Ви є тут

Господарсько-біологічна оцінка сортів груші у старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України

Автор: 
Ходаківська Юлія Борисівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003249
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконувались в Інституті садівництва УААН на протязі 2000-2006 років.
Вивчались переважно у старшій віковій групі дерев (15-20 рр.) сорти селекції Львівської дослідної станції садівництва у порівнянні з районованими, найбільш поширеними в цій зоні на час закладання дослідів (1986 р.). З метою виділення конкурентоздатних, придатних для створення промислових та аматорських насаджень груші у північному Лісостепу та південному Поліссі України.
2.1. Грунтово - кліматичні умови
Дослідження проводились у відповідності з "Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних та горіхоплідних культур [104], "Програмою і методикою селекції плодових, ягідних та горіхоплідних культур" [46, 105, 107], а також методичними розробками генетико ? цитологічної [52, 57, 60] та лабораторії фізіології Інституту садівництва УААН.
Клімат в них помірно континентальний [43]. Середньомісячні температури (таб. 2.1) коливались у таких межах: січня мінус 1,1...-4,6, липня - +18,8...+24,4; абсолютний максимум - +35о...+39, абсолютний мінімум мінус 35...-39,6оС. Тривалість безморозного періоду 160 ? 204 дні. Найтепліший місяць за період досліджень ? липень (абсолютні максимуми +37,0о...+39,5), найхолодніший ? січень (абсолютні мінімуми мінус 19,6°...-21,0оС).
Період активної вегетації з середньодобовою температурою вище 10оС триває 160...165, а з температурою 15оС і вище ? 110...120 днів. Сума активних температур ? 2400?2900оС.
За середньобагаторічними даними, осінні заморозки починаються в першій декаді жовтня, а весняні закінчуються у другій квітня.
За кількістю опадів (табл. 2.2) район проведення досліджень належить до зони помірного зволоження ? 519...728,5 мм річних. Проте протягом року вони розподіляються нерівномірно. Зима та весна менш зволожені (39,6...46,0 мм) у порівнянні з літом та осінню (67,5...59,6 мм).
Таблиця 2.1
Середньомісячна температура повітря в роки досліджень (оС) (метеостанція Інституту садівництва УААН).
МісяцьСередня Середня температура по роках багаторічна2000 20012002200320042005Січень-6,0-4,5-1,2-3,0-4,1-4,6-1,1Лютий-4,9-0,7-3,23,3-7,0-2,8-5,5Березень-0,31,22,24,8-0,23,6-2,0Квітень7,812,110,59,56,78,79,8Травень14,915,013,816,419,413,016,0Червень18,317,716,418,417,617,617,1Липень20,018,824,423,620,920,321,0Серпень18,819,820,219,318,319,619,6Вересень13,911,813,113,413,413,815,4Жовтень7,78,98,76,56,49,08,6Листопад1,45,51,83,63,22,41,9Грудень-3,29,0-7,7-8,8-0,8-0,4-1,3Середньорічна7,48,88,310,87,88,38,3
Серед років досліджень найбільш вологим був 2005 (728,5 мм.), гідротермічний коефіцієнт становив 2,8. Проте при достатньо рівномірному розподілі вологи протягом року значною посушливістю виділялись липень (20,8 мм) та вересень (2,2 мм).
Але ці перепади не справляли великої несприятливої дії на рослини, оскільки їм передували місяці з вологістю (відповідно 92,4 ... 100,6 мм), до того ж вересневе пониження вологості сприяє своєчасному закінченню ростових процесів.
Найменшою зволоженістю характеризувався 2003 рік (519 мм). У період вегетації найбільш посушливим був травень (25,1 мм), а найбільш вологим жовтень (106,0 мм), що на фоні досить теплих і достатньо зволожених серпня та вересня не сприяло нормальній підготовці дерев до зимівлі.
Таблиця 2.2
Сума опадів за роки досліджень (мм) (метеостанція Інституту садівництва УААН).
МісяцьСередня Кількість опадів по рокахбагаторічна200020012002200320042005Січень3337,431,823,236,155,755,2Лютий3339,060,138,018,853,753,7Березень3429,996,121,427,324,256,9Квітень4731,558,344,726,022,966,0Травень5372,832,063,525,155,574,6Червень7673,7169,6167,637,53,492,4Липень8495,826,820,253,084,020,8Серпень6318,823,651,562,2115,0100,6Вересень47152,859,571,954,8115,72,2Жовтень420,024,065,1106,034,078,6Листопад4844,970,949,339,252,245,6Грудень3724,940,710,633,020,081,9Середньорічна597621,5693627519657728,5
Ґрунт дослідних ділянок у ДГ "Новосілки" цілком придатний для вирощування плодових культур: темно-сірий опідзолений, легкосуглинковий, типовий для зони. Кількість гумусу в орному шарі ґрунту становить 2,0...2,3 %, рухомого фосфору ? 6,6...6,9 мг, обмінного калію ? 6,2...6,5 мг на 100 г ґрунту, рН ґрунтового розчину 5,6...5,7. Ґрунтові води знаходяться на глибині 5...6 м. Рельєф ділянки - слабо хвилясте плато.
На дослідній ділянці дослідного господарства "Дмитрівка" під насадженнями груші ґрунт типовий для Полісся - піщаний, але сформований на лесовидному суглинку неглибокого залягання (1,3?1,5 м), тому теж абсолютно придатний для садових рослин при належному окультуренні посадкового місця (діаметр і глибина ями 1,0?1,5 м, з внесенням в неї 30?40 кг суміші звітреного торфу і добре перепрілого гною).
2.2. Об'єкти досліджень
Об'єктами досліджень були 15-20 річні дерева, сортів груші львівської селекції (посадка 1986 року), з яких 6 осінніх та ранньоосінніх (Вижниця, Смерічка, Трембіта, Говерла, Вродлива, Вишнянська), 11 зимових та пізньозимових (Черемшина, Акорд, Відлуння, Християнка, Львівський сувенір, Етюд, Золотоворітська, Сонатіна, Стрийська, Роксолана, Бергамот львівський) та два контрольних сорти, відповідно, Лісова красуня та Бере Арданпон. Їх вибрали, оскільки на час закладання дослідів серед районованих сортів вони були відповідно найкращим у регіоні осіннім і єдиним районованим в Лісостепу зимовим. Включені також були чотири елітні форми (Лв 49-37, Лв 104-35, Лв 7-55, Лв 20-18). Походження піддослідних сортів та елітних форм наведено в таблиці 2.3.
Досліди закладено у триразовому повторенні по 8-10 дерев кожного сорту у варіанті, дерева висаджено в сад у 1986 році з площею живлення 5 х 3 м, ДГ "Новосілки" (п