РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА ЯК ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ
СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
2.1. Поняття та ознаки соціальної держави
Соціальна держава – це фундаментальне і, разом з тим, одне з найбільш
невизначених правових понять. З моменту виникнення концепції соціальної держави
пройшло чимало часу, проте досі у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі
відсутнє узгоджене уявлення щодо її змісту. Традиційно не розкривається зміст
цього поняття і в конституціях, які проголошують державу соціальною. Інколи
наводяться лише загальні формулювання, як, наприклад, у Конституції РФ, стаття
7 якої вказує, що соціальна держава – це держава, політика якої спрямована на
створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини [88] [170
[88] Конституція РФ // Конституції нових держав Європи та Азії / упоряд. С.
Головатий. – К. : Право, 1996. – С. 407. ].
Разом з тим, окремого закріплення у конституціях деяких країн світу дістали
принципи і завдання соціальної держави. На наявність принципів соціальної
держави прямо вказано у абз. 1 ст. 28 Конституції ФРН. Конституція Швейцарської
Конфедерації у ст. 2 закріплює, що держава сприяє загальному добробуту
суспільства, його довгостроковому розвитку, його внутрішній згуртованості і
культурному розмаїттю країни, а також стежить за забезпеченням рівності
можливостей для всіх членів суспільства [91] [171 [91] Союзная конституция
Швейцарской Конфедерации // Конституции зарубежных стран / сост. В. Н.
Дубровин. – М. : Юрлитинформ, 2001. – С. 93.]. Конституція Італії у ст. 3
визнає своїм завданням усунення перешкод економічного й соціального порядку,
які, фактично обмежуючи свободу й рівність громадян, заважають повному розвитку
особистості й реальній участі всіх у політичній, економічній й соціальній
організації країни [91] [172 [91] Конституция Италии // Конституции зарубежных
стран / сост. В. Н. Дубровин. – М. : Юрлитинформ, 2001. – С. 69.]. Конституція
Ірландії закріплює основні принципи соціальної політики країни у ст. 45,
зазначаючи, що держава повинна сприяти добробуту усього народу, захищаючи та
забезпечуючи, наскільки можливо, соціальний порядок, у якому справедливість і
доброчинність повинні надихати всі інститути державного життя [90] [173 [90]
Конституция Ирландии // Конституции государств Европы : в 3 т. Т. 1 / под общ.
ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001.– C. 814.].
У конституціях держав, що були утворені на території колишнього СРСР, як і у
більшості конституцій постсоціалістичних країн Європи, закріплення терміна
«соціальна держава» також стало нормою (показовими у цьому відношенні є,
зокрема, Конституції України, Республіки Білорусь, Болгарії, Республіки
Словенія, Хорватії, Російської Федерації тощо [88; 93] [174 [88] Конституції
нових держав Європи та Азії / упоряд. С. Головатий. – К. : Право, 1996. – С.
88, 120, 266, 373, 407; [93] Конституція України : наук.-практ. комент. / [В.
Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.] ; ред. кол.: В. Я. Тацій, Ю.
П. Битяк, Ю. М. Грошевий та ін. – Х. : Право ; К. : Концерн «Вид. Дім «Ін Юре»,
2003. – C. 9.]).
До розробки соціальних питань на серйозному науковому рівні почали звертатися
лише з ХІХ століття, поштовхом для чого стали соціальні проблеми, які постали
перед суспільством на той час. Започаткування концепції соціальної держави
досить часто пов’язується з Великою Британією, де в опублікованій доповіді
економіста і соціолога Уільяма Генрі Беверіджа у 1942 році були викладені
основні принципи такої держави: загальнодоступність, універсальність та
адекватність соціальної допомоги. У Великій Британії відповідна модель отримала
назву «держави добробуту». Однак інші автори приписують заслугу розробки
концепції П’єру Ляроку, який у березні 1945 року запропонував проект
модернізації державності Франції [260] [175 [260] Яковюк І. В. Виникнення та
розвиток концепції соціальної держави / І. В. Яковюк // Вісн. Акад. прав. наук
України. – 2001. ? № 2 (25). – С. 25.]. Але слід мати на увазі, що насправді у
40-і роки ХХ ст. відбувається лише політичне визнання і закріплення терміна
«соціальна держава» на конституційному рівні, тоді як започаткування і
формування самої концепції соціальної держави відбулося значно раніше, у ХІХ
ст., після того, як німецький вчений Лоренц фон Штайн ввів у науковий обіг
термін «соціальна держава» (Sozialstaat) [73] [176 [73] Калашников С. В.
Функциональная теория социального государства / С. В. Калашников. – М. :
Экономика, 2002. – С. 61.]. Останній підкреслював, що така держава зобов'язана
підтримувати абсолютну рівність у правах для різних суспільних класів, для
окремої особистості за допомогою своєї влади. Вона має сприяти економічному і
суспільному прогресу всіх своїх громадян, тому що розвиток одного виступає
умовою розвитку іншого і саме в цьому значенні ідеться про соціальну державу
[73] [177 [73] Калашников С. В. Функциональная теория социального государства /
С. В. Калашников. – М. : Экономика, 2002. – С. 61.].
Іншим дослідником, але вже французьким, що у цей час приділяв детальну увагу
концепції «соціальної держави» був Ад. Пренс. Він чітко визначив місце
відповідної моделі – між моделлю охоронної держави економістів і всесильною
державою соціалістів, а також спробував конкретизувати деякі її ознаки.
Зокрема, на його думку, така держава: 1) не повинна надавати підтримку ні
багатим проти бідних, ні бідним проти багатих, ні більшості проти меншості, а
слугувати всім; 2) не може бути лише символом, оскільки повинна репрезентувати
інтереси організованої нації, виходячи з історичних традицій і природного
розвитку народів, об’єднувати соціальні організми і
- Київ+380960830922