Ви є тут

Формування правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України.

Автор: 
Царенко Володимир Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003180
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА І РІВЕНЬ ПРАВОСВІДОМОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-ПРИКОРДОННИКІВ УКРАЇНИ
2.1. Структура правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України
Службово-бойова діяльність ДПСУ, необхідність забезпечення в них законності, твердого статутного порядку, організованості та дисципліни постійно вимагають удосконалення всіх форм організаційної і виховної роботи, у тому числі підвищення ефективності правового виховання особового складу, суттєвого підвищення правосвідомості військовослужбовців, їх правової культури, неухильного дотримання ними вимог законодавства, кваліфікованого його застосування [24, c. 1].
Організація та проведення виховної та правовиховної роботи в ДПСУ покладена на командирів, їх заступників з виховної роботи та органи виховної роботи. Тобто саме ці посадові особи найчастіше є вихователями особового складу. Щоб знайти конкретні шляхи, форми та засоби правовиховного впливу, забезпечити високий науковий рівень виховної роботи, зв'язок з життям для вирішення завдань охорони державного кордону, здійснення основних напрямків розвитку Прикордонних військ України вихователь повинен мати уявлення про поняття правової свідомості військовослужбовця ДПСУ. Щоб уяснити сутність правосвідомості військовослужбовця-прикордонника, виділити роль і значення при виконанні службових обов'язків необхідно дослідити її структуру та рівень.
Структура правосвідомості є багатогранною. Тому й зрозуміло, що стосовно визначення поняття "правова свідомість", та її структури в юридичній літературі є багато різноманітних міркувань. Зокрема В. В. Лазарєв вважає, що правосвідомість у своїй структурі містить правову ідеологію та правову психологію. Під правовою ідеологією В. В. Лазарєв розуміє систематизоване наукове вираження правових поглядів, принципів, вимог суспільства, класів, різних груп населення. Правова психологія, на його думку, охоплює сукупність правових почуттів, ціннісних відносин, настроїв, побажань і хвилювань, характерних для всього суспільства в цілому чи конкретної групи (груп) [175, c. 186]. Зокрема до складу соціалістичної правової ідеології входить радянська правова наука, як система правових ідей, які виражають інтереси робітничого класу і всього радянського народу в сфері правового регулювання [114, с. 29].
У підручнику для юридичних вузів і факультетів під редакцією В. М. Корельського і В. Д. Перевалова запропонована більш складна структура правосвідомості. У структурі правосвідомості виділяють, по-перше, раціональні компоненти, котрі зазвичай називають правовою ідеологією, та емоційні структурні елементи, котрі називають правовою психологією. По-друге, інші елементи, до яких відносять інформаційний елемент, тобто наявність у свідомості того чи іншого об'єму інформації про закон; оціночний елемент, тобто оцінка людиною отриманої інформації та вольовий елемент, який формується на основі інформаційного та оціночного елементу [180, c. 325 - 327].
Безумовно, виділення структурних елементів правосвідомості сприяє кращому розумінню її змісту. Крім виділення структурних елементів, автори проводять класифікацію видів правосвідомості. За носіями правосвідомість класифікують на індивідуальну, групову, масову та суспільну, а за рівнем та об'ємом пізнання правових явищ, з позиції оволодіння ними, виділяють буденну, професійну та наукову правосвідомість. Н. А. Бура та В. А. Татенко в структурі соціалістичної правосвідомості як системи виділили правову ідеологію та правову психологію: суспільну, колективну, індивідуальну правосвідомість, наукову, практичну, буденну правосвідомість і правові емоції, почуття та волю [81, с. 57]. Однак структурні елементи залишились нерозглянутими.
Очевидно, що буденний рівень правосвідомості обмежується повсякденними потребами життя людей, які стосуються правових явищ. Однак помилково розглядати її як потенційно дефектну, третьосортну правосвідомість. Особливість буденної правосвідомості в тому, що вона використовується людьми в їх повсякденному житті при виконанні юридичних обов'язків та здійсненні суб'єктивних прав, не піднімаючись до рівня теоретичних узагальнень. Буденна правосвідомість, як правило, формується на базі життєвого досвіду людей, емпіричних знань про діюче право і інші правові явища, містить оцінки правової практики [161, с. 14].
Професійна правосвідомість, яка формується в практиці діяльності судових і адміністративних органів, за своїм ідейним змістом є правосвідомістю більш високого порядку, ніж буденні уявлення про правові норми і розуміння їх іншими членами суспільства [194, с. 353]. Професійний рівень правосвідомості виробляється у осіб, які спеціально, весь час займаються юридичною практикою, наприклад, у військових суддів, слідчих військової прокуратури та ін. Цьому рівню правосвідомості відповідає досить високий рівень правових знань і розуміння правових явищ стосовно певної галузі професійної діяльності. Однак професійна правосвідомість має свої особливості, які обумовлені специфікою юридичних спеціальностей.
Наукова правосвідомість властива лише особі, яка здатна на теоретичному рівні повністю і всебічно пізнати сутність та зміст правових явищ. Вона є сукупністю наукових знань про сутність, характер і взаємодію правових явищ, усього механізму правового регулювання та правового життя суспільства. Носіями такого рівня правосвідомості є вчені-юристи, політичні діячі, практичні працівники.
С. А. Батова в авторефераті дисертації на тему "Правова свідомість робітничої молоді й основні фактори її формування" правосвідомість визначила як складний феномен, який включає в себе: знання права, відношення до нього, поведінкову установку [34, с. 8].
А. Р. Ратинов визначає в структурі правосвідомості з позиції способу відображення правові знання, ідеї, правові переживання, правові установки [152, с. 180 - 185].
Є. В. Назаренко вважає, що правосвідомість, як і всі інші форми суспільної свідомості, має складну структуру. Вона відображає структуру с