РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна клінічна характеристика матеріала.
Робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології Запорізького державного
медичного університету на базі клінічного пологового будинку №5 (м.
Запоріжжя).
Для отримання найбільш обґєктивної інформації про вплив вільного вигодовування
в умовах спільного перебування на рівень і особливості лактації у жінок
пізднього пубертатного віку і ефективності запропонованих нами методів
профілактики порушень лактаційної функції було обстежено 140 соматично здорових
вагітних, роділь та породіль. Всі жінки в залежності від віку, умов перебування
і годування новонароджених розділені на слідуючі клінічні групи:
1- основна група - 50 жінок у віці від 15 до 18 років, які знаходилися в умовах
окремого перебування з новонародженими при погодинному вигодовуванні.
2- основна група - 50 жінок у віці від 15 до 18 років, які знаходилися в умовах
спільного перебування з новонародженими при вільному вигодовуванні.
Середній вік жінок основної клінічної групи 17,25±0,9 років.
Віковий склад обстежених жінок відображено у таблиці 2.1.1.
Таблица 2.1.1
Віковий склад обстежених жінок
Вік
Групи обстежених
Основна (n=100)
Контрольна (n=40)
Спільне перебування
Окреме перебування
Спільне перебування
Окреме перебування
15-18 років
50
50
19-25 років
20
20
До 17 років було 27 (27±4%) обстежених жінок.
3 - контрольна група з 40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, пологів і
післяпологового періоду в віці від 19 до 25 років при спільному і окремому
перебуванні матері і дитини.
Середній вік жінок контрольної групи 21,13±1,85 років, (р<0,05).
При обстеженні соціального складу усіх жінок встановлено, що в основній групі
переважно були домогосподарки (62±5%), студентки (31±5%). В контрольній групі
домогосподарки склали 55±8%, службовці 70±7%. Соціальний склад обстежених груп
представлено в таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Соціальний склад обстежених жінок (Р±m)
Показники
Групи обстежених
Основна група
(n=100)
Контрольна група (n=40)
Абс.
Абс.
Домогосподарки
62
62±5
22
55±8
>0,05
Учні
31
31±5
12±5
>0,05
Службовці
2±1
28
70±7
<0,001
Робочі
3±2
12±5
<0,01
Сільхозробітники
2±1
Таким чином, ці дані співпадають з висновками Е.Б. Яковлевої (1992), І.Б. Вовк
(1997), Р.К. Ігнатєвої і Д.А. Інагамової (1992).
Всі жінки обстежені в плановому порядку в жіночій консультації і продовжили
обстеження в умовах стаціонару наприкінці третього триместру вагітності і в
післяпологовому періоді.
Проводилось клініко-лабораторне обстеження, яке включало визначення групи крові
і резус належності у 100%, RW- у 100%, кліничного аналізу крові – у 100%,
коагулограми – у 80%, біохімічного аналізу крові з визначенням загального білку
– у 80%, аналізу сечі – у 100%, мазків з піхви і цервікального каналу на
мікрофлору – у 100%, а також ультразвукове сканування – у 100%,
кардіотахографію – у 100%.
Нам представлялося необхідним визначити вплив вікових параметрів на стан
лактації, а також залежність рівня лактації від режиму вигодовування умов
перебування матері і дитини.
Тому, в ході спостереження за жінками, звертали увагу на дані анамнезу життя,
психо-емоційні та соціальні фактори, які сприяють формуванню жіночого
організму. Важливе значення придавали особливостям акушерського і
гінекологічного анамнезу: становленню менструальної функції, початку статевого
життя, попереднім вагітностям, гінекологічним захворюванням.
У породіль контрольної групи менструальна функція була не порушена. Середній
вік наставання менструацій склав 13,21±1,4 років. У породіль основної групи
менструальна функція також була не порушена. Менархе наступило у віці 12,8±1,34
років, (р>0,05).
Менструальний цикл по 5,28±1,38 через 28,8±3,07 днів в контрольній групі, в
основній групі по 5,38±1,26 через 29,0±1,98 днів (р>0,05). За характером
менструації помірні, безболісні.
Достовірної різниці між початком менархе і тривалістю менструального циклу у
обстежених жінок основної і контрольної груп не було.
Першовагітних було 114 (81,5%), повторновагітних 64 (18,5%).
Всі 140 жінок першороділля.
В контрольній групі з 6 (15±6%) повторновагітних у 4 випадках попередня
вагітність завершилася штучним абортом за бажанням жінок і у 2-х випадках
самовільним викиднем в ранні строки.
Серед 18 (75±9%) повторновагітних юних першороділь попередня вагітність
завершилася штучним абортом за бажанням жінок.
Гінекологічна захворювальність (запальнені процеси додатків матки, ерозія шийки
матки) склала 66% в основній групі.
Перенесені захворювання, які виявлені з анамнезу у спостерігаємих нами жінок,
розподілялись таким чином і представлені у таблиці 2.1.3
Таблиця 2.1.3
Характеристика біологічного анамнезу жінок обстежених груп (Р±m)
Дані біологічного анамнезу
Основна група (n=100)
Контрольна група (n=40)
Абс.
Абс.
Дитячі інфекції
54
54±5
10
25±7
<0,05
Захворювання серцево-судинної системи
10
10±3
Захворювання сечовидільної системи
16
16±4
Акушерсько-гінекологічна патологія
-медичні аборти
18
18±4
10±5
<0,05
-самовільні аборти
5±3
<0,05
-ерозія шийки матки
38
38±5
10±5
<0,05
-запальні процеси додатків матки
27
27±4
- кольпіти неспецифічні
40
40±5
Аналіз соматичного анамнезу показав, що провідною патологією в основній групі
явилися наявність дитячих інфекційних захворювань, патології серцево-судинної і
сечовидільної систем.
Конституційний статус усіх жінок нормостеничний,