РОЗДІЛ II
ДИДАКТИЧНІ УМОВИ І СИСТЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТАМ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ УЧНІВ ГІМНАЗІЇ
2.1. Таксономія педагогічних цілей як технологічний навчальний компонент
У контексті дослідження ми вирішували попередньо визначені дидактичні завдання, через реалізацію пізнавальної діяльності учнів гімназії, які здобувають загальноосвітні знання, вміння та навички, орієнтуючись на якісно нові підходи до побудови всієї системи навчання в закладах освіти нового типу. Сучасний учитель має конкретну мету - навчити учнів вчитися, розвивати в них пізнавальну потребу здобувати знання, забезпечувати майбутніх громадян пізнавальними засобами, необхідними для розвитку їх інтелекту. У цьому процесі важливу роль відіграє обґрунтування таксономії цілей навчання [175, с.83].
Принагідно зауважимо, що, на думку І.М. Дичківської, таксономічний підхід до цілей навчання - це спосіб класифікації цілей навчання, згідно з яким цілі формулюють на кількох рівнях, причому кожний наступний пов'язаний з послідовною деталізацією і конкретизацією цілей попереднього рівня [48, с.350]
Поняття "таксономія" (від грецьких слів taxis - розміщення в певному порядку і nomos - закон) взято з біології, де таксономія -це класифікація і систематизація об'єктів, яка побудована на основі їх природного взаємозв'язку за спільними ознаками і використовує для опису об'єктів категорії, що розміщені послідовно з наростанням їх складності, тобто із врахуванням певної ієрархії. Щодо педагогіки, то таксономія являє собою побудову чіткої системи педагогічних цілей, всередині якої виокремлені їх категорії та послідовні рівні.
Вперше побудова такої системи у використанні ієрархії педагогічних цілей була здійснена в США. Після закінчення другої світової війни група педагогів і психологів під керівництвом відомого вченого Б. Блума розробила загальні способи і правила чіткого формулювання та впорядкування педагогічних цілей [101, с.173]. У 1956 році вийшла у світ перша частина "Таксономії", в якій подавався зміст опису цілей у пізнавальній (когнітивній) галузі засвоєння знань. Ця система обґрунтування цілей навчання була підтримана і дуже популярна у світі. Її використовували при плануванні навчального процесу та оцінки його результатів, застосовували у дослідній перевірці нових курсів. У наступні десятиріччя вченим Д. Кратволем і його послідовниками була створена друга частина "Таксономії" [139].
Загальну характеристику таксономії Б. Блума подано в роботах окремих дослідників, де в процесі аналізу виявлено ті інструментальні можливості таксономії, які практично реалізуються в навчальному процесі в когнітивній, психомоторній та афективній сферах.
Ми спробували дати характеристику в ході науково-пошукової роботи окремим компонентам таксономії. Серед них виділяємо:
1. Когнітивний (пізнавальний) компонент. Сюди входять цілі, які передбачають запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу, розв'язання проблем, в ході яких необхідно переосмислити набуті знання, будувати їх нові об'єднання з попередньо вивченими ідеями, методами, способами дій, включаючи створення нового бачення проблеми [101, с.173]. За даними експертних оцінок, а також аналізу наукової літератури та анкетування педагогів шкіл нового типу було виявлено, що до пізнавальної сфери в основному належать більшість цілей навчання, які задекларовані нормативними документами в загальноосвітній підготовці особистості учня. Аналіз психолого-педагогічної літератури переконує, що на сьогодні система Б. Блума в когнітивному компоненті є найбільш поширеною і передбачає такі аспекти:
- основні категорії навчальної мети;
- приклади узагальнених понять навчальної мети.
До основних категорій навчальної мети належать:
- знання (ця категорія визначається запам'ятовуванням і відтворенням вивченого матеріалу);
- розуміння (ця категорія передбачає перетворення матеріалу із однієї форми вираження в іншу, її психологічною основою є порівняння);
- застосування (означає уміння використовувати вивчений матеріал в конкретних умовах і нових ситуаціях);
- аналіз (ця категорія передбачає розподіл навчального матеріалу на частини, виділення частин цілого та взаємозв'язків між ними);
- синтез (ця категорія дозволяє об'єднувати елементи, щоб одержувати ціле і встановлювати між ними взаємозв'язки);
- оцінка (ця категорія дозволяє проявляти вміння оцінювати роль того чи іншого навчального матеріалу) [101, с.173].
Отже, таксономія цілей навчання в когнітивній сфері подається як визначення можливих способів і форм пізнавальної діяльності учнів. Серед них виокремлюють знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання, роль яких досліджувалась нами в процесі вивчення окремих тем з предметів, що входять до гуманітарного циклу.
2. Афективний (емоційно-ціннісний) компонент. До нього належать цілі формування емоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу. Вони виражаються через просте сприйняття, інтерес, готовність реагувати на засвоєння ціннісних орієнтацій та їх взаємодії, активного прояву. До цього компонента належать також цілі, які передбачають формування пізнавальних інтересів і нахилів, переживання тих чи інших почуттів, формування ставлення до реальної дійсності, свідомості особистості, її прояву в діяльності [101, с.173].
Для того, щоб зрозуміти теорію педагогічної технології, важливо знати деякі закономірності формування нових розумових дій, уміти передбачати різні види пізнавальної діяльності. Розумові дії формуються під впливом дій зовнішніх, матеріальних, бо вони дають можливість невидимі внутрішні дії зробити видимими (доступними), показати їх зміст учням гімназії, зробити їх зрозумілими для кожного.
У контексті вищезазначеного цілком правомірно стверджувати,що таксономія цілей навчання в афективній сфері забезпечує визначення можливого (такого, що досягається) ставлення учня до освітнього процесу. До рівнів цілей навчання в афективній сфері н
- Київ+380960830922