і вивчати цей аспект доцільніше в окремих спеціально організованих соціологічних дослідженнях, ніж при узагальнюючій характеристиці соціально-економічного становища населення. Показники елементів соціальної інфраструктури та культури, організації відпочинку, фізкультури та спорту (див. табл. 1.1) здебільшого є кількісними характеристиками, і не можуть використовуватись на правах якісних індикаторів соціально-економічного становища населення.
Соціально-економічне становище населення, як і рівень життя населення, є складною багатовимірною категорією, яка безпосередньо недоступна спостереженню, кількісному виміру та якісному аналізу. В самому визначенні об'єкта дисертаційного дослідження закладена неможливість безпосереднього вимірювання і оцінки, при чому одразу на кількох рівнях: не тільки на рівні високої абстракції - категорії соціально-економічного становища, але й на рівні її складових - окремих аспектів.
Інструментарій статистичного дослідження об'єкту, стан якого не може бути безпосередньо зафіксований шляхом обліку і не може бути безпосереднього виміряний, становлять статистичні індикатори. При цьому статистичні індикатори мають відповідати соціально-економічним інд