РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення поставленої мети і задач дослідження нами був вивчений перебіг вагітності і пологів у 143 робітниць автомобільної промисловості, робота яких зв'язана зі шкідливими факторами виробництва - на базі заводу "АвтоЗАЗ - ДЕУ'' - основна група, й у 30 пацієнток, не зв'язаних з виробництвом, що склали контрольну групу.
Клінічна частина даної роботи виконана на базі жіночої консультації при медико-санітарній частині заводу "АвтоЗАЗ - ДЕУ", жіночої консультації №5 м. Запоріжжя і клінічного пологового будинку №5 м. Запоріжжя.
У процесі обстеження і клінічного спостереження виділено чотири основні групи:
1-а - 44 соматично здорових вагітних робітниць складальних цехів, що зазнали впливу шкідливих факторів, пов'язаних з конвеєрним виробництвом;
2-а - 32 соматично здорових вагітних робітниць, що контактували зі шкідливими хімічними речовинами у вигляді пару, аерозолів і пилу;
3-я - 37 соматично здорових вагітних робітниць інструментальних і ливарних цехів, що зазнали в більшій мірі впливу таких шкідливих факторів, як важке фізичне навантаження, висока температура, вібрація і контакт із мастильно-охолоджуючими рідинами;
4-а (санаторна група) - 30 соматично здорових вагітних, що контактували з різними шкідливими виробничими факторами.
Контрольну групу склали 30 соматично здорових вагітних - робітниць заводоуправління, професійна діяльність яких не зв'язана зі шкідливими факторами виробництва.
Паралельно обстежено 113 новонароджених від матерів основних груп і 30 новонароджених контрольної групи.
Репродуктивна функція вивчалася шляхом клініко-статистичного аналізу індивідуальних карт вагітних і історій пологів. Усі дані заносилися в спеціально розроблені карти.
У число обстежених пацієнток основної і контрольної груп не включалися вагітні з екстрагенітальною патологією (захворювання серцево-судинної системи, нирок, органів дихання, ожиріння та ін.), резус - сенсибілізацією, тому що зазначена патологія заздалегідь могла привести до ускладнення вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періоду і тим самим змінити дійсний характер перебігу даних процесів.
Для оцінки стану новонародженого використовувалася шкала Апгар, а також показники фізичного розвитку (маса тіла, окружність голівки, грудної клітки, вираженість підшкірно-жирової клітковини і т.д.). Проведено аналіз перинатальної патології і смертності в ранньому неонатальному періоді.
Антенатальний розвиток плоду контролювався шляхом ультразвукового сканування до 4 разів у динаміці вагітності за допомогою апарата "SSD-630 Aloka" (Японія), що працює в реальному масштабі часу, з використанням конвексного і лінійного зонда 3,5 Мгц. З огляду на необхідність ранньої діагностики відхилень у розвитку плода, проводили розширену біометрію плода. За допомогою отриманих даних обчислювали краніоцеребральний індекс (відношення БПР голівки плода до діаметра грудної клітки БПР / ДГ), відношення окружності голівки до окружності живота плода ОГ/ОЖ, відношення довжини стегнової кістки до окружності живота плода ДБ/ОЖ (Назаренко Л. Г., 1992). Антенатальне вивчення плаценти виконували за методикою Гречаніної Е. Я. із співавт. (1985).
З метою оцінки стану плода проводилася оцінка його серцевої діяльності за допомогою антенатальної кардіотокографії за стандартною методикою на апараті "МКП-01-Надежда" (Україна) у положенні вагітної на спині протягом 20 хвилин, починаючи з 26-27 тижнів вагітності. Інтерпретацію отриманих даних здійснювали за методикою Пасинкова М. А. із співавт. (1987), використовуючи 50-бальну шкалу.
Розрахунок проводили за формулою:
Y =26,198 - 0,289·?tср + 0,805·Mhmo + 0,604·Mhma + 0,391·?tma, де
Y- оцінка кардіотокограми, виражена в балах по 50-бальній шкалі;
0,289·?tср - загальна тривалість стабільності ритму, виражена у відсотках до тривалості запису;
0,805·Mhmo - середня амплітуда миттєвих осциляцій;
0,604·Mhma - середня амплітуда повільних акцелерацій;
0,391·?tma - загальна тривалість повільних акцелерацій у перерахуванні на 60 хвилин дослідження.
У процесі кардіотокографії ми використовували функціональну пробу з затримкою дихання на вдиху і нестресовий тест із метою оцінки стану компенсаторних можливостей плода. Проведено аналогічний аналіз кардіотокограм при реєстрації на них децелерацій.
З метою більш точного відображення стану плаценти ми обчислювали показник: відношення площі плаценти до її периметра (S/p), застосовуючи методику Демидова В. Н. із співавт. (1990).
Вимірювали максимальну товщину (Н), периметр (Р) і площу (S) плаценти. За периметр і площу плаценти приймали їхні середні значення, отримані при двох взаємно перпендикулярних вимірах.
Відношення S/Р В. Н. Демидов із співавт. (1990) рекомендує в зв'язку з тим, що в геометрії незалежно від фігури цей показник характеризує ступінь її наближення до кола. Поряд з цим, дане співвідношення виражає висоту фігури (у даному випадку - загальну висоту плаценти). Якщо прийняти перетин плаценти за трикутник, то відношення S/Р буде дорівнювати H/tg·?, де Н - висота трикутника і ? - його кут при основі, що, як відомо, характеризує витягнутість фігури. Якщо прийняти перетин плаценти за прямокутник, то відношення S/Р також буде дорівнювати H/tg·?, де ? - кут між діагоналлю і основою. У колі це відношення складає R/2. У сегменті воно також пропорційно висоті - R·(R·??C)+d·C / 2(З+R·?), де d - висота сегмента, C - хорда, R - радіус, ? - кут між двома радіусами.
Отже, відношення S/Р буде відбивати загальну товщину плаценти.
При морфометричному і гістологічному дослідженні плаценти після пологів ми дотримувались методики Задорожньої Т.Д. (1985).
Оцінюючи стан новонароджених, ми використали шкалу Апгар, зріст, окружність голівки і грудної клітки, масу тіла, за рекомендаціями Горячєва В. В. (1990), Гречень А. И. із співавт. (1
- Київ+380960830922