РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА
2.1. Контингент дослідження
Запис зв'язаних з подією потенціалів зорової і слухової модальності проводилася у двох категорій досліджуваних. Перша категорія - здорові досліджувані у віці від 20 до 96 років 101 осіб (Н). По вікових групах: від 20 до 29 років (Н1) - 22 осіб, від 30 до 44 років (Н2) - 17 осіб, від 45 до 59 років (Н3) - 16 осіб, від 60 до 74 років (Н4) - 17 осіб, від 75 до 89 років (Н5) - 24 особи і старіше 90 (Н6) - 5 осіб. Друга категорія - пацієнти психоневрологічного диспансеру міста Донецька з діагнозом хвороба Альцгеймера - 21 особа у віці від 50 до 65 років. У дослідженнях брали участь особи обох статей. Диференціальна діагностика деменції проводилася співробітниками кафедри психіатрії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (ДонДМУ) із використанням критеріїв DSM-IV (Diagnostic state manual). Обстежувані пацієнти не мали судинної патології і черепно-мозкових травм. Результати психологічного тестування (MMSE - mini mental state examination test), що склали 20 - 24 бала, і результати рентгенівського томографічного сканування мозку (розширення шлуночків мозку і субарахноідальних просторів) відповідали таким при ХА (рання неускладнена форма). Група норми була набрана серед співробітників ДонДМУ, а також із підопічних удома старих. Досліджувані контрольної групи не мали на момент досліджень психічних і істотних соматичних розладів, зокрема, неврологічних. Досліджувані всіх груп мали збережені функції зору й слуху. Усі досліджувані були проінформовані про характер і задачі дослідження і дали на свою участь згоду.
2.2. Вибір режимів реєстрації
Для вибору оптимальних режимів реєстрації ППП, була проведена серія попередніх експериментів. У цій серії варіювалися такі характеристики стимулів як частота пред'явлення (0,25, 0,5, 1 с-1), контрастність і яскравість стимулу (для зорової стимуляції), а також інтенсивність і частота звукового стимулу (для слухової стимуляції). Крім того, були апробовані відведення ППП від різних точок реєстрації, оскільки місце відведення викликаної електричної активності мозку в значній мірі визначають форму ВП. Для слухової стимуляції найбільш інформативної, із погляду виразності компонентів ППП, є точка Cz. У цій точці однаково добре реєструються як екзогенні, так і ендогенні компоненти ВП. При зоровій стимуляції у точці Cz також добре реєструються компоненти ендогенного походження, однак погано виражені екзогенні компоненти ППП. Відведення в точці Oz, розташованої у зоні проекції первинної зорової кори, дозволяє впевнено реєструвати екзогенні компоненти викликаних відповідей мозку. Слід зазначити, що при цьому можливо зареєструвати і "чисто ендогенні" компоненти, такі як N2, Р300, N4. Виходячи з літературних даних [25, 92, 251], а також на підставі власних досліджень ми прийшли до висновку, що умови стимуляції і реєстрації повинні відповідати ряду вимог, насамперед забезпечуючи легкість сприйняття і розрізнення. У режимі слухової стимуляції ця вимога може забезпечуватися досить високою частотою звукового стимулу, що знаходиться в смузі оптимального частотного сприйняття. Прийнятним для зорової стимуляції є так називаний реверсивний шаховий ТВ патерн. Яскравість освітлених полів зазначеного стимулу повинна бути не нижче 80 кд/м2, а контрастність не нижче 90 %. При більш низьких значеннях яскравості й контрасту спостерігається нестабільність деяких компонентів викликаних відповідей [22, 49]. Кутовий розмір квадрата патерна не повинний бути занадто малим, що визначається з віковим зниженням здатності до рефракції, тому розмір його сторін був не менш 60'. Як при зоровій, так і при слуховій стимуляції для зручності порівняння результатів була обрана одна частота пред'явлення стимулів 0,5/с. При такому режимі пред'явлення стійко реєструються всі основні компоненти ППП, описувані в літературних джерелах.
2.3. Реєстрація
Реєстрація ВП, часу СМР, а також коректності реалізацій здійснювалася із застосуванням комп'ютеризованого діагностичного комплексу "Amplaid MK15" (Італія). Випробуваному, котрий сидів у кріслі, пред'являлась серія випадкової послідовності сигналів. Із серії двох, що випадково чергуються стимулів однієї модальності, випробуваний повинний був вибрати задані стимули, за допомогою натискання на кнопку великим (першим) пальцем руки. Час СМР (мс) реєструвався автоматично і відбивав час від моменту пред'явлення випробуваному зорового чи слухового сигналу до моменту натискання кнопки. За коректність реалізації (%) приймалася величина, що відбиває кількість правильних натискань на кнопку у відповідь на сигнальний стимул. Неполярізуючі чашечкові ЕЕГ електроди (Ag/AgCl) для відведення поміщали на поверхні голови і фіксували за допомогою електроенцефалографічної шапочки. Низький опір забезпечувався використанням електропровідного гелю. Електроди розташовували по системі 10/20 у точках відведень: Fpz - електрод, що заземлює, Cz і Oz - активні електроди, A1+A2 - референтний загальний вушний електрод. На передпліччя поміщали додатковий електрод, що заземлює. Міжелектродний опір не перевищував 5 кОм. При записі електричних сигналів смуга пропущення підсилювача складала 0,1 - 50 Гц, епоха аналізу - 750 мс після пред'явлення стимулу. Усереднення проводилося по 100 накопичених реалізаціях [49, ccxlvii]. Чутливість підсилювача при записі складала 5 мкВ/поділку. При реєстрації використовувалася система захисту від перешкод, передбачена в діагностичному комплексі для даного виду тестів. Можливості установки не вимагали використання екранованої камери. Дослідження проводилися в першій половині дня. Перед проведенням тестування проводилося інструктування з роз'ясненням задачі і короткочасне тренування.
2.4. Стимуляція
Реєстрація ВП мозку на зорову і слухову стимуляцію здійснювалася з пред'явленням стимулів у випадковій послідовності із заданою імовірністю появи сигнального стимулу (згідно oddball парадигми). Зорова стимуляція проводилася за допомогою те