РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріали досліджень базуються на обстеженні 191 пацієнта: 125 хворих з
первинним пролапсом мітрального клапана, 36 хворих з недостатністю мітрального
клапана ревматичного походження і 30 практично здорових осіб в якості контролю.
Дослідження проводилися на базі клініки кардіології Запорізького інституту
удосконалення лікарів - 9 міській клінічній лікарні, а також медсанчастини
комбінату «Запоріжсталь» і заводу «Дніпроспецсталь».
Усім хворим проведене загально-клінічне обстеження, що включає в себе аналіз
скарг, даних анамнезу хвороби і життя, об'єктивних даних, у тому числі
наявність фенотипних ознак дисплазії сполучної тканини. А також результати
лабораторних досліджень (загальний аналіз крові і сечі, С-реактивний протеїн,
титр антитіл до стрептолізину О, протеїнограму, коагулограму, печінкові проби,
цукор крові). Проведено рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини.
Усім хворим проведена реєстрація ЕКГ у 12 стандартних відведеннях,
ехокардіоскопія з доплерографією, 82 хворим проведено добове моніторування ЕКГ,
68 - проба з дозованим фізичним навантаженням.
У групі хворих з первинним пролапсом мітрального клапана вік варіював від 16 до
46 років (усі особи працездатного віку), середній вік складав 24,95±1,19 років.
З дослідження були виключені усі хворі із супутньою органічною патологією серця
та увійшли хворі, що мають скарги з боку серцево - судинної системи (106 осіб),
а також пацієнти з пролапсом мітрального клапана без них (19 осіб). Серед
обстежених пацієнтів з пролапсом мітрального клапана чоловіків було 73 , жінок
- 52.
Хворі скаржились на колючий, ниючий, інколи - стискаючий біль, що локалізується
в зоні проекції верхівки серця, не ірадіюючий. Тривалість варіювала від 30 - 40
хвилин (18 хворих) до 2-3 годин (45 хворих) і 9-10 годин (20 хворих).
Виникнення кардіалгії всі хворі зв'язували з психо-емоційними навантаженнями, у
частини - вони виникали також при фізичних перенавантаженнях (38 хворих) і без
видимої причини (у 27 хворих). У 40 хворих у стані спокою виникали напади
серцебиття, як правило, які тривали від 2 до 10 хвилин, і в 17 хворих вони
поєднувалися з кардіалгіями. При фізичному навантаженні серцебиття виникало у
31 хворого, і зникало через 2-5 хвилин у стані спокою. Перебої в роботі серця
відзначали 47 хворих. 14 хворих відзначали різку слабкість при фізичному
навантаженні. Задишку при фізичному навантаженні відзначали 23 хворих, з них 7
- при звичайному фізичному навантаженні, що супроводжувалося серцебиттям і
швидкою втомою. Синкопальні стани були наявні у 15 хворих, причому 10 з них
помічали виникнення приступів syncope на фоні серцебиття і перебоїв у роботі
серця. Погіршення самопочуття у цих хворих починалося в задушливому замкнутому
приміщенні, у транспорті. 29 хворих скаржилися на різке запаморочення і
потемніння в очах при швидкій зміні положення тіла, тривалому стоянні. У 26
хворих був головний біль, що виникав без видимої причини. Четверо відмічали
вегетативні кризи, у 12 хворих мала місце мігрень, у трьох - епілептиформні
напади, зниження пам'яті, поганий сон. У чотирьох хворих відзначалася деяка
загальмованість, знижений фон настрою. Диспепсичні розлади (відрижка, печія,
нестійкість випорожнення) були в 5 хворих. Дванадцять відзначали наявність болю
в епігастрії. В одного хворого було почуття оніміння, похолодання й пітливості
кистей рук і стоп. Скарги були відсутні в 19 осіб.
При подальшому об'єктивному обстеженні виявлено, що у всіх пацієнтів число
дихальних рухів коливалося в межах норми - від 16 до 18 за одну хвилину.
Перкуторно нижня межа легенів, висота стояння верхівок і ширина полів Креніга в
усіх пацієнтів були в межах норми. Над легенями визначався ясний легеневий
звук. Аускультативно в більшості хворих над легенями прослуховувалось
везикулярне дихання, у семи - дихання із жорстким відтінком, у двох хворих були
одиничні сухі хрипи та ще в двох – одиничні незвучні дрібнопухирчасті хрипи над
нижніми відділами легенів.
Об'єктивне обстеження серцево - судинної системи виявило збільшення меж
відносної серцевої тупості вліво (зміщення лівої межі до лівої
середньо-ключичної лінії) у 13 хворих. Аускультативна симптоматика пролапсу
мітрального клапана характеризувалась збереженим першим тоном на верхівці
серця. У 14 хворих був акцент другого тону на легеневій артерії. Класична
аускультативна картина (систолічний додатковий тон («клік ») і систолічний шум)
на верхівці серця спостерігалась у 38 хворих. Систолічний шум на верхівці серця
вислуховувався у 51 хворого, систолічний екстратон на верхівці серця – у 17
хворих. Безсимптомний варіант спостерігався у 19 хворих. Систолічний
артеріальний тиск у хворих із пролапсом мітрального клапана коливався від 95 до
125 мм рт. ст., а діастолічний - від 65 до 80 мм рт. ст., що в середньому
складало 115,5 ± 4,9 мм рт. ст. для систолічного і 72,8 ± 3,5 мм рт. ст. для
діастолічного артеріального тиску. Частота пульсу на променевій артерії
коливалася від 74 до 120 ударів за хвилину, що в середньому склало 95,8 ± 5,89
ударів за хвилину. Живіт при пальпації у всіх хворих був безболісним, край
печінки пальпувався у всіх пацієнтів по краю дуги ребра. Розміри печінки за
методом М.Т. Курлова коливалися в таких межах: 1-й розмір - від 9 до 10 см, 2-й
розмір - від 7 до 8 см, 3-й розмір - від 6 до 7 см. Симптом Пастернацького в
усіх був негативним, набряків не було ні в одного хворого.
При рентгенологічному обстеженні органів грудної порожнини з боку легень
патології не виявлено у всіх хворих, крім чотирьох, в яких відмічалося
посилення легеневого рис
- Київ+380960830922