РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Для розв'язання поставлених завдань було обстежено 168 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії у віці від 19 до 71 року. Усі особи, які були обстежені, поступили у стаціонар у стадії загострення.
Діагностика гіпертонічної хвороби проводилася згідно з рекомендаціями ВООЗ [251]. При постановці діагнозу враховувалися скарги, анамнез, об'єктивний статус хворих, дані біохімічних і інструментальних досліджень. У роботі використана класифікація гіпертонічної хвороби, рекомендована МОЗ України (1998) [134].
Диференційна діагностика ГХ і симптоматичних гіпертензій здійснювалася за програмою, рекомендованою МОЗ України [134]. Для виключення САГ усім хворим був проведений комплекс досліджень функціонального стану нирок і ендокринної системи, що включав: УЗС нирок, аналіз сечі за Зимницьким, за Нечипоренко, інші інструментальні і біохімічні методи проводилися за показниками.
Комплексне обстеження і лікування хворих здійснювалося на базі кардіологічного і терапевтичного відділень МСЧ ДП "Радіоприлад".
Всім обстеженим хворим було проведено ультразвукове доплерографічне дослідження. Було встановлено, що з 168 обстежених осіб у 90 (53,6%) була виявлена асиметрія кровотоку понад 25% хоча б в одному басейні, це дало можливість у даної категорії хворих зупинитися на діагнозі цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії (ЦІФАГ).
Після проведення ДКГ усі хворі були розділені на 2 групи. Першу клінічну групу склали 90 чоловік з асиметрією кровотоку понад 25% (ЦІФАГ), другу - 78 чоловік без асиметрії кровотоку (ГХ II стадії).
З 90 хворих на ЦІФАГ чоловіків було 38 (42%) і жінок - 52 (53%),
віком від 19 до 71 років (табл. 2.1). Як видно з таблиці, ЦІФАГ зустрічається частіше у жінок (53%), а також в осіб обох статей у працездатному віці від 35 до 59 років (80%). Другу клінічну групу склали 78 хворих на ГХ II стадії, де жінок було 45 (57,7%), чоловіків ? 33 (42,3%). Таким чином, гіпертонічна хвороба II стадії частіше зустрічалася у жінок (57,7%), а також у хворих обох статей у працездатному віці від 35 до 59 років (78,5%).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ГХ II стадії та ЦІФАГ за статтю і віком
Групи хворихВік, рокиУсьогоУ %17-3435-4445-5960-74 ЦІФАГЧоловіки282463842,0Жінки493165253,0ГХ ІІ стадіїЧоловіки262143342,3Жінки1102594557,7
Встановлено, що у більшості пацієнтів з ЦІФАГ тривалість захворювання не перевищувала 5 років. У 30% гіпертонічний анамнез склав від 6 до 10 років, у 21,1% ? тривалість захворювання була понад 15 років (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ГХ II стадії та ЦІФАГ за тривалістю захворювання
Групи хворихТривалість захворювання, рокиЧислоУ %0-56-1011-15Понад 15ЦІФАГЧоловіки1611310404,4Жінки19166950 55,6ГХ ІІ стадіїЧоловіки1110843342,3Жінки13215645 57,7
Тривалість захворювання у більшості хворих на ГХ ІІ стадії, на відміну від першої групи, складала від 6 до 10 років 34,9%; у 30,8% пацієнтів гіпертонічний анамнез не перевищував 5 років. У 12,8% хворих тривалість захворювання була понад 15 років. Показники артеріального тиску та ЧСС у пацієнтів обох груп показані у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Показники артеріального тиску і ЧСС у хворих на ГХ ІІ стадії та ЦІФАГ
ПоказникиГХ ІІ стадіїЦІФАГУ цілому по групіЧоловіки (n=33)Жінки (n=45)У цілому по групіЧоловіки (n=40)Жінки (n=50)123456САТ,
мм рт.ст.178,6±2,13180,5±3,11172,7±3,2
p2-3<0,05181,4±2,31183,7±2,75178,6±3,1
p5-6<0,05ДАТ,
мм рт.ст.101,2±2,54100,5±2,8399,5±2,67102,3±1,18103,7±2,13199,4±1,15АТсер.,
мм рт.ст.127,1±1,38129,8±2,09123,4±3,24129,4±2,13129,9±2,26126,8±2,52ЧСС,
уд/хв77,2±0,6776,4±0,6177,7±0,5476,7±0,4778,1±0,5676,1±0,35
При визначенні рівня АТ у хворих на ЦІФАГ встановлено, що його збільшення з віком відбувалося нерівномірно. Так, САТ змінювався в залежності від віку також неоднозначно (табл. 2.4). У пацієнтів 35-44 років цей показник зменшився на 5,9 мм рт.ст., у 3 віковій групі (45-59 років) величина САТ збільшилася на 13,5 мм рт.ст. (р<0,01) у порівнянні з хворими у віці 35-44 років, і на 7,4 мм рт.ст. у пацієнтів, старших за 60 років (р<0,05) у порівнянні з 45-59-літніми хворими. У групі з ГХ II стадії було встановлено, що його величина, як правило, знаходиться у прямій залежності від віку.
Таблиця 2.4
Показники АТ у хворих на ГХ II стадії та ЦІФАГ в залежності від віку
ПоказникВік, роки17-3435-4445-5960-741234ЦІФАГСАТ,
мм рт.ст.176,7±1,21170,3±1,05184,3±1,36
p1-3<0,01191,7±1,28
p3-4<0,05ДАТ,
мм рт.ст.95,8±0,83102,6±0,88
p1-2<0,001102,4±1,28
p1-3<0,001104,6±1,18
p1-4<0,001АТсер.,
мм рт.ст.119,5±1,13126,2±1,15
p1-2<0,05127,7±1,13
p1-3<0,001132,5±1,1
p1-4<0,001
p2-4<0,001
p3-4<0,01ЧСС, уд/хв76,8?0,1377,4?0,1578,5?0,1578,06?0,17ГХ ІІ стадіїСАТ,
мм рт.ст.169,3±1,26179,3±1,53
p1-2<0,001187,0±1,36
p1-3<0,001
p2-3<0,001192,3±1,26
p1-4<0,001
p2-4<0,001
p3-4<0,001ДАТ,
мм рт.ст.98,2±1,399,6±1,28103,6±1,52
p1-3<0,05106,0±1,35
p1-4<0,001АТсер.,
мм рт.ст.117,8±1,3123,6±1,25
p1-2<0,05123,7±1,2
p2-3<0,05130,9±1,09
p1-4<0,001
p3-4<0,05ЧСС, уд/хв77,4?0,1578,5?0,2176,4?0,4377,9?0,31
При збільшенні віку спостерігалося підвищення ДАТ. Так у хворих 2 вікової групи його значення було на 6,63% більше, ніж у пацієнтів 1 вікової групи (р<0,001). АТсер. у хворих 35-44 років був на 5,8 мм рт.ст. вищим, ніж у наймолодших (17-34 років). Достовірної різниці у величині АТср. між хворими 35-44 і 45-59 років, відзначено не було (126,2 й 127,7 мм рт.ст. відповідно). При збільшенні віку понад 60 років АТсер. збільшився на 4,8 мм рт.ст. у порівнянні 45-59-літніми пацієнтами.
При оцінці впливу тривалості захворювання на величину АТ у хворих на ЦІФАГ (табл. 2.5) було встановлено, що С