РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика матеріалу дослідження
За умови інформованої згоди протягом 2001 - 2002 рр. було обстежено 450 студентів віком від 16 до 21 років, які навчалися на І курсі різних вищих навчальних закладів (ВНЗ) м. Києва (150 - у Київському політехнічному університеті "КПІ", 150 - в Київському Національному університеті культури і мистецтва, 150 - в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця). Середній вік досліджених складав 17,8 ? 2,7 %, з них 54 % (243 особи) були жінки; кількість юнаків складала 46 % (207 осіб) (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Гендерний склад обстеженого контингенту, %
В результаті проведення комплексного обстеження у 306 осіб було виявлено наявність чинників ризику (ЧР) розвитку порушення ФС та функціонування майбутньої сім'ї (І етап дослідження). Основну групу склали 155 осіб з вищезазначеного контингенту, які за умови інформованої згоди брали участь в психопрофілактичних заходах (ПЗ) щодо превенції формування ПФС на подальших етапах дослідження у 2003 - 2004 рр. (ІІ етап роботи). Контрольну групу - 151 особа, які відмовились від участі в вищезазначених заходах. Це було обумовлено декількома факторами: неосвіченістю в питаннях сексу, недооцінкою важливості роботи щодо превенції можливого розвитку ПФС, неактуальністю цієї проблеми на даному етапі, неадекватно підвищеною самооцінкою.
Протягом 2005 р. вибірка була обстежена повторно для оцінки ефективності розроблених ПЗ. На час повторного обстеження (ІІІ етап) переважна кількість студентів склали сімейні пари (82 % (127 пар) основної, 75 % (114 пар) контрольної та 73 % (105 пар) порівняльної груп). Стаж подружнього життя у переважної більшості обстежених не перевищував 2,1 ? 0,9 років.
12 % (18 пар) основної, 10 % (15 пар) контрольної та 13 % (19 пар) порівняльної груп жили у незареєстрованому шлюбі, а 6 % (10 осіб) основної, 15 % (22 особи) контрольної та 14 % (20 осіб) порівняльної групи не склали пари на момент обстеження. 6 осіб основної групи (4 %) із загальної кількості тих, хто жив у цивільному шлюбі, збиралися у найближчому майбутньому офіційно оформляти свої стосунки та створювати сім'ю.
Дизайн дослідження представлений на рис. 2.2.
І етап
обстеження
(2001 - 2002 рр.)
ІІ етап
обстеження
(2003 -
2004 рр.)
ІІІ етап
обстеження
(2005 р.)
Рис.2.2. Дизайн обстеження
На момент здійснення І етапу обстеження серед всього контингенту сексуальний досвід мали 56,0 ± 5,0 % (136) дівчат та 96,6 ± 1,8 % (200) юнаків (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Наявність сексуального досвіду у обстежених на І етапі дослідження
З загальної кількості 306 осіб, в яких виявлено наявність чинників ризику формування ПСП та функціонування майбутньої сім'ї, було 52 % (164) дівчин та 48 % (142) хлопців, з них 58 % (93) дівчат і 97 % (138) мали статевий досвід (рис. 2.4).
Рис. 2.4 Гендерний склад та наявність сексуального досвіду у групи осіб, в яких виявлено наявність чинників ризику формування ПСП та функціонування майбутньої сім'ї
Серед 144 осіб, в яких не було виявлено чинників ризику і які увійшли до групи порівняння, було 55 % (79) дівчин та 45 % (65) хлопців, з котрих статевим життям жили 54 % (43) студентки і 97 % (63) студентів (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Гендерний склад та наявність сексуального досвіду у групи порівняння
Дослідження студентів проводилось за принципом випадкового вибору, коли усі одиниці генеральної сукупності мали рівну можливість потрапити до вибірки.
Серед загальної кількості студентів 38 % (171 особа) були корінними киянами, більшість приїхали з інших міст України, 20 % - з селищ (рис. 2.6).
З усіх обстежених студентів-юнаків 26 % служили в лавах української армії; не служили у зв'язку з навчанням 42 % юнаків, у зв'язку з хворобою - 30 % юнаків.
Рис. 2.6. Місце народження та проживання в дитинстві, %
На "відмінно" навчались приблизно 20 % обстежених, основна маса - на "добре", але майже 20 % студентів демонстрували відсутність навичків та прагнення до успішного навчання (рис. 2.7).
Рис. 2.7 Успішність навчання обстежених студентів, %
Серед дівчат приблизно однакова кількість проживала в квартирах або гуртожитку, юнаків в квартирах проживала втричі більше (рис. 2.8).
Рис. 2.8 Умови проживання обстежених, %
Більшість студентів - 52 % (234) - знаходились на піклуванні батьків, але були й такі, що заробляли самостійно та ще й допомагали батькам (6 % (27) дівчат і 4 % (18) хлопців) (рис. 2.9).
Рис. 2.9 Джерело матеріальних можливостей обстежених, %
Свій матеріальний стан 4 % осіб охарактеризували як прекрасний; 21 % - як благополучний. Більшість студентів оцінили свій матеріальний стан як "задовільний" - 47 %, "незадовільний, з надією на поліпшення" - 19 %, "незадовільний без надії на поліпшення" - 5 % (рис. 2.10).
На час І етапу обстеження 10 % (45) дівчат і 6 % (27) юнаків виявились одружені, негативний шлюбний досвід мали 2 % (9) студенток та 2 % молодих чоловіків (рис. 2.11). Дітей мали 1 % дівчат та юнаків відповідно, 1 юнак мав нерідну дитину.
Рис. 2.10 Оцінка обстеженими власного матеріального становища, %
Рис. 2.11 Сімейний стан обстежених на І етапі дослідження, %
При вивченні соціального статусу батьків обстежених студентів виявилось, що 34 % з них були підприємцями, 15 % - лікарями, 17 % - викладачами, 19 % - пенсіонерами, 15 % працювали на посадах державних службовців.
Таким чином, можна відмітити, що контингент обстежених був досить однорідним за усіма базовими показниками, що дало можливість вивчити проблему, а результати дослідження вважати такими, що репрезентативно відображають генеральну сукупність.
На момент проведення ІІІ ета