Ви є тут

Фармакологічна активність пептидної фракції аорти при експериментальному атеросклеротичному та аутоімунному ураженні судин

Автор: 
Чекаліна Наталія Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U003597
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Групування дослідів

Для вирішення поставлених у роботі завдань були проведені експериментальні дослідження на 108 золотистих сірійських хом'яках масою 120-191 г та 51 білому щурі лінії Wistar масою 128-185 г, обох статей, віком 4-5 місяців. Лабораторні тварини утримувалися в умовах віварію Української медичної стоматологічної академії на стандартному раціоні харчування згідно з "Санітарними правилами по упорядкуванню, устаткуванню та утриманню експериментальних біологічних клінік (віваріїв)". При роботі з тваринами дотримувалися "Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин" [157].
У відповідності до завдань роботи, ми досліджували вплив пептидної фракції аорти у порівнянні з дією різних препаратів пептидної природи на морфофункціональний стан стінки аорти, деякі біохімічні, коагулологічні, імунологічні показники периферичної крові та органів за умов моделювання перекисного, холестеринового ААС та аутоімунного васкуліту.
Пептидна фракція аорти була отримана у Центральній науково-дослідній лабораторії Української медичної стоматологічної академії (Патент 45251 А України від 15.03.2002) [158]. Спосіб виділення ПФА з аорт великої рогатої худоби включає ультрафільтрацію з метою отримання пептидів з молекулярною вагою до10 кДа, що дозволяє запобігти присутності у ПФА великомолекулярних поліпептидів, які можуть бути носіями прионів (32-36 кДа) - збудників латентних енцефалітів [159]. Ми досліджували в експериментах пептидну фракцію саме з аорти відповідно до теорії про тканиноспецифічність дії ЦМ - оскільки атеросклеротичний процес і, у певній мірі, імунозапальний (при деяких клініко-морфологічних варіантах СВ) розвивається переважно у великих артеріальних судинах [10,83,111].
Згідно з попередніми дослідженнями, LD50 при внутрішньом'язовому введенні ПФА складає понад 3 г, що за існуючою класифікацією (Н.А. Толоконцев, В.К. Филов, 1976) дозволяє віднести ПФА до V класу токсичності (практично нешкідлива речовина) [160,161]. Тож, токсичні властивості ПФА не являються лімітуючим фактором для вивчення її специфічної фармакологічної активності.
Відповідно до попередніх досліджень та рекомендацій різних авторів, ми вводили ПФА у дозі 0,12 мг/кг в умовах моделювання перекисного ААС [80,130,161]. Проте ангіопротекторна активність ПФА в експерименті виявилася недостатньою, що зумовило застосування нами ПФА у подальших дослідженнях в дозі 0,2 мг/кг. Термін введення ПФА вибрано згідно з офіційними рекомендаціями щодо застосування препаратів пептидної природи [11].
Для порівняльної оцінки дії ПФА в умовах моделювання судинної патології у тварин різних експериментальних груп були застосовані препарати поліпептидної природи: Т-активін, даларгін та тималін.
Наш вибір був зумовлений, по-перше, належністю цих препаратів до РП, які, згідно концепції про регуляторний каскадний континуум, мають стимулювати утворення ЦМ (ІІ-ІІІ порядку) на рівні клітинних популяцій та відновлювати пептидергічну регуляцію ураженої тканини, що може проявитися у ангіопротекторному ефекті в умовах судинної патології [17,80,124]. По-друге, численні наукові публікації свідчать про позитивні ефекти препаратів тимусу в експерименті та клініці при при АС та васкулітах як стимуляторів Т-супресорної активності та інгібіторів аутоагресії, а також - про ефективність даларгіну при АС, що виявляється у нормалізації показників коагулограми, агрегатограми, клітинного та гуморального імунітету, регенеративних процесів, мікроциркуляції та результатів функціональних проб [162-167].
Дози та терміни введення препаратів порівняння були обрані згідно даних літературних джерел [11,80,162].
Групування дослідів з дослідження ангіопротекторних властивостей ПФА у порівнянні з іншими препаратами поліпептидної природи за умов моделювання різних видів судинної патології приведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема дослідів
Групи тваринК-сть
тваринМоделювання патологіїРечовина, що вводиласяДоза
( в/м )Термін
введенняІ серія дослідів: Вплив ПФА в умовах перекисного ААСІнтактна15 ----
Контрольна
15Перебування на безантиоксидантному
раціоні
60 днівЗ 50-ї доби відтворення ААСФізіологічний розчин1 мл/кг10 днівДослідна І15ПФА0,12 мг/кг10 днівДослідна ІІ15Т-активін0,25 мкг/кг10 днівІІ серія дослідів: Вплив ПФА в умовах холестеринового ААСІнтактна12 - ---
Контрольна
12
Додавання до
раціону холестерину 0,2 г/кг на добу
60 днівЗ 50-ї доби відтворення ААСФізіологічний розчин1 мл/кг10 днівДослідна І12ПФА0,2 мг/кг10 днівДослідна ІІ12Даларгін0,08 мг/кг10 днівІІІ серія дослідів: Вплив ПФА в умовах аутоімунного васкулітуІнтактна15 - ---
Контрольна
12Антиген аорти + повний ад'ювант Фрейнда (1:1), по
0,5 мл підшкірно,
тричі через 7 днівЗ 5-го дня після 3-ї ін'єкції АГФізіологічний розчин1 мл/кг10 днівДослідна І12ПФА0,2 мг/кг10 днівДослідна ІІ12Тималін0,15 мг/кг10 днів
Методика відтворення перекисного атероартеріосклерозу [168].
Принцип: Перебування на напівнатуральному безантиоксидантному раціоні, у складових компонентах якого відсутні вітаміни Е, С, Р та мало ненасичених жирних кислот, призводить до розвитку синдрому пероксидації та вільнорадикальної патології. Золотисті сірійські хом'яки відрізняються низьким рівнем синтезу аскорбінової кислоти, що надає можливість відтворення у них вільно-радикальної патології за цією методикою. Порушення катаболізму ХС, підвищення синтезу ендогенного ХС, утворення перекисно модифікованих ЛП в умовах підвищення перекисних процесів у організмі викликає розвиток атероартеріосклерозу, що доведено у численних наукових дослідженнях [169,170].
Методика відтворення холестеринового атероартеріосклерозу [171,172].
Принцип: Надлишок холестерину у їжі призводить до розвитку ГХЕ та масивного відкладення холестерину та його естерів у інтиму, що проявл