РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень і погодні умови
Експериментальну роботу проводили на дослідних ділянках кафедри овочівництва плодоовочевого факультету Національного аграрного університету та в Центрі квантової медицини "Відгук" (м. Київ, вул. Володимирська, 61-б) шляхом вегетаційних і лабораторних досліджень. Територія дослідних ділянок розміщена на південних околицях м. Києва і належить до Правобережного Лісостепу. Ґрунтовий покрив північної частини Правобережного Лісостепу, залежно від рослинного покриву, під яким він сформувався та його стану від екологічних умов, представлений ґрунтами: ясно-сірі лісові, сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені та чорноземи типові, значно менше за площею-лучно-типові чорноземні, чорноземно-лучні, лучно-болотні, болотні, торфові і алювіальні типи. Для інтенсивних і вимогливих культур, в тому числі і овочів, найважливіше значення має родючість ґрунту в орному та підорному (до 40 см) шарах ґрунту [146].
Обстеження ґрунтів дослідної ділянки та проведення агрохімічного аналізу їх показників нами проведені з допомогою кафедри ґрунтознавства на чолі із завідувачем кафедри доктором с.-г. наук А.Д. Балаєвим та кандидатом с.-г. наук Л.І. Кучер.
Дослідні ділянки вирівняні в рельєфному та ґрунтовому відношенні. Грунт дослідних ділянок дерново-середньоопідзолений, грубопилувато-легкосуглинковий на флювіогляціальних відкладах, типовий для північної частини зони Правобережного Лісостепу України.
Товщина ґрунтоутворюючої породи в районі розміщення дослідних ділянок становить близько 2 м. Ці відклади підстилаються пліоценовими глинами (червоно-бурі глини континентального походження). Профіль цих ґрунтів чітко поділений на гумусово-елювіальний (НЕ), елювіальний (Е) та ілювіальний (І) горизонти і характеризується такою будовою:
НЕ - 0-28 см - гумусово-елювіальний, темно-сірий, свіжий, слабо гумусний, легкосуглинковий, має включення кореневих залишків, перехід різкий.
Е - 28-55 см - елювіальний, білуватий, безгумусний, супіщаний, неміцно пластинчастий, пухкий, перехід помітний.
І - 55-90 см - ілювіальний, білувато-червоно-бурий, легкосуглинковий, плитчасто - презлютичний, свіжий, перехід поступовий.
Р - 90 см і більше - флювіогляціальні відклади.
Гумусовий горизонт потужністю близько 28 см. Підґрунтові води в районі проведення досліджень залягають на глибині понад 3 м. Дерново-середньоопідзолений ґрунт дослідної ділянки, за нашими даними, у поверхневому горизонті характеризується легкосуглинковим гранулометричним складом, що сприяє вираженості повітряного режиму ґрунтової товщі (табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Гранулометричний склад ґрунту дослідної ділянки (2005 р.)
Глибина, смФракції, %Фізична глина,
%Фізичний пісок,
%фізичний пісокфізична глина1,0-0,25 мм1,25-1,05 мм0,05-0,01 мм0,01-0,005 мм0,005-0,001 мм<0,001 мм0-2018,417,246,42,44,511,1188221-2820,316,442,12,13,815,3217929-5523,414,234,21,94,122,2287256-9019,617,439,34,15,614,0247691-15011,213,365,51,13,415,51090
Переважає фракція грубого пилу (0,05-0,01 мм). Збільшення фракції піску до глибини 55 см, очевидно, пояснюється характером обробітку до початку закладання стаціонарного досліду. Про це свідчить і переміщування мулу до цієї глибини.
Дерново-середньоопідзолені ґрунти піщано-легкосуглинкові містять у поверхневих горизонтах 11-15 % мулу, що істотно позначилось на їх родючості. Дослідна ділянка характеризується низьким вмістом гумусу. В орному шарі ґрунту його кількість становить 1,34 %. У глибинних горизонтах помітне його зменшення (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Фізико-хімічні та агрохімічні показники ґрунту дослідної ділянки (2005 р.)
Глибина відбору зразків, смГумус, %рН
сольової витяжкиВміст елементів живлення, мг/кг ґрунтуГідролі-тична кислот-ність,
мг-екв / 100гСума ввібраних основ,
мг-екв / 100гN сполук, що легко гідроліз.P2О5 рухомийК2О обмінний0-281,345,827,755,6106,21,236,2729-550,875,620,137,892,51,084,1556-900,735,6-----
Агрохімічні показники ґрунту визначені нами згідно з "Агрохимическими методами исследования почв" (1975) [3]. Визначення рН сольової витяжки проводили на рН-метрі потенціометрично. Вміст сполук азоту, що легко гідролізуються визначали за методом Тюріна та Кононової, гумусу - за методом Тюріна в модифікації Сімакова, суму ввібраних основ - за методом Каппена - Гільковиця.
Вміст рухомого фосфору та обмінного калію визначали за методом Кірсанова в модифікації ЦІНАО (ГОСТ 26207 - 91). Результати досліджень свідчать, що забезпеченість сполуками азоту, що легко гідролізуються є дуже низькою, рухомими сполуками фосфору - низькою, а обмінного калію - середньою. Кислотність ґрунтового розчину у величинах рНKCl в поверхневих горизонтах слабокисла з показником 5,6-5,8. Гідролітична кислотність 1,23 мг-екв / 100 г ґрунту.
В овочівництві велике значення має встановлення зв'язків рівня врожайності овочевих культур з погодними умовами. Водночас ріст, розвиток і продуктивність рослин та фактори зовнішнього середовища впливають комплексно [138].
Найбільш повну характеристику погодних умов та їх вплив на врожайність сільськогосподарських культур можна одержати визначенням співвідношення між кількістю опадів та сумою температури за період вегетації рослин. Воно виражається величиною гідротермічного коефіцієнта Селянінова (ГТК) [41]. За формулою ГТК = (сума опадів/сума температур)*10. У зоні Лісостепу ГТКV-IX становить 0,9-1,8.
Клімат зони, де були розташовані дослідні ділянки, помірно континентальний. За багаторічними даними середня річна температура повітря становить +7,3°С. Середня багаторічна температура найбільш холодного місяця січня становить мінус 6,5°С, найтеплішого липня - +19,8°С. Багаторічна мінімальна температура мінус 36°С, максимальна - +39°С.
Сума активних температур вище 10°С - в межах 2560-2700°С.
- Київ+380960830922