Ви є тут

Державне регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності в умовах спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку

Автор: 
Скиба Ганна Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001684
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РЕГІОНІ В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН І ТЕРИТОРІЙ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ

2.1. Аналіз тенденцій зарубіжного інвестування в економіку регіону

Передбачається, що у період до 2004 року сукупні інвестиції у СЕЗ і ТПР складуть 3,1 млрд.дол., у т.ч. іноземні - 1,3 млрд.дол., а всього з моменту започаткування СЕЗ і ТПР складуть відповідно 3,5 млрд.дол. та 1,5 млрд.дол.
Інноваційна складова виявилась суттєвою у розвитку СЕЗ і ТПР. Зокрема, в зонах і на територіях зі спецрежимом впроваджується 62 інноваційних проекти сукупною вартістю 121 млн.грн. Тобто, питома вага інноваційних витрат СЕЗ і ТПР в залучених інвестиціях становить 6%. Частка СЕЗ і ТПР в інноваційних процесах, які відбуваються в Україні складає 0,2-0,3% і постійно зростає (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1. Динаміка інвестування СЕЗ і ТПР

Обсяги виробництва в зонах і ТПР-ах постійно зростають: з 74,7 млн.грн. у 1997 році до 2,6 млрд.грн. у 2000 році.
Частка зон і територій у загальнонаціональному виробництві промислової продукції за період 1997-2000 рр. зросла з 0,1% до 1,8%, а у промисловому виробництві регіонів розташування перевищила в 2000 році 3,7%.
В середньому 62% продукції, що виробляється на підприємствах СЕЗ і ТПР, сертифіковано. Причому, якщо на початку створення СЕЗ і ТПР сертифікати якості мало 3% продукції, то у 2000 році цей показник зріс до 71%.
Зовнішньоекономічна діяльність також знаходилась під впливом інвестиційних та виробничих процесів, що відбуваються у СЕЗ і ТПР. Так, за період 1997-2000 рр. зовнішньоторговельний обіг зріс з 7,8 до 261 млн.дол. Цьому сприяв пільговий митний режим ввезення устаткування, обладнання, сировини, матеріалів, призначених для використання при здійсненні інвестпроектів. При цьому зростання імпорту суттєво випереджає експорт, що пояснюється початковим етапом розбудови СЕЗ і ТПР.
Збільшується вплив територій з особливим статусом на зовнішньоекономічну діяльність регіонів розташування: їх частка в експорті зросла з 0,3% у 1997 році до 2,1% у 2000 році. По мірі заповнення внутрішнього простору зон і територій зі спецрежимом обсяг та частка експорту значно зростуть, і, за прогнозами, більше, ніж у 5 разів перевищать імпорт (додаток Д).
Експортна орієнтація виробництва ще остаточно не сформувалась, але експортна складова вже суттєва: 1997 рік - 14%; 1998 рік - 19%; 1999 рік - 21%; 2000 рік - 26%, 2001 рік - 32%; 2002 рік - 35%; 2003 рік - 39%.
Одним із головних завдань заснування СЕЗ і ТПР було вирішення проблем зайнятості та підвищення життєвого рівня населення. У процесі його виконання у зонах і на територіях пріоритетного розвитку вже створено та збережено 42,5 тис. робочих місць (в т.ч. 13,6 тис. створено та 28,9 тис. збережено).
Серед зон і територій у вирішенні питань зайнятості особливо виділяються Донецька обл. (11,3 тис. робочих місць), Закарпатська обл. (8,7 тис.), Луганська обл. (2,7 тис.). Динаміка працевлаштування та введення робочих місць у СЕЗ і ТПР є очевидно позитивною (біля 200% середньорічне зростання) та перевищує загальноукраїнські показники (120-130%).
Середня заробітна плата по Україні у 1997 році становила 156,0 грн., тоді як у ПЕЕЗ "Сиваш" - єдиній на той час експериментальній економічній зоні вона дорівнювала 167,9 грн.
У 2000 році середня зарплата по Україні зросла до 230 грн., але залишалась нижчою за середню у СЕЗ і ТПР. Так, у СЕЗ "Закарпаття" робітник в середньому отримував 404,2 грн., у ПЕЕЗ "Сиваш" - 392 грн., СЕЗ "Яворів" - 330 грн., ТПР Закарпатської області - 270 грн. Слід зазначити, що середня заробітна плата на територіях зі спеціальним статусом була значно вищою за межу малозабезпеченості, а також перевищувала прожитковий мінімум.
Про позитивні зрушення у сфері зайнятості та доходів населення свідчать також показники сукупних відрахувань у державні цільові фонди та сплаченого прибуткового податку з громадян. Збори до державних цільових фондів з підприємств СЕЗ і ТПР в абсолютному значенні зросли у період 1997-2000 рр. з 2,3 млн.грн. до 63,3 млн.грн, що в перерахунку на пересічного зайнятого у народному господарстві України дорівнює платежам від 44,5 тис.ос. Відповідним чином зросли і надходження прибуткового податку з громадян: з 0,7 млн.грн. у 1997 році до 23,1 млн.грн. у 2000 році. У результаті відбувається збільшення частки СЕЗ і ТПР у формуванні відповідних статей консолідованого бюджету України: по відрахуваннях до цільових фондів - з 0,3 до 0,5%; по прибутковому податку з громадян - з 0,02 до 0,36%.
У період 2003-2004 рр. у СЕЗ і ТПР передбачається додатково створити та зберегти 423,4 тис. робочих місць, пропорційно збільшивши відрахування до цільових фондів та прибуткового податку з громадян.
Сальдо платежів до бюджету (в сумі податків, обов'язкових платежів та зборів до державних цільових фондів) та наданих пільг є поки що негативним (- 38,9 млн.грн.). Це пояснюється активізацією інвестиційних процесів у зонах і на територіях пріоритетного розвитку та започаткуванням значної кількості нових інвестиційних проектів, які ще не почали виробництва та не мають прибутків. Передбачається, що у період 2001-2004рр. сукупні платежі зон і територій пріоритетного розвитку до консолідованого бюджету України зростуть до 1,8 млрд.грн/рік і забезпечать позитивне сальдо податкових пільг і відрахувань (+1.7 млрд.грн. у 2004 році) (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2. Динаміка щорічних податкових пільг та бюджетних платежів СЕЗ і ТПР

Виходячи з результатів проведеного аналізу діяльності спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності ми пропонуємо розподілити всі зони і території, що діють в Україні, на 3 класифікаційних групи, як це передбачено методикою.
До І групи пропонуємо віднести ТПР у Донецькій області, СЕЗ "