РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідження проводили у 2000-2002 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва УААН, який розташований на відстані 30 км від Харкова. Харківська область входить до складу лівобережного Лісостепу України, ґрунтовий покрив якого представлений переважно потужними мало- та середносуглинковими чорноземами. Основними районами розповсюдження чорноземів типових малогумусних в Україні, за даними М. І. Полупана, Б .С. Носко,
В. П. Кульмічова є Кіровоградська, Полтавська області, Південно-східна частина Сумської та більша частина Харківської областей [162].
Ґрунт ділянки, де проводили досліди, чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий (за даними ННЦ "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського" УААН). Потужність гумусового профілю 94 см. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) - 3,26%, в підорному (30-50 см) - 3,00%. Ґрунт є незасоленим, несолонцюватим, малогумусним зі сприятливими водно-фізичними властивостями. Рівень забезпеченості доступними формами фосфору та калію підвищений.
Харківська область входить до Південно-східного агрогрунтового району Лівобережжя, який характеризується недостатньою вологістю та частими суховіями. Метеорологічні умови Лівобережного Лісостепу України вирізняються різноманітністю, що пов'язано з континентальністю клімату, зростаючою з заходу на схід. На більшій частині території (окрім північних районів) клімат відзначається нестачею вологи, холодною зимою та спекотним і сухим літом. Середньорічна температура повітря в зоні складає 6,8-7,0 ?С, а в найспекотнішому місяці (липні) 19,3-20,4 ?С. Період з температурою вищою за 10 ?С триває 170-180 діб. Весняні заморозки закінчуються в третій декаді квітня (в окремі роки спостерігаються в середині травня), осінні - починаються в другій декаді жовтня (інколи, в другій половині вересня) [163, 164, 165, 166, 167].
Кількість опадів за рік у лівобережному Лісостепу коливається від 622 мм у центральній до 508 мм у східній частині зони, а за вегетаційний період - 366 мм (середньо багаторічні дані). Найвологішими місяцями по Харківській області є червень та липень, протягом яких випадає 57-73 мм опадів. Відносно посушливі ранньовесняні та осінні періоди. Запас продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см у квітні складає 116-138 мм, у липні - 39-77 мм [163, 164, 165, 166, 167].
Погодні умови вегетаційних періодів за роки проведення досліджень були різні. Основні метеорологічні параметри (за даними метеорологічного посту ІОБ УААН) наведено на рис.2.1, 2.2.
Погодні умови 2000 р. при вирощуванні маточних коренеплодів першого строку сівби (ІІІ декада травня) сприяли одержанню дружніх сходів. Опади за декадами розподілялися рівномірно. За вегетаційний період випало 360 мм, що на 18% перевищило середньобагаторічну норму. За другого (ІІ декада червня) та третього (І декада липня) строків сівби кількість опадів була достатньою для формування урожайності коренеплодів моркви (300 мм та 280 мм відповідно).
Весняний період у 2000 р. був сприятливим для приживання та подальшого росту насінників моркви. В квітні кількість опадів склала 80% до багаторічної норми, в травні цей показник був на рівні 113%. Під час наливу насіння (липень) кількість опадів перевищувала багаторічну норму в два рази. Серпень був дуже посушливим, що позитивно вплинуло на достигання насіння. При цьому температура повітря була оптимальною для росту, розвитку і дозрівання насіннєвих рослин. Таким чином, погодні умови під час цвітіння насінників, наливу та збирання насіння моркви сприяли його виповненості та формуванню високої врожайності.
Рис. 2.1. Опади за вегетаційний період моркви 2000-2002 рр.
Рис. 2.2. Середньодобова температура повітря за вегетаційний період моркви 2000-2002 рр.
Опади 2001 р. розподілялись за місяцями нерівномірно. На момент висаджування маточників (І декада квітня) їх випало вдвічі більше за багаторічну норму (16 мм), у ІІ та ІІІ декадах вони розподілялися рівномірно і перевищували багаторічний рівень на 30%. Це сприяло приживанню висаджених коренеплодів. У травні кількість опадів складала 75% до норми, а в червні цей показник перевищив багаторічний показник у 3 рази, причому більша частина опадів у цьому місяці (72%) випала в третій декаді, а найменша (4%) - у другій декаді червня. Досить посушливим був липень. Кількість опадів у цьому місяці була в 7 разів менша за середньобагаторічну. Оскільки насінники моркви вирощували в богарних умовах, цей період вегетації був критичним для формування насіння. В період наливу насіння недостатня кількість вологи значно вплинула на його формування і в цілому на урожайність. Насіння було щупле, не виповнене. В серпні та вересні опадів було на 30% більше норми і лише в жовтні цей показник майже дорівнював середньому багаторічному.
Середньодобова температура повітря в квітні 2001 року (10,0 ?С) була вищою на 1,1 ?С, а в травні (14,8 ?С) та червні (18,6 °С) нижчою відповідно на 1,7 та 1,6 ?С порівняно з середньобагаторічною нормою. Оптимальною для росту та розвитку рослин моркви є температура 18-20 °С. Середньомісячна липнева температура перевищувала середньо багаторічну на 5,5 ?С і становила 26,8 ?С, а деякі декади липня навіть на більше (6,5 ?С). Це призводило до пригнічення процесу проростання насіння моркви третього строку сівби (І декада липня). Середньомісячна серпнева температура (22,4 ?С) перевищувала середньобагаторічні показники на 2,3 ?С. Середньомісячні температури вересня та жовтня також перевищували норму відповідно на 1,5 та 1,0 ?С і становили відповідно 15,6 та 8,7 ?С до норми.
У 2002 році квітень був найпосушливішим. Сума опадів за цей місяць була майже в 3,5 рази нижчою, ніж у 2001 році та вдвічі нижчою за багаторічну норму. Середньодобова температура повітря в цей час дорівнювала багаторічному показнику. Подібним за метеоумовами був і травень. У червні сума опадів знаходилася на рівні бага