РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених хворих
Під нашим спостереженням знаходились 118 хворих, які перебували на лікуванні у Вінницькій обласній психіатричній лікарні ім. О.І.Ющенко протягом 1997-2001 років у Центрі психосоматичної медицини з приводу депресивних розладів.
Зі всього загалу обстежених у 65 пацієнтів (перша група) ми діагностували невротичну депресію в структурі психогенно обумовлених психічних розладів (39 пацієнтів страждали на неврастенію (F 48.0), у 26 виявлялись порушення адаптації з пролонгованою депресивною реакцією F43.2).
У 53 пацієнтів (друга група обстежених) ми діагностували циклотимічну депресію. При відборі хворих на циклотимічну депресію основними критеріями діагнозу "циклотимічна депресія" були: періодичність монополярно-депресивних нападів, які розділялись частими інтервалами, певна структура нападів, яка незважаючи на субклінічний рівень, характеризувалась типовими вітальними розладами з стійкою соматизацією афекту. Хотілось би зазначити, що хворі на соматизовану форму циклотимічної депресії переважно були направлені на лікування до Центру психосоматичної медицини лікарями-інтерністами та соматологами.
Контрольну групу склали 25 практично здорових осіб, які ніколи не зверталися по допомогу до лікаря-психіатра і не перебували на обліку з приводу хронічного перебігу будь-якої соматичної хвороби. Ця група була обстежена з метою валідності методів експериментально-психологічного дослідження.
Серед обстежених першої групи було жінок 39 (60,%) , чоловіків - 26 (40,0%), тобто мало місце значне переважання осіб жіночої статі.
Отримані нами дані узгоджуються з даними, опублікованими в сучасних наукових виданнях щодо даної проблеми. Більшу частоту невротичних розладів серед жінок пояснюють їхньою підвищеною емоційністю і тим, що психіка жіночого організму знаходиться в прямій залежності від рівня гормональних коливань [25, 109, 116, 221].
Більшість обстежених хворих мали достатній освітній та інтелектуальний ценз (35 осіб здобули вищу освіту, 16 середню спеціальну, 4- середню освіту). Розумовою працею займались 27 пацієнтів (41,5%), фізичною 13 (20,0%). На момент обстеження 25 осіб не мали постійного місця роботи.
Вік пацієнтів першої групи на момент обстеження коливався в межах від 19 до 47 років. Більшість хворих (табл. 2.1, рис. 2.1) перебувала у віковому діапазоні 31-40 років (41,5%). Середній вік пацієнтів становив 37?3,4 років. Пацієнтів у віці 50 років і більше в дослідження не включали, зважаючи на той факт, що психічні розлади періоду інволюції мають поліморфні дебютні прояви.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих першої та другої груп за віком
Вікові групи, рокиКількість обсте-женихГрупи обстеженихІ групаІІ групаабс.%абс.%до 20723.0759.421 - 30482233.82649.131 - 40462741.51935.841 - 50171421.535.7Разом1186510053100
Рис. 2.1. Розподіл хворих І та ІІ групи за віком, %.
Аналіз сімейного стану відобразив наступну картину (табл. 2.2, рис. 2.2): на момент обстеження у шлюбі перебували 49 (75,3%) хворих.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від сімейного стану
Сімейний станКількість обсте-женихГрупи обстеженихІ групаІІ групаабс. %абс. %ніколи не були в шлюбі623,147,5одружені904975,44177,4розлучені161116,959,4удові634,635,7Разом1186510053100
Рис. 2.2. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від сімейного стану, %.
Частка самотніх людей (серед них ті, хто ніколи не був одруженим, розлучився чи удовів ) була неоднорідною - кількісно переважали розлучені особи - 11 (16,9%).
Другу групу обстежених склали 53 пацієнти, які страждали на циклотимічну депресію з загальною тривалістю хвороби до двох років та уніполярним типом перебігу.
Як показують отримані дані більшість хворих другої групи перебувало у віці від 21 до 30 років (28±5,1%).
Серед пацієнтів даної групи 31 (58,5%) здобули вищу освіту, 17 (32,0%) середню спеціальну, 13 (24,5%) середню. Розумовою працею займались 62±2%
Аналіз сімейного стану відобразив наступну картину: на момент обстеження у шлюбі перебували 77±4% хворих. Частка самотніх людей (серед них ті, хто ніколи не був одруженим, розлучився чи удовів ) була неоднорідною - кількісно переважали розлучені особи - 5 (9±4%).
Хворі, які страждали на невротичну депресію, вступали на лікування вперше (23 пацієнта, 35,4%), вдруге (18 пацієнтів, 27,6%), втретє (24 хворих, 36,9%). Повторно вступали на лікування хворі, які страждали на неврастенію. Тривалість психогенно обумовлених депресивних розладів була від 0,5 до 1,5 року.
Серед пацієнтів з циклотимічною депресією вступали на лікування вперше (19 хворих, 35,8%), вдруге (27, 50,9%), втретє (7 хворих, 13,2%). Тривалість хвороби в другій групі обстежених була від 0,5 року до 2 років. Відбір хворих саме з такою тривалістю хвороби ми здійснювали з метою більш ретельного вивчення терапевтичного ефекту.
Обстежені контрольної групи (25 практично здорових осіб) повністю порівнювались з пацієнтами, які страждали на депресивні розлади за основними демографічними характеристиками.
Таким чином, обстежені нами хворі обох груп, які страждали на депресивні розлади загалом практично порівнювались за основними соціально-демографічними характеристиками.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Клініко-психопатологічний метод. Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний аналіз, який дозволив дослідити клініко-психопатологічні особливості обстежених хворих Він включав традиційне опитування хворого, суб'єктивний (від пацієнта) та об'єктивний (дані з амбулаторної карти) анамнез, оцінку психічного статусу і клінічне динамічне спостереження за хворими. На кожного хворого заповнювалась спеціально розробл