РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Робота виконана впродовж 2004-2007 р. на базі Донецького Національного медичного університету ім. М. Горького (ректор академік АМН України, д.мед.н., проф. В.М. Казаков); Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї (директор д.мед.н., професор А.В. Чайка); Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД) (генеральний директор член-кореспондент АМН України, д.мед.н., професор В.К. Чайка); Дорожньої клінічної лікарні на ст. Донецьк (головний лікар О.В. Бабіч). Лабораторні дослідження виконані в лабораторіях ДРЦОМД і Дорожньої клінічної лікарні (ДКЛ) ст. Донецьк. Морфологічні дослідження виконували на базі патологоанатомічного відділення міської лікарні № 1 (завідувач відділення Г.Г. Багрій), і лабораторії фундометальних досліджень Інституту невідкладної і відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака (завідувач відділу морфологічних досліджень ЦНДЛ, д.мед.н., проф. В.Г. Шлопов).
Для вирішення поставлених задач нами були висунуті й вивчені наступні робочі гіпотези:
1. МС підвищує частоту виникнення й рецидивування НГЕ в жінок у пре менопаузі.
2. Корекція МС дозволяє підвищити ефективність терапії та знизити частоту рецидивування НГЕ в жінок у пре менопаузі.
З огляду на поставлені завдання, для обробки гіпотез і для досягнення поставлених цілей на першому етапі було проведене вивчення частоти ГЕ та МС у жінок у пременопаузі за даними ретроспективного аналізу 1843 карт стаціонарних хворих, що перебували на лікуванні в ДРЦОМД і ДКЛ на ст. Донецьк (рис. 2.1). Визначено частоту МС, НГЕ, частоту НГЕ на фоні МС, МС на фоні НГЕ в пременопаузі. Встановлено частоту рецидивування ГЕ в пременопаузі. Проаналізовано вплив МС на частоту виникнення та рецидивування НГЕ в пременопаузі.
Рис. 2.1. Методологічний підхід
На другому етапі проведено комплексне обстеження 154 жінок пременопаузального віку, з них 43 пацієнток із МС і ГЕ, 37 - із МС без ГЕ, 42 пацієнтки з ГЕ без МС і 32 умовно здорові жінки без МС і ГЕ (рис. 2.1).
Критерії включення: пременопаузальний вік, проста або комплексна НГЕ, відсутність гормонотерапії протягом 6 місяців, відсутність органічної патології гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, ІР, надлишкова маса тіла (ІМТ від 26 до 35 кг/м2), абдомінальний тип розподілу жирової клітковини, збережений МЦ, артеріальна гіпертензія (АГ) з рівнем систол. / діастол. АТ 130/90 мм рт. ст.
Критерії виключення: ІМТ < 25 кг/м2 або > 35 кг/м2, атипова ГЕ, поліп ендометрія, міома матки, ендометріоз, цукровий діабет й інша ендокринна патологія, захворювання нирок і печінки, гіпертонічна хвороба, ІХС, серцева недостатність, злоякісні новоутворення на момент огляду або в анамнезі, гіперпролактинемія, прийом психотропних засобів, наявність в організмі металевих предметів, прийом гормональних препаратів, відмова від участі в дослідженні.
Проаналізовано дані соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезів, клінічного та гінекологічного обстеження.
Проведено дослідження вмісту жирової тканини в абдомінальній і глютеофеморальній областях, мінеральної щільності кісткової тканини, показників вуглеводного та ліпідного обмінів, гормонального фону, гістологічне дослідження ендометрія, визначення експресії рецепторів до статевих стероїдів, морфометричних особливостей ендометрія, експресії маркера проліферації.
Проаналізовано число рецидивів ГЕ в цих групах при застосуванні традиційного лікування. Проведено кореляційний аналіз і виявлені найбільш значимі фактори рецидивування ГЕ на фоні МС у пременопаузі.
На третьому етапі. методом випадкової відбірки проведено відбір пацієнток з високим ризиком рецидивування ГЕ в пременопаузі на фоні МС. Процедуру починали з випадкового попереднього розподілу призначень, які заздалегідь у вигляді спеціальних форм запечатувалися в конверт. Потім для кожної хворої після ухвалення рішення про включення її в дослідження довільно вибирали один із заготовлених конвертів. В основну групу були включені 52 пацієнтки, які отримували лікування за розробленою схемою, в групу порівняння - 54 пацієнтки, у яких терапія проводилась за традиційною схемою. Контрольну групу складали 32 здорові жінки (рис. 2.1).
На четвертому етапі проаналізовано результати використання традиційної та модифікованої схем лікування в ході 6-місячної терапії й оцінена кількість рецидивів упродовж 6 місяців спостереження та оцінено кількість рецидивів за 6 наступних місяців спостереження.
2.2. Методи дослідження
У своїй роботі ми використовували клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи дослідження.
Клінічне обстеження включало огляд, вивчення соматичного, гінекологічного, акушерського анамнезу, гінекологічне дослідження проводили за загальноприйнятою схемою.
Оцінку оволосіння здійснювали за шкалою Феррімана-Галвея [85]. Негроїдний акантоз визначали за наявністю папілярно-пігментної дистрофії шкіри в областях тертя та шкірних складок.
Інструментальне дослідження
Вимірювання маси тіла здійснювали за допомогою медичних ваг з точністю до 0,1 кг. Ріст пацієнтів вимірювали без взуття за допомогою ростоміра з точністю до 0,5 см. Оцінку антропометричних показників здійснювали шляхом розрахунку: ІМТ = маса тіла (кг) / довжина тіла (м2). Нормальними значеннями ІМТ вважали 19-25 кг/м2 [32]. При виконанні антропометрії розраховували окружність талії (ОТ), окружність стегон (ОС) та їх співвідношення ОТ/ОС. Збільшення об'єму талії більше 88 см і відношення ОТ/ОС більше 0,85 уважали критерієм абдомінального типу відкладення жиру. [44]. Тип розподілу підшкірної жирової клітковини оцінювали при проведенні антропометрії й біоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії. Вимірювання АТ виконували за стандартним протоколом відповідно до рекомендацій ВООЗ [34]. Як АГ в пацієнток розцінювали значення діастолічного АТ вище 90