РОЗДІЛ II
Фінансово - правові основи розвитку фондового ринку та його інфраструктури
2.1. Фондова біржа як базова інституція фондового ринку
Біржова торгівля цінними паперами є однією з невід’ємних умов розвитку
фінансового ринку, а фондові біржі – ключовою інституцією (формою) фондового
ринку, що діє за визначеними принципами та правилами. На біржових торгах має
місце, з одного боку, укладання фінансово-правових угод, які приводять до зміни
права власності на цінні папери, з іншого, виникає шанс якнайшвидше наростити
фінансовий капітал. Зазначені два моменти є визначальним рушієм розвитку
фондового ринку.
Фондова біржа є організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому
утверджуються необхідні фінансово-правові умови для обігу високоліквідних
цінних паперів, їх купівлі-продажу за ринковими цінами і на законодавчо
впорядкованій основі. Згідно чинного законодавства за своїм правовим статусом
фондові біржі мають бути акціонерними товариствами або установами, що
підпорядковуються державі [9]. Фондові біржі – це некомерційні, неприбуткові
організації, які не виплачують доходів від власної діяльності своїм членам.
Фінансова діяльність фондової біржі, як правило, здійснюється за рахунок
продажу її акцій, що засвідчують право членства, регулярних щорічних внесків
членів біржі та біржових зборів з кожної угоди, що укладається на даній
фондовій площадці. На фондових біржах здійснюється переважно торгівля акціями,
значно рідше облігаціями, оскільки останні найчастіше перебувають і обігу на
позабіржовому ринку; торгівля похідними цінними паперами (деривативами), як
правило, зосереджена на спеціалізованих біржах чи торгово-інформаційних
системах.
Фондова біржа, на наш погляд, безумовно підпадає під визначення «фінансова
установа», приведене в п. 1 ст. 1 Закону “Про фінансові послуги та державне
регулювання ринків фінансових послуг”. Юридично означене поняття «фінансова
установа», відповідно до підпункту 5 п. 1 ст. 1 цього Закону, припускає
операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за
власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених
законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів - з
метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Відповідно до ст. 33 Закону «Про цінні папери і фондову біржу» поняття «фондова
біржа» трактується як організація, що створюється без мети одержання прибутку і
займається винятково організацією угод купівлі і продажу цінних паперів та
їхніх похідних. Вона може, за певних умов, здійснювати операції з цінними
паперами від власного імені або за дорученням клієнтів, але не може виконувати
функції депозитарію. Отже, оскільки діяльність фондової біржі може, на наш
погляд, кваліфікуватися як юридична інституція по наданню фінансових послуг, то
тим самим фондова біржа може бути віднесена до категорії фінансово-правових
установ, тому що відповідно до п. 1 п. 1 ст. 1 Закону “Про фінансові послуги та
державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансова установа - це юридична
особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг. Таким
чином, фондова біржа підпадає як під дію цього Закону в цілому, так і окремих
його частин. Виходячи із зазначених вище законодавчо-нормативних документів,
необхідно розмежувати зміст й узгодити чинні Положення про саморегулівну
організацію ринку цінних паперів та Положення про діяльність саморегулівної
організації професійних учасників ринку цінних паперів.
Характерними рисами й атрибутивними ознаками фондової біржі є визначеність
місця і часу, підпорядкованість встановленим правилам торгівлі цінними
паперами, концентрація попиту і пропозиції, публічність, гласність,
нормативно-правова урегульованість, вплив з боку держави (її контролюючих та
наглядових органів) та самоврядних організацій.
Фондова біржа виконує цілий ряд ринково важливих функцій. Найважливішими серед
яких є, по-перше, ціноутворююча. Визначення ринкової вартості цінних паперів та
похідних фондових інструментів суттєво впливає на перспективи акціонерного
капіталу й динаміку фінансового капіталу в цілому. По-друге, через біржові
торги відбувається перелив акціонерного капіталу, зростання або ж падіння його
грошово-фінансового виміру. По-третє, на біржах апробується чистота
фінансово-правових угод, максимально (через процедуру лістингу) нівелюється їх
спекулятивний характер. По-четверте, учасники ринку оперативно забезпечуються
аналітичною інформацією щодо стану та тенденцій цінних паперів, виставлених на
торги. І, нарешті, саме тут здійснюється так званий “фінансово-правовий
арбітраж”, тобто розв’язання спірних питань, що виникають за біржовими угодами.
Фондова біржа також має право встановлювати окремі правила торгівлі в
залежності від видів цінних паперів та інших фінансових інструментів або виду
ринку (первинний/вторинний).
Правила торгівлі на фондових біржах повинні передбачати різновиди цінних
паперів, що можуть котируватись на предмет обігу (купівлі-продажу) на даній
фондовій площадці, умови допуску цінних паперів до торгів, види та форми угод,
що можуть укладатися на біржі, порядок проведення торгів, формування біржового
курсу та здійснення розрахунків, види послуг, які може надавати фондова біржа
та розмір плати за них, обов’язки членів фондової біржі, а також учасників та
емітентів, їх інформаційне забезпечення тощо. Необхідно зазначити, що біржовий
фондовий ринок – це фінансово-правова система, що з одного боку жорстко
врегульовується чинним законодавством (так має бути), з іншого ж, передбачає не
менш жорстку й дієву систему
- Київ+380960830922