РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
2.1. Мотивація зайнятості населення на ринку праці Львівської області
Вивчення трудової мотивації населення, зокрема його ставлення до проблеми
зайнятості, в якій не тільки віддзеркалюється, але й особливо виразно
фокусується соціально-економічне становище суспільства, є надзвичайно
актуальним в перехідний період розвитку економіки. З одного боку, за
специфічних умов радикальних ринкових перетворень різко змінюються об’єктивні
характеристики самої зайнятості, ускладнюються процеси працевлаштування тощо. З
іншого – різноманітні аномії суспільно-політичного та господарського життя,
кризові явища, що виступають як наслідок ускладнень і невдач трансформаційних
процесів, завжди призводять до розбалансування звичних ціннісних орієнтирів,
справляють гальмівний, або й руйнівний вплив на трудову мотивацію.
При дослідженні явищ і процесів, що відбуваються на ринку праці, вивченні
найгостріших соціально-економічних проблем зайнятості й безробіття та пошуках
шляхів їх розв’язання, важливим є використання ціннісного підходу до праці,
врахування потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій індивіда, котрі є
регулятивною базою його діяльності. Аксіологічні знання дають можливість
передбачити людську поведінку в тій чи іншій ситуації, а відтак регулювати та
скеровувати її у потрібному напрямку.
Ціннісний підхід зорієнтований не стільки на досягнення іманентних властивостей
об’єкта, скільки на пізнання його практичної значущості для соціальної
діяльності суб’єкта, для життєвих потреб та інтересів людей [122, с.9]. Він
акцентує увагу на з’ясуванні питання: на які цінності (предметні, діяльнісні,
ідейно-духовні) орієнтована особистість чи соціально-демографічна група.
Поняття цінності розглядатимемо в широкому розумінні - як значимість явищ і
предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності
потребам суспільства, групи чи особистості. Спрямованість людини на ті чи інші
цінності характеризує її ціннісні орієнтації, загальні орієнтири поведінки. Під
ціннісною орієнтацією розуміють ті цінності, “що виступають в якості цілей
життя і основних засобів їх досягнення; детермінують мотивацію особистості та
її поведінку” [135, с.225].
З метою розкриття особливостей мотивів трудової поведінки незайнятого
працездатного населення в контексті трансформаційного періоду розвитку
економіки за участю дисертанта було проведено соціологічне дослідження. Як
діагностичний інструментарій застосовувалась спеціально розроблена нами анкета
(див. додаток А), спрямована на з’ясування наступних блоків запитань:
причини та мотиви незайнятості;
стратегія пошуку роботи;
ринкові орієнтири мотивів зайнятості;
ставлення до умов праці та середовища життєдіяльності як мотив зайнятості.
Опитуванню підлягали безробітні особи, що звертались по допомогу до обласного
та районних центрів зайнятості Львівської області. Всього отримано 1218
коректно заповнених анкет (227 – від респондентів з м. Львова та 991 – з
районів Львівщини). [1 Репрезентативність даного обсягу вибірки забезпечена
гомогенністю генеральної сукупності за головною критеріальною ознакою
(безробітні).]
Розподіл респондентів за основними соціально-демографічними критеріями такий:
чоловіків – 44,3%, жінок – 55,6%; осіб з фаховою освітою – 77,5% (в тому числі
з вищою – 26,85%). Зокрема, для м. Львова два останні показники мали значення,
відповідно, 85% та 41,4%. У досліджуваній вибірці основну частку склали особи у
віці до 44 років (в тому числі молодь до 25 років - біля 22% і від 26 до 34
років – понад 30%), тоді як частка опитаних зрілого чи передпенсійного віку
(від 52р. до 60 р.) становила лише близько 2%.
Таким чином, за формальними ознаками (віковий та освітній ценз) отриманий
контингент учасників анкетування характеризується достатньо високими
параметрами якості трудового потенціалу, реалізації якого на час дослідження
перешкодив стан безробіття.
Абсолютна більшість респондентів (понад 91%) попередньо мали роботу, але
втратили її через ті чи інші обставини. Особи, котрі не змогли
працевлаштуватись після закінчення навчального закладу, у загальній вибірці
склали всього біля 9%, однак, серед молоді до 25 р. їх частка перевищила
третину (41%).
Однією з важливих характеристик мотивації зайнятості є ставлення незайнятих
людей до власного безробіття, зокрема, суб’єктивне бачення його причин (див.
додаток Б). Практично щодругий опитаний з-посеред звільнених з роботи вважав це
звільнення примусовим (46,3%), пов’язуючи його насамперед з такими типовими
явищами трансформаційного періоду, як скорочення штатів (майже 24%), закриття
підприємства або зміна його спеціалізації (12%) та ін. При цьому, перелічені
об’єктивні причини втрати роботи значно переважали у м.Львові порівняно з
районами (відповідно, 33,5% та біля 21,8%; 15 та 11,4% ). Саме ці обставини,
викликані реформуванням виробництва або його побічними наслідками, призвели до
істотного зміщення у співвідношенні примусових і добровільних звільнень в
обласному центрі “на користь” перших (56,8% до 34,8% у м.Львові, порівняно з
43,9 до 47,6% в районах області).
Водночас, саме випадки добровільної відмови від попереднього місця праці
заслуговують на першочергову увагу дослідників даної проблеми. За самочинними
рішеннями про звільнення, по-перше, “стоїть” певне оцінкове ставлення до
попередньої праці та її обставин, по-друге, - сподівання на краще, або й
оптимальне працевлаштування в недалекому майбутньому.
Внутрішні рушійні сили, що спрацьовують при звільне
- Київ+380960830922