РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-
АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ
ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ НТІ
2.1. Роль інформаційно-аналітичного забезпечення в управлінні
функціональними системами
Під методологією інформаційно-аналітичного забезпечення розуміємо процес застосування принципів, методів і прийомів, які спрямовані на комплексне розв'язання проблеми створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ.
В основі інформаційно-аналітичного забезпечення будь-якої складної функціональної системи лежить системний підхід, який є напрямом методології спеціального наукового пізнання і соціальної практики і заснований на дослідженні об'єкта як системи з орієнтацією на розуміння її сутності і цілісності, а також механізмів, які це забезпечують з виявленням типів зв'язків складного об'єкта і зведення їх в єдину площину розуміння. Розглянемо ці процеси через призму значення інформації, аналітики і управління в життєдіяльності складних функціональних систем.
Під системою ми розуміємо сукупність взаємодіючих складових, яка утворює деяку цілісність і має певні інтегральні властивості, які характеризують систему. За шкалою К.Боулінга існує дев'ять рівнів систем [105]. Сферу НТІ слід віднести до категорії "суспільні організації", де мають цінність і значення законодавчо-правова, нормативна та соціальна бази вимог. Віднесення сфери НТІ до систем соціальної діяльності висуває додаткові вимоги до інформаційно-аналітичного забезпечення.
Як інформація, яка є основою для аналітичної діяльності, так і управління належать до двох об'єктивних процесів функціонування природи і людства; ці процеси діють і функціонують незалежно від чиєїсь думки чи бажання. Кожен з них розвивається за своїми правилами і законами, але на всіх етапах розвитку управління йде взаємодія інформації і аналітики з управлінням.
В оптимальному управлінні через процес прийняття рішення функціонує система накопичення, переробки і синтезу інформації. Інформаційно-аналітичне забезпечення і управління функціонують у тісному взаємозв'язку, доповнюючи одне одного. На наш погляд, працює коло: інформація з аналітикою і рішення в управлінні, а далі - знову нова інформація і нова аналітика і т.д.
Для розуміння значення інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі НТІ розглянемо в більш широкому плані взаємозв'язок інформації, аналітики і управління. НТІ є складовою функціонування суспільства, яке сучасна наука розглядає як цілісну, складну, динамічну самокеровану систему, розвиток якої підпорядковано діючим законам. Суспільство - найвищий тип соціальної організації - існує тільки тоді, коли вона функціонує саме як складне цілісне утворення, як функціональна система. Це в повній мірі стосується і функціонування системи НТІ.
В умовах, коли проблемою стає не відсутність інформації і знань, а навпаки, їхній надлишок, виникла необхідність створення систем швидкого їхнього опрацювання і осмислення. За таких умов функціонування суспільства інформаційно-аналітичне забезпечення функціональних систем стає основою управління і необхідним фактором подальшого прогресу.
Для більш глибокого розуміння взаємозв'язку управління з інформаційною аналітикою розглянемо організацію існування фізіологічних процесів і систем. У живих організмах завдяки мільйонам років еволюційного розвитку склалися кращі форми взаємодії і управління окремими утворюючими їх елементами - атомами, молекулами, клітинами, органами і, нарешті - функціональними системами. Усі недосконалі форми життя були при цьому ліквідовані.
Цілком зрозуміло, що саме в організації живих істот, безумовно, з визначеними поправками на якісні особливості суспільно-соціальних закономірностей слід шукати кращі форми організації та управління як суспільством, так і системою НТІ.
Функціональні системи, визначаючи своєю саморегулюючою діяльністю стійкість різноманітних корисних для організму пристосувальних результатів, являють собою оптимальну форму організації і управління стійкими системами [103;116;117].
Функціональні системи становлять собою об'єктивну реальність. У своїй динамічній саморегулюючій організації функціональні системи включають у себе кібернетичні та інформаційні властивості. В них постійно циркулює інформація про стан корисного пристосувального результату і здійснюється її оцінка.
П.К. Анохін писав: "Жодна організація, наскільки б великою вона не була за кількістю складових елементів, не може бути названа самоврядною, саморегулюючою системою, якщо її функціонування, тобто взаємодія частин цієї організації, не завершується яким-небудь корисним для системи результатом і якщо відсутня зворотна інформація в керуючий центр щодо ступеня корисності цього результату..."[103].
Саме корисні пристосувальні результати, які проявляються на різних рівнях життєдіяльності, впритул до поведінкової і психічної діяльності людини, є системоутворюючими факторами.
П.К.Анохіним [103] запропонована центральна системна архітектоніка, яка визначає поведінкову і психічну діяльність живих істот, у тому числі людини. Психічна діяльність відповідно до теорії функціональних систем будується системною центральною архітектонікою, яка послідовно включає ті чи інші вузлові стадії системи управління. Базою дій є інформаційна основа діяльності мозку. До цієї архітектоніки можна віднести такі етапи здійснення управлінської технології:
* аферентний синтез;
* прийняття рішення;
* акцептор результатів дії;
* еферентний синтез;
* постійна оцінка акцептором результатів дії параметрів досягнутих результатів за допомогою зворотних зв'язків ("зворотної аферентації").
Отже, можна стверджувати, що управління - це замкнене коло з постійною оцінкою ситуації, з циркуляцією інформації, її обробкою, аналізом, тобто постійний процес інформаційного обміну під час прийняття рішень, які є основою управління.
"Прийняття рішення не є ізоль