РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМІСТУ І ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ
2.1. Програма і організація формування національної самосвідомості учнів старших класів засобами краєзнавчої роботи
На основі аналізу основних шляхів удосконалення виховання учнівської молоді, сформульованих у державних документах про освіту (Національній доктрині розвитку освіти, Концепції національного виховання, Концепції формування національної свідомості і самосвідомості, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні), узагальнення педагогічного досвіду, результатів констатувального експерименту щодо використання краєзнавчої роботи як засобу формування національної самосвідомості школярів було визначено ті особливості змісту і технологій, які недооцінювалися раніше у теорії і практиці навчально-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.
В основу методики організації формувального експерименту було покладено методологічні положення, викладені у працях І.Беха [15], Ю.Бабанського [10], Я.Скалкової [176], М.Скаткіна [177]. У такому разі формувальний експеримент передбачає застосування спеціальної системи заходів, пов'язаних із організацією краєзнавчої роботи, спрямованих на розвиток національної самосвідомості як особистісної риси у старшокласників.
Мета експериментального дослідження полягала у перевірці ефективності змісту, технології і педагогічних умов формування національної самосвідомості старшокласників у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.
Об'єкт формувального експерименту - зміни в рівнях сформованості національної самосвідомості учнів старших класів у ході спеціального організованого процесу краєзнавчої діяльності.
Предмет експериментального дослідження - зміст, технологія та педагогічні умови формування національної самосвідомості учнів старших класів у процесі краєзнавчої роботи.
Експериментальною базою дослідження стали загальноосвітні навчальні заклади Західного регіону (Українська гімназія ім. Івана Франка, класична гімназія, загальноосвітні школи № 4 та № 10 І-ІІІ ступенів міста Тернополя, Кременецький ліцей Тернопільської області, Межиріцька гімназія Острозького району Рівненської області).
Формувальний експеримент здійснювався у чотири етапи:
І - визначення цілей і завдань, обгрунтування і розробка змісту, технології і педагогічних умов формування національної самосвідомості старшокласників у процесі краєзнавчої роботи;
ІІ - інструктаж педагогів - учасників формувального експерименту -про порядок і умови проведення експериментального дослідження;
ІІІ - апробація змісту і технології формування національної самосвідомості старшокласників засобами краєзнавчої роботи;
ІV - реалізація моніторингу динаміки рівня сформованості національної самосвідомості старшокласників, опрацювання експериментальних даних.
На першому етапі формувального експерименту була розроблена система виховних цілей, зорієнтована на модель випускника загальноосвітнього закладу з високим рівнем національної самосвідомості. З цією метою використовувався принцип побудови педагогічних таксономій.
За кордоном широко використовується побудова чіткої системи цілей, усередині яких виділено їхні категорії і послідовні рівні (ієрархія). Такі системи дістали назву "педагогічні таксономії" [84, с.19]. Таксономія (від грецького "taxis" - розміщення по порядку, "monos" - закон) - це така класифікація і систематизація компонентів об'єкта, яка побудована на основі їхнього природного взаємозв'язку і використовує для опису об'єктів категорії, які розміщені послідовно, за зростаючою складністю. Ми вважаємо, що таксономічний підхід до систематизації педагогічних цілей доцільно покласти в основу виховних завдань, пов'язаних із формуванням національної самосвідомості особистості у процесі краєзнавчої роботи. Була розроблена система завдань педагогічної діяльності, спрямована на формування когнітивного, емоційного, морально-оцінного та вольового компонентів національної самосвідомості старшокласника.
До виховних цілей у когнітивній галузі діяльності учнів віднесено формування знань про ознаки національної спільноти, особливості географічного та геополітичного положення, природи, історії, культури, мови України, що створює умови для розуміння учнями ознак власної національної ідентифікації, фактів, явищ та закономірностей національного буття, розвитку умінь аналізувати і оцінювати їх.
Виховні цілі в емоційно-ціннісній галузі були спрямовані на формування емоційно-особистісного ставлення старшокласників до явищ навколишнього світу: розвиток здатності сприймати естетику матеріально-духовної культури народу; становлення почуттів національної гідності, національної гордості, небайдужості до долі нації, пізнавального інтересу до буття національної спільноти.
Серед інших цілей у цій галузі було визначено розвиток готовності до наслідування етичних норм, закріплених у народній етиці, забезпечення умов для засвоєння учнями національних цінностей як особистісно значущих, формування потреб у збереженні і примноженні національних багатств.
Система виховних цілей, пов'язана із розвитком практично-діяльнісного компонента національної самосвідомості, визначалася особливостями регулятивної і саморегулятивної діяльності особистості та самовиховання. Виховні цілі у галузі регуляції передбачали формування в учнів прагнення поєднати мету власної життєвої активності з долею своєї нації, уміння враховувати особливості національного життя для моделювання власної майбутньої діяльності. Виховними цілями у галузі регуляції стали: розвиток прагнень старшокласників до наслідування моральних норм, закріплених у народній етиці, умінь діяти в ситуаціях морального вибору, планувати і орга