РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Методика експерименту
Результати констатувального етапу науково-дослідної роботи доводять необхідність оптимізації процесу морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах. З цією метою нами було спрогнозовано педагогічні умови, які забезпечать ефективне розв'язання означеної проблеми. До останніх відносимо:
- упровадження інноваційної виховної технології, яка враховує специфіку позашкільних навчальних закладів і зумовлена сучасним станом виховної системи в цих закладах;
- діалогічність процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків, секцій позашкільних навчальних закладів та учнів початкових класів;
- врахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів;
- підвищення компетентності педагогів позашкільних навчальних закладів з питань морального виховання учнів початкових класів;
- забезпечення адекватності виховних впливів позашкільних навчальних закладів та сім'ї на особистість молодшого школяра.
Оскільки ефективність морального виховання учнів початкових класів забезпечується насамперед сукупністю та інтегрованою реалізацією названих педагогічних умов в позашкільному виховному просторі, то цілком зрозуміло, що виокремлення кожної з них є умовним.
Формувальним експериментом було охоплено молодших школярів позашкільних навчальних закладів Рівненської та Тернопільської областей. Зважаючи на багатопрофільність цих навчальних закладів ми намагалися зосередити увагу на тих установах, де наявні різні напрями діяльності, до яких залучені молодші школярі. Такими закладами виявились Палаци та Будинки дітей і молоді, Будинки дитячої та юнацької творчості, Будинки школяра адже, як правило, тут функціонують гуртки різних напрямів. Загальна кількість досліджуваних, як уже зазначалось, становила близько 430 чоловік.
Оскільки результати констатувального експерименту довели, що рівень моральної вихованості молодших школярів в умовах позашкільного навчального закладу є у цілому недостатнім, то виникла потреба провести формувальний експеримент, у процесі якого було б здійснено апробацію визначених педагогічних умов та доведено їх доцільність. Експериментальне дослідження було здійснено в умовах позашкільного навчального закладу і враховувало наступні особливості позашкільного педагогічного процесу:
* об'єктом уваги педагогів завжди залишається особистість дитини, її потреби та інтереси, тобто цей процес будується на основі особистісно-орієнтованого підходу, який передбачає врахування потреб та інтересів кожної окремої дитини і є цілісною системою виховання особистості молодшого школяра, який протікає в особливій сфері його життєдіяльності - у дозвіллі;
* гнучкість, варіативність навчальних планів та програм надає перспективи для розвитку творчості як педагогів, так і учнів початкових класів;
* важливою ознакою є також об'єднання молодших школярів за спільними інтересами, відповідно до їх можливостей та потреб, а не за віковою чи іншою ознакою, що сприяє "взаємовихованню".
Позашкільний навчально-виховний процес відрізняється від шкільного також тим, що він ставить в центр уваги не предмет, не зміст і, навіть, не метод, а особистість дитини, її потреби, інтереси і захоплення. Тут важливішим є не засвоєння знань, а їх відкриття і творче застосування, інтелектуальна незалежність і самовдосконалення [286, с. 45].
Концепцію наукового дослідження було побудовано не лише на теоретичних засадах, але й з врахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів молодшого шкільного віку, характеру взаємовідносин між ними, різноманітності видів діяльності у гуртках, професійного рівня педагогів позашкільних навчальних закладів. За такого підходу нами виділено важливі аспекти дослідження: спрогнозовані умови мали забезпечити не лише підвищення рівня моральної вихованості учнів молодшого шкільного віку, а й сприяти оволодінню вмінням суспільного співжиття; формувати вміння оцінювати власну діяльність з точки зору основ загальноприйнятих норм, здатність приймати адекватні рішення у різних ситуаціях взаємодії з оточуючими людьми.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з означеної проблеми, ознайомлення з досвідом роботи педагогів цих закладів в різних регіонах було розроблено та апробовано функціональну модель морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах (див. схема 2.1). За цього підходу нами враховано те, що зміст виховної роботи, визначається спрогнозованими педагогічними умовами, а також підпорядковується загальній меті морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах. Так, моральне виховання учнів початкових класів, які навчаються в гуртках та секціях позашкільних навчальних закладів, має на меті формування високоморальної, духовно-розвиненої особистості, яка проявляє позитивне ставлення до оточуючих, до Батьківщини, до довкілля і здатна діяти за принципами гуманізму, добра і справедливості. Досягненню визначеної мети сприяла конкретизація завдань виховного процесу. Зокрема, було актуалізовано наступні завдання:
1. Забезпечити умови для морального розвитку учнів початкових класів, які навчаються в гуртках і секціях позашкільних навчальних закладів.
2. Сприяти збагаченню моральних знань, досвіду моральної поведінки, розвитку моральних поглядів, переконань, світогляду молодших школярів завдяки оволодінню культурою, етикою свого народу, активну участь у виховних годинах.
Схема 2.1
Функціональна модель морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах
впровадження технології морального виховання, яка враховує специфіку позашкільного виховного середовища, побудована на принципі варіативності та передбачає наповнення змісту навчального матеріалу морально-етичним компонентом;
діалогічність процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків та учнів початкових класі