РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Вибір методів, що використані в роботі, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася в педагогічній науці.
У дослідженнях використано теоретичну концепцію Л.С.Виготського [65] про сенситивні періоди розвитку здібностей дітей та підлітків. У якій відмічається необхідність вивчення чуттєвих періодів з тим, щоб встановити оптимальні строки навчання. Указується, що педагогічний вплив може давати потрібний ефект лише на певному етапі, а в інші періоди бути нейтральним або навіть негативним.
2.1.1. Метод теоретичного аналізу та узагальнення літературних джерел
Вивчення й теоретичний аналіз науково-методичної літератури та документальних матеріалів молодшої школи, проводився для визначення стану сучасної передової практики рухової підготовки дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор та для вивчення вікових особливостей фізичного розвитку та розвитку рухових здібностей дітей 7-10 років, а також для порівняння й зіставлення різних поглядів на обрану проблему в процесі її історичного розвитку.
Метод аналізу й узагальнення літературних джерел застосовувався на всіх етапах дослідження. Була вивчена література з філософії, педагогіки, психології, анатомії, фізіології, теорії та методики фізичного виховання вітчизняних і зарубіжних авторів, дисертаційні роботи, матеріали науково-практичних конференцій.
При вивченні проблеми розвитку рухових здібностей засобами рухливих ігор, її термінологічного апарату використані елементи історіографічного підходу. Аналіз і узагальнення великої кількості робіт в галузі вивчення психолого-педагогічних та анатомо-фізіологічних особливостей дітей даного віку, а також сенситивних періодів розвитку дозволили виявити їх вікові характеристики, пов'язані з вимогами щодо розвитку у них рухових здібностей, в тому числі й відібрати рухливі ігри у відповідності до цих вимог.
З метою теоретичного обґрунтування проблеми дослідження нами вивчено 302 літературних джерела, із них 23 роботи зарубіжних авторів.
2.1.2. Вивчення документальних матеріалів, педагогічне спостереження і хронометраж навчальних занять
Вивчення документальних матеріалів і педагогічне спостереження проводились на першому етапі дослідження в загальноосвітніх школах.
Було зроблено аналіз державної програми для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів "Основи здоров'я і фізична культура" [91], а також календарних планів і конспектів уроків вчителів фізичної культури. У результаті аналізу встановлено, що в них недостатньо уваги приділяється рухливим іграм, які цілеспрямовані на підвищення рівня рухової підготовленості. Що дало змогу планувати навчально-експериментальну роботу з учнями, враховуючи вимоги програмового матеріалу. Проаналізована педагогічна та методична документація молодшої школи були визначені як базові для проведення експерименту.
Педагогічне спостереження проводилось з метою уточнення змісту і методики проведення уроків фізичної культури у молодших класах, вивчення рівня рухової підготовленості, а також приділялась увага кількості запропонованих рухливих ігор, що сприяють розвитку рухових здібностей.
Педагогічне спостереження показало, що деякий програмовий матеріал достатньо складний для оволодіння учнями, однією з причин чого і є недостатній рівень рухової підготовленості. Аналіз змісту уроків фізичної культури показав наявність незначної кількості вправ ігрового характеру, що сприяють розвитку рухових здібностей учнів.
В навчальному занятті реєструвались кількість проведених ігор, кількість повторів, час відпочинку, тривалість проведення ігрової вправи та комплексів ігор.
2.1.3. Медико-біологічні методи
1. Для правильної оцінки фізичного розвитку, на початку експерименту, визначався вік дитини на момент дослідження за О.В.Давиденко [89] по такій схемі: від дати обстеження дитини віднімали дату її народження з чітким визначенням кількості років і місяців, щоб одержати число повних років.
Числення віку дітей шкільного віку
7 років від 6 років 6 місяців до 7 років 5 місяців 29 днів
8 років від 7 років 6 місяців до 8 років 5 місяців 29 днів
9 років від 8 років 6 місяців до 9 років 5 місяців 29 днів і т.д..
2. В процесі дослідження проводилися інструментальні методи обстеження: антропометричні обстеження, які включали певну програму вимірювань довжини тіла (см), ваги тіла (кг), окружності грудної клітки (см), спірометрії (см3) та кистьової динамометрії (кг). Вони проводились нами безпосередньо в процесі практичної роботи закладу (школи). Рівень фізичного розвитку і його гармонійність оцінювались за даними антропометрії за уніфікованою методикою В.В.Бунак [32], і за розробкою Г.Б.Ставицької [232]. За Г.Б.Ставицькою, Д.І.Ароном [232], з метою забезпечення повноцінності матеріалів із фізичного розвитку, що збираються, необхідне суворе дотримання методичних вказівок як зі збору антропометричного матеріалу, так і з його наступної обробки.
3. Для вимірювання довжини тіла нами використовувався ростомір вертикальний. Довжина тіла у дітей вимірювалась у положенні стоячи. Дитина ставала на площадку ростоміра спиною до вертикальної стійки в природному випрямленому положенні, торкаючись вертикальної стійки трьома точками: п'ятками, сідницями та зоною між лопатками; руки опущені вздовж тулуба, п'яти разом, носки нарізно.
Голова встановлювалась в положенні, при якому нижній край очної ямки та козелок вуха знаходились в одній горизонтальній площині. Рухливу планку - муфту ростоміру - опускали до щільного доторкання до верхньої точки голови. Точність вимірювання 0,5 см.
4. Зважування проводилось на електронних вагах. Під час зважування дитина ставала на середину їх площадки, зберігаючи спокійне положення. Ваги перевірялись у процесі роботи на точність і чутливість за допо