РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження
У відповідності до визначеної мети і задач дисертаційне дослідженння було
виконано в три етапи. На першому етапі було проведено вивчення психо-емоційного
стану та рівня стресових гормонів у жінок, які прийняли рішення штучно
перервати вагітність. Об’єктом дослідження були 67 жінки, яким планувалося
виконати штучний аборт оперативно та 22 жінки, яким планувалося виконати аборт
консервативно у гінекологічному відділенні Вінницького пологового аборту №1.
Серед зазначених пацієнток було визначено групи ризику, що піддаються
найбільшому психотравмуючому впливу ситуації штучного аборту. Крім того, нами
було обстежено 58 жінок у ранніх термінах, які вирішили зберігати дану
вагітність.
На другому етапі виконання роботи було проведено експериментальне дослідження
впливу міфепристону- препарату, що лежить в основі медикаментозного методу
штучного переривання вагітності, на структурні зміни в яєчниках та інших
внутрішніх статевих органах у самиц білих щурів. Експеримент був проведений на
27 тваринах.
На третьому етапі дослідження нами було виконано штучне переривання вагітності
в ранні терміни оперативно – шляхом вакуум-аспірації плідного яйця 30 жінкам
(група порівняння) та консервативним методом – шляхом перорального прийому 600
мг міфепристону та 400 мкг мізопростолу 22 жінкам (основна група) і дана
порівняльна характеристика перебігу процедури аборту та післяабортного періоду
з визначенням рівня хоріогонадотропіну в динаміці та клініко-психологічним
дослідженням жінок обох груп для з’ясування особливостей психологічного стану.
Джерелами вивчення даних, які нас цікавили, були медичні карти амбулаторного
хворого (ф.№ 025/0), медичні карти переривання вагітності (ф.№ 003-1/У) та
спеціально розроблені анкети (додаток А і Б).
Серед жінок основної групи, в анамнезі 36,4% пацієнток відмічали порушення
оваріо-менструального циклу по типу поліменорреї, гіперменорреї,
альгодисменорреї. У групі порівняння таких жінок було 40,30%. Мастопатію мали
22,7% жінок основної групи та 25,37%- групи порівняння. У групі, де проводилося
медикаментозне переривання вагітності 45,46% пацієнток становили жінки, що не
народжували.
У цій групі середній термін аменореї складав 43,3±2,2 дні. У групі порівняння –
40,4±4,5 дні.(p>0,05)
Рис. 2.1. Середній термін аменореї у жінок при різних методах переривання
вагітності.
Термін маткової вагітності у жінок при медикаментозному аборті, за даними УЗД,
становив в середньому 4,0±0,9 тижні. У 18,2% з них були виявлені кісти жовтого
тіла яєчника.
Клініко-лабораторні методи обстеження
Клінічний метод обстеження є провідним в медичній практиці. Він побудований на
порівнянні, зіставленні, виявленні різниці, ідентифікації, з’ясуванні
закономірностей послідовності формування та зміни симптомів, синдромів,
клінічних варіантів хвороби, особливостей перебігу її у різних осіб і на різних
етапах хвороби у одного хворого.
Діагностика вагітності і визначення її термінів проводилась
акушерами-гінекологами на підставі комплексного обстеження, до якого входили
аналіз анамнестичних даних, опитування вагітної, об’єктивне зовнішнє акушерське
та вагінальне дослідження. Обстеження доповнювалось лабораторними тестами на
вагітність (хоріогонадотропін плазми крові) та ультразвуковим дослідженням
органів малого тазу з метою точного визначення терміну вагітності.
Жінки, які вирішили перервати вагітність, були обстежені згідно наказу МОЗ
України № 111 від 19 грудня 1995 року «Про затвердження інструкції про порядок
проведення операцій штучного переривання вагітності та про порядок проведення
операцій штучного переривання вагітності ранніх термінів методом
вакуум-аспірації».
При виконанні медикаментозного аборту, напередодні його та на 7-му добу
виконували загальний аналіз крові з метою визначення можливої постгеморрагічної
анемії.
Методи психодіагностичного обстеження
Сучасна концепція особистості розглядає останню як єдність індивідуального та
соціального. [52] В рамках цієї концепції чільне місце належить теорії
провідних тенденцій С.Л. Рубінштейна, основу якої складає уява про
індивідуальний стиль опосередкування зовнішнього впливу. У якості базису
особистості виступають риси, які відображають найбільш стійкі
емоційно-особистісні тенденції, зумовлені насамперед конституційно заданим
темпераментом, який в свою чергу визначається фізіологічними властивостями
нервової системи. На основі цього базису формуються суто людські, соціальні
аспекти буття людини, які створюють певний напрямок, що обмежує кількість
ступенів свободи вибору того чи іншого шляху формування більш високих рівнів
особистості, і являє собою індивідуально окреслений емоційно-динамічний патерн,
на тлі якого розвиваються соціально детерміновані, змістовні аспекти людської
психіки. Центральним аспектом прояву провідної тенденції як індивідуального
типу реагування є характер, що формується в процесі взаємодії конституційно
заданих та соціально обумовлених факторів. Результати вимірювання параметрів
особистості формалізованими психодіагностичними методами дозволяють представити
характеристику емоційно-динамічного патерну особистості у вигляді
стандартизованих показників, що дає можливість кількісно оцінити вираженість
того чи іншого параметру, скласти уяву про стан адаптаційних механізмів
особистості, і, відповідно, прогнозувати вплив цих змін на стан здоров’я
людини, перебіг фізіологічних процесів, формування тих чи інших форм
специфічної патології. Для забезп
- Київ+380960830922