РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Характеристика експериментальних моделей in vivo
Модель емоційно-больового стресу.
Використана експериментальна модель емоційно-больового стресу (ЕБС) [168].
Дослідження проведені на безпородних кролях масою тіла 2,8-3,0 кг. Тривалість
сеансу складала в середньому 1 годину. Протягом сеансу схема електробольового
подразнення складалася із різних за тривалістю періодів електроподразнення, які
випадково чергувалися. Проміжки складали від 10 сек. до 3 хв., а тривалість
самого подразнення коливалася від 4 до 20 сек. Використовувалося джерело
напруги з максимальним виходом напруги 55В, яке забезпечувало імпульс
постійного струму з силою 5-30мА.
Доказом наявності стресу було визначення концентрації гормонів наднирників
(11-оксикортикостероїдів, адреналіну та норадреналіну) в крові піддослідних
тварин, яка відповідно збільшувалася в 3, 6 і 4,5 рази після одноразового
стресорного впливу, що вказує на наявність стрес-реакції (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Вміст гормонів наднирників у сироватці крові піддослідних тварин (М ± m), n
=10.
Умови експерименту
Показники
11-оксикортико-стероїди
мкг / л
Адреналін
нмоль / л
Норадреналін
нмоль / л
Контроль (інтактні тварини)
165,4 ± 6,1
82,5 ± 5,8
236,2 ± 4,6
Емоційно-больовий стрес
495,4*± 4,7
492,3*± 5,8
1062,4*± 11,5
Примітка: * - зміни статистично достовірні (р<0,05).
Модель гіперхолестеринемії.
Дослідження проведені на безпородних кролях масою тіла 2,8-3,0 кг.
Гіперхолестеринемію (ГХЕ) моделювали шляхом додавання в раціон тварин
холестерину в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла кожного дня протягом 2 місяців
[64].
Наприкінці другого місяця годування із додаванням суспензії холестерину у
тварин проводили контрольні дослідження наявності ділянок ураження судинної
стінки (аорти) методами гістохімії. При цьому були встановлені ділянки ліпідної
інфільтрації з формуванням початкових стадій атероматозних бляшок, які не
викликали значного звуження просвіту судини. Спеціальне забарвлення уражених
ділянок ліпофільною фарбою суданом чорним підтверджувало наявність холестерину
та ліпопротеїдів в даних ділянках. Наприкінці 2-го місяця уражені ділянки та
атероматозні бляшки займали майже 1/3 поверхні судинної стінки.
Слід відмітити, що на кінець другого місяця у піддослідних тварин в сироватці
крові підвищувалася концентрація холестерину, тригліцеридів, вільних жирних
кислот і малонового диальдегіду (МДА) відповідно в 4,8; 2; 2 і 1,5 рази в
порівнянні з контрольними величинами (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Вміст в сироватці крові піддослідних тварин холестерину, тригліцеридів, вільних
жирних кислот і МДА (М ± m), n =10.
Умови експерименту
Показники
Холестерин
мг/дл
Тригліцериди Вільні жирні
мг/дл кислоти
мкг / дл
МДА
мМ / л
Контроль
(інтактні тварини)
80,1 ± 0,7
20,0 ± 0,3 21,6 ± 3,1
0,59±0,49
ГХЕ
390,0*± 4,1
42,5* ± 0,6 45,3*± 5,2
0,88*±0,57
Примітка: * - зміни статистично достовірні (р<0,05).
Модель радіаційного ураження тварин.
Дослідження проведені на білих безпородних дорослих щурах масою тіла 180-265г,
які отримували зовнішнє опромінення в дозі 2 Гр одноразово, і ту ж дозу дробно
– по 0,5 Гр у вигляді 4-х кратного курсу з інтервалом 7-8 днів між сеансами
опромінення. Опромінення тварин проводили на апараті РУМ=17 при 180 кВ, 10мА,
відстані 40 см, на фільтрах 0,5 мм Cu+1,0 мм Al, потужність дози 0,54 Гр/хв.
[12].
У піддослідних тварин шляхом розтину грудної клітки та пункції лівого шлуночка
забирали кров для дослідження (з 2-3 краплями гепарину), потім забирали міокард
для дослідження через 24, 48 та 72 год і 7 діб після одноразового опромінення.
В серії дослідів з дробно – 4-х кратним опроміненням дослідження виконані в ті
ж строки після останнього сеансу опромінення.
Інтервал від нуля до 2 Гр для щурів відповідає їхнім допороговим значенням.
Радіочутливість щурів становить LD50/30=6,8-9,0 Гр [34].
Для людини (LD50/30=2,5 – 4,5 Гр) опромінення в дозах, що перевищують 0,5 Гр,
супроводжується типовою системою симптомів, характерних для променевої хвороби
(доза 2 Гр відповідає межі між гострою променевою хворобою І (легка) і ІІ
(середня) ступеня важкості) [34].
Згідно рекомендаціям Наукового комітету з дії атомної радіації (НКДАР), до
малих належать дози 1-40 сГр. Проте в клінічній практиці під малими розуміють
дози 0,5 – 1,0 Гр, при яких не виявляються ефекти ураження [34].
В роботі було також використано активний метаболіт вітаміну Е
2-(4’-метил-3’-пентеніл)-6-ацетоксі-2,5,7,8-тетраметилхроман (б-ТФА-С6) з метою
вивчення його впливу на біохімічні і функціональні властивості плазматичних
мембран кардіоміоцитів за умов експериментальної ГХЕ in vivo.
Дослідження проведені на безпородних кролях масою тіла 2,8-3,0 кг.
Експериментальну ГХЕ моделювали шляхом додавання в раціон тварин холестерину в
дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла кожного дня протягом 2 місяців. Піддослідним
тваринам б-ТФА-С6 вводили з лікувально-профілактичною метою, тобто тваринам
одночасно вводили перорально суспензію холестерину та препарат у вигляді
олійного розчину у дозі 5 мг на 1 кг маси тіла, починаючи з 30-го дня від
запровадження гіперхолестеринової дієти; інтервал між веденням становив 20 –30
хв. Вибір вказаної дози обумовлено результатами досліджень Донченко Г.В. та
співавт. [38], де була показана можливість впливу активного метаболіту вітаміну
Е (б-ТФА-С6) на показники метаболічної активності мітохондрій гепатоцитів.
2.2 Опис дослідів in vitro
Були виконані 2 серії досліджень in vitro. Для досліджен