РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУР І ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Сучасні вимоги і особливості створення автоматизованих систем підтримки прийняття технологічних рішень при зрошенні
З точки зору управління і особливо у прикладному визначенні, землеробство (особливо на зрошення) є найбільш складним об'єктом і, як показує досвід багатьох дослідників, а також наш власний , розробка автоматизованих систем підтримки прийняття рішень (СППР,СПТР), їх різновидів у вигляді експертних систем (ЕС) і, зокрема, прогнозних, потребує нетрадиційних підходів.
Основні проблеми, які існують у сфері розробки експертних систем [136] і з якими ми зіткнулися при створенні автоматизованої системи прогнозування (САП) в зрошуваному землеробстві [115], що так чи інвкше доводилось вирішувати [117,119,120], в узагальненому вигляді можна звести до такої послідовності:
1. Встановлення мети і вирішення ситуаційних проблем, що виникають у процесі розробки. Оскільки створення таких систем передбачає обов'язкову етапність, тому і всі рішення (організаційні, економічного характеру, методичні) на кожному етапі повинні бути пов'язані з кінцевою метою. У зв'язку з цим необхідне уточнення мети, функцій і задач, що вирішуються у межах автоматизації систем прогнозування в землеробстві. Такий підхід дозволяє знаходити найбільш раціональні форми управління науковими розробками, помітити і вирішити низку нових підходів у інформатизації сільського господарства з урахуванням кінцевої мети - при заданих (частіше обмежених) ресурсах, визначити основні напрями удосконалення організаційної структури і змістової частини СППР в землеробстві. В цьому випадку важливим є не підміняти мету управління критеріями оптимальності, якщо якісь задачі вирішуватимуться на такому рівні.
2. При створенні системи прогнозування в землеробстві і її реалізації складною технічною проблемою, що потрібно передбачити, стає створення єдиної структури інформаційно-технічних засобів. Вирішення цієї задачі також тісно пов'язано з вибором режимів роботи системи передавання даних і складом задач, що вирішуються. Для забезпечення гнучкості і оперативності управління організаційно-технічна структура системи прогнозування може спиратися на принцип єдності цільового функціонального управління, або на індивідуальне використання.
В першому випадку погана пристосованість традиційних автоматизованих систем (АС) до зміни виробничих ситуацій, може обумовлюватися недостатньою надійністю функціонування технічних засобів і програмного забезпечення системи, що може знижувати її ефективність. Тому перевага на даному етапі повинна надаватись системам індивідуального використання.
3. Недостатня відповідність об'єктів управління, фахівців і експертів. Суттю СППР і, зокрема, експертних систем є те, що потрібно не просто перекласти на ЕОМ традиційно складені методи і прийоми управління в землеробстві, а перебудовувати їх, якісно покращуючи процеси управління, ставити і вирішувати принципово нові задачі автоматизації у відповідності з великими можливостями, які надає використання ЕОМ і економіко-математичних методів. Звідси, особливі вимоги до організації функціонування процесів, наявності матеріально-ресурсного забезпечення.
Серйозна увага повинна приділятись підготовці і перепідготовці кадрів, користувачів такими системами і перш за все у психологічному плані, осмисленні суті ринкових, еколого-економічних відносин.
4. Недосконалість математичного описування і програмного забезпечення. Одержання бажаного ефекту можливо лише за умов управління за "обурюючими" діями, для чого необхідна добра обізнаність з математичною моделлю об'єкту. Незначні помилки у моделі ведуть до значних погіршень самих рекомендацій, що знижує ефективність прогнозування і оперативного планування.
При експлуатаційних перевірках і впровадженні найчастіше проявлялись недоліки (деякі з них так і залишилися невирішеними), пов'язані з наявністю програмних недоробок, які обумовлені особливостями об'єкту і специфічністю інформаційного забезпечення.
5. Недостатня уніфікація і типізація алгоритмічних рішень і програмного забезпечення. При створенні СППР і ЕС в землеробстві великого значення набуває типізація алгоритмічного описування і програм, як основної частини заходів спрямованих на подальше удосконалення організаційних форм і методів управління.
Так при створенні алгоритмів прогнозу як складової технологій вирощування сільськогосподарських культур слушно використовувати загальні схеми і форми для усіх культур (типове описування). В цьому випадку при використанні типового алгоритмічного описування і програм скорочуються обсяги робіт по вивченню об'єкту, аналізу його характеристик, моделюванню, розробки алгоритмів, відладка програм, та ін. При вирішенні комплексу різнопланових задач слід використовувати індивідуальні підходи в залежності від особливостей задачі.
6. Наукова база розробки. Аналіз проблем, що виникають при створенні системи прогнозування і управління в зрошуваному землеробстві вказав на слідуючи недоліки в організації науково-дослідних робіт:
- недостатній рівень агровимог, досліджень методичного характеру, техніко-економічних обґрунтувань;
- недостатньо якісні дослідження з фізіологічних аспектів взаємодії факторів в системах "рослина-клімат-погода", "культура-грунт", "культура-технологія".
Ще про один аспект проблеми. Людина повинна бути обов'язковим елементом процедури вироблення рішення.
Річ в тому, що для реального виробництва притаманна наявність нестандартних задач і непередбачених вимог, що з'являються в заздалегідь не обумовлені терміни із-за відхилень в природі і технологічному процесі. А сільське господарство, взагалі, характеризується наявністю великої кількості погано структурованих задач для яких неможливо скласти остаточно формалізовану постанову вимог.
З точки зору фо