РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Схема дослідів
Впродовж 1996–2007 років проведено 11 дослідів, у 7-ми з яких вивчали вплив
рів різного вмісту і співвідношення у раціоні неструктурних вуглеводів, а в 4-х
– вплив різних способів захисту ліпідів раціону на ферментативні процеси у
вмісті рубця й синтез молочного жиру в корів.
Склад і поживність раціонів наведені у додатках.
У першому досліді вивчали вплив різного співвідношення клітковини і крохмалю в
раціоні корів на вміст ліпідів і співвідношення жирних кислот у вмісті рубця,
плазмі крові і молоці. Дослід проведено в селянській спілці "1 травня"
Дрогобицького району Львівської області. Було підібрано дві групи корів
української чорно-рябої молочної породи продуктивністю 20 кг молока, по п'ять
голів у кожній групі. Раціон корів контрольної групи містив сіна лугового –
3 кг, сінажу різнотравного – 12 кг, силосу кукурудзяного – 20 кг, барди
пшеничної – 20 кг, дерті пшенично-вівсяної – 3 кг, меляси – 1 кг. Раціон корів
контрольної групи містив сіна лугового – 3 кг, сінажу різнотравного – 6 кг,
силосу кукурудзяного – 20 кг, барди пшеничної – 20 кг, дерті пшенично-вівсяної
– 6 кг, меляси – 1 кг. Дослід тривав два місяці. Раціон корів дослідної групи,
порівняно до корів контрольної групи, містив менше клітковини (3798 і 4557 г)
та більше крохмалю (3423 і 2416 г). Сумарна кількість вуглеводів у раціоні
корів контрольної групи становила 7023 г, а в раціоні корів дослідної групи –
7194 г. Інші показники поживності раціонів корів контрольної й дослідної груп
не відрізнялися. На 30- і 60-й день досліду, через 2 години після годівлі, у
корів за допомогою зонду брали зразки вмісту рубця [5]. У вмісті рубця
визначали кількість загального і білкового азоту, аміаку, загальних цукрів,
молочної кислоти, вміст загальних ліпідів і окремих їх класів, співвідношення
летких та довголанцюгових жирних кислот. Зразки крові відбирали на 30- і 60-й
день досліду і визначали жирнокислотний склад ліпідів плазми. Зразки молока
відбирали подекадно. У молоці визначали вміст білка, жиру, лактози та
жирнокислотний склад ліпідів.
У другому досліді вивчали вплив заміни частини клітковини раціону корів цукром
на рубцеву ферментацію і співвідношення жирних кислот у вмісті рубця, плазмі
крові і молоці. Дослід проведено в дослідному господарстві "Центральне"
Буковинського інституту агропромислового виробництва на 10 коровах української
молочної червоно-рябої породи в останню третину лактації, продуктивністю 10–15
кг молока на день, розділених на дві групи по 5 голів у кожній. Раціон корів
контрольної групи містив сіна лучного 7 кг, соломи пшеничної 2 кг, силосу
кукурудзяного 15 кг, буряка кормового 10 кг, дерті ячмінно-пшеничної 2,5 кг,
шроту соняшникового 0,2 кг, меляси 0,5 кг. Раціон корів дослідної групи містив
сіна лучного 7 кг, соломи пшеничної 1 кг, силосу кукурудзяного 15 кг, буряка
кормового 10 кг, дерті ячмінно-пшеничної 2,5 кг, шроту соняшникового 0,2 кг,
меляси 1,0 кг. Раціон корів дослідної групи, порівняно до корів контрольної
групи, містив на 10 % менше клітковини (3535 і 3890 г) та на 30 % більше цукру
(1189 і 920 г). Інші показники поживності раціонів корів контрольної й
дослідної груп не відрізнялися. Цукрово-протеїнове відношення в раціоні корів
контрольної групи становило 0,86, а дослідної групи – 1,10. На 30- і 60-й день
досліду, через 2 години після годівлі в корів за допомогою зонду брали зразки
вмісту рубця. У вмісті рубця визначали кількість загального і білкового азоту,
аміаку, загальних цукрів, молочної кислоти, вміст загальних ліпідів і окремих
їх класів, співвідношення летких та довголанцюгових жирних кислот. Зразки крові
відбирали на 30-й, 60-й і 90-й день досліду і визначали жирнокислотний склад
ліпідів плазми. Зразки молока відбирали подекадно. У молоці визначали вміст
білка, жиру, лактози та жирнокислотний склад ліпідів.
У третьому досліді вивчали вплив заміни частини клітковини раціону цукром на
рубцеву ферментацію і співвідношення жирних кислот у вмісті рубця, плазмі крові
і молоці сухостійних корів. Дослід проведено в дослідному господарстві
"Центральне" Буковинського інституту агропромислового виробництва на 10
сухостійних коровах української червоно-рябої молочної породи з плановою
молочною продуктивністю 5–6 тис. кг, розділених на дві групи по 5 голів
у кожній. Раціон корів контрольної групи містив сіна лучного 6 кг, силосу
кукурудзяного 10 кг, буряка кормового 10 кг, дерті ячмінно-пшеничної 2 кг,
макухи соняшникової 1 кг, меляси 0,65 кг. Раціон корів дослідної групи містив
сіна лучного 5 кг, силосу кукурудзяного 10 кг, буряка кормового 10 кг, дерті
ячмінно-пшеничної 2 кг, макухи соняшникової 1 кг, меляси 1 кг. Раціон корів
дослідної групи, порівняно до корів контрольної групи, містив на 14 % менше
клітковини (2390 і 2765 г) та на 26 % більше цукру (1173 і 932 г). Інші
показники поживності раціонів корів контрольної й дослідної груп не
відрізнялися. Цукрово-протеїнове відношення в раціоні корів контрольної групи
становило 0,79, а дослідної групи –1,03. На 30- і 60-й день досліду, через 2
години після годівлі у корів за допомогою зонду брали зразки вмісту рубця. У
вмісті рубця визначали кількість загального і білкового азоту, аміаку,
загальних цукрів, молочної кислоти, співвідношення летких та довголанцюгових
жирних кислот. Зразки крові відбирали на 30- і 60-й день досліду і визначали
жирнокислотний склад ліпідів.
У четвертому досліді вивчали вплив заміни частини клітковини раціону корів
крохмалем і цукром на рубцеву ферментацію і співвідношення жирних кислот у
вмісті рубця, плазмі крові і молоці на початку лактації.
- Київ+380960830922