РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих.
В зв'язку з поставленими задачами було обстежено 103 хворих на АГ 1-2 стадії і ожиріння, в віці від 16 до 51 року (середній вік - 30,49 ?10,49 року), серед них чоловіків - 62 (60,2 %), жінок - 41 (39,8 %). Підвищення АТ (за критеріями ВООЗ, 1999) [122] при амбулаторному вимірюванні спостерігалось у 91 пацієнта (88,34%); надмірна вага (індекс маси тіла (ІМТ) - 25-29,9 кг/м2) спостерігалась у 23 пацієнтів (22,33 %), ожиріння 1-3 ступеня (ІМТ - 30 кг/м2 і більше) спостерігалось у 80 пацієнтів (77,67 %) (за критеріями ВООЗ, 1997) [146].
Контрольну групу склали 20 осіб аналогічного віку, які в результаті проведення клінічних і додаткових досліджень були визнані практично здоровими, з нормотонією та ІМТ 19-24 кг/м2. Середній вік в групі практично здорових осіб склав 29 ? 2,8 років.
Дослідження було підрозділено на 2 основні етапи. На першому етапі для визначення особливостей АГ пацієнти були підрозділені на 4 групи, в залежності від індексу маси тіла: група з надмірною масою тіла (ІМТ=25-29,9 кг/м2, n = 23), група з 1-м ступенем ожиріння (ІМТ=30-34,9 кг/м2, n = 50), група з 2-м ступенем ожиріння (ІМТ= 35-39,9 кг/м2, n = 23) і група з 3-м ступенем ожиріння (ІМТ= 40 кг/м2 і більше, n = 7).
Характеристика хворих на АГ та ожиріння і практично здорових осіб в залежності від статі, віку, тривалості захворювання представлена в таблиці 2.1. Характеристика хворих на АГ та ожиріння в залежності від рівня АТ та ІМТ представлена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл груп обстежуваних хворих за статтю, віком і тривалістю АГ та ожиріння
ГрупиЧ
Абс (%)Ж
Абс (%)Середній вік, роківТривалість АГ, роківТривалість ожиріння, років
15 - 19
20 - 29
30 - 39
40 - 51Надмірна маса тіла (ІМТ=25-29,9 кг/м2)
n = 23
15 (69,23)
8
(30,77)
n=7
(17,7+0,75)
n=7
(25,1 +0,75)
n=3
(36,6 +1,7)
n=6
(45,8 +3,9)
1,4+ 0,99
4,92 + 1,93Ожиріння 1ст. (ІМТ=30-34,9 кг/м2)
n = 50
32(62,5)
18 (37,5)
n=16 (17,5+0,88)
n=19 (25,7+2,15 )
n=5 (35,7+1,55 )
n=10 (4,2+4)
1,91+ 1,49
6,6+ 2,56Ожиріння 2 ст. (ІМТ= 35-39,9 кг/м2)
n = 23
9 (62,5)
14 (37,5)
n=2
(18)
n=9
(24 +2,66 )
n=5
(34,5+2 )
n=7 (46,7+3,7 )
2,98+ 2,28
10,2+ 4,17Ожиріння 3 ст. (ІМТ= 40 кг/м2 і більше)
n = 7
6 (80)
1 (20)
n=2
(18)
n=1
(22 )
n=2 (45,5+5,5)
n=2
(33+1)
2,8 + 1,44
13,2 + 5,3Контроль (ІМТ= 21,97+ 1,85 кг/м2)
n = 20
5 (46,6)
6 (53,4)
-
29 ? 2,8
-
Розподіл груп обстежуваних хворих за рівнем АГ
Категорія АТВсього пацієнтів, nКількість пацієнтів в залежності від ступеня ожиріння, nСередній ІМТ, кг/м2
Середній вік, роківНадмірна маса
1 ст.
2 ст.
3 ст. Оптимальний1
--1-35,05+028+ 0 Нормальний12541231,76 +5,15
30,33 +9,27 Високий нормальний7141134,4+5 5,7
25,14 +7,341-й ступінь АГ (м'яка)17485-32,38 +3,14
25,7 +6,48 Підгрупа - гранична АГ9152133,9 +4,14
31,44 +9,832-й ступінь АГ (помірна)13373-32,57 +3,34
36,77 +11,9 3-й ступінь АГ (важка)
Ізольована систолічна АГ
Підгрупа - гранична АГ
33
17
33,84 +3,17
30,27 +10,8
11
32,11+ 3,12
30,28 +8,53
Хворі, що були обстежені, знаходились на лікуванні в ендокринологічному та кардіологічному відділеннях обласної клінічної лікарні, ендокринологічному відділенні міської клінічної лікарні № 9, знаходились під диспансерним наглядом у поліклініках №1, №2, №4 та поліклініках МКЛ №9 та № 6 м. Дніпропетровська.
Клінічна характеристика хворих грунтувалася на вивченні скарг і анамнезу хворих, визначенні об'єктивного стану, тлумаченню даних додаткових досліджень.
Діагноз ожиріння встановлювали на основі характерної клінічної картини захворювання, анамнезу та антропометричних даних. Діагноз артеріальної гіпертензії встановлювали на основі клінічної картини захворювання, анамнезу, даних амбулаторного вимірювання АТ та ДМАТ, даних додаткових методів дослідження. При необхідності проведення диференційного діагнозу або з метою виключення наявності вторинних форм ожиріння та артеріальної гіпертензії також проводили добове моніторування ЕКГ, велоергометрію, ехоенцефалоскопію, реоенцефалографію, рентгенографію турецького сідла, МРТ та УЗД зони наднирників та головного мозку, УЗД щитоподібної залози, ультразвукове ангіосканування магістральних артерій головного мозку, дослідження тиреотропного гормону, Т3, Т4, АТ-ТПО, рівня пролактину, кортизолу, ФСГ, ЛГ, АКТГ.
Для виключення симптоматичних АГ використовувались рекомендації Комітету експертів ВООЗ (1999) [122 ].
Ступінь ожиріння в залежності від індексу маси тіла встановлювали згідно класифікації ВООЗ (1997) [146]:
* ІМТ 25-29,9 кг/м2 - пре-ожиріння, надмірна маса
* ІМТ 30-34,9 кг/м2 -1 ступінь ожиріння
* ІМТ 35-39,9 кг/м2 -2 ступінь ожиріння
* ІМТ 40 кг/м2 і більше -3 ступінь ожиріння.
Результати добового моніторування оцінювали да даними Ольбинської Л.І. і співавт. (табл.2.3)[45]:
Таблиця 2.3
Параметри добового моніторування АТ у нормотензивних осіб за Ольбинською Л.І. і співавт.,1998 р.
ПоказникДобаДеньНічАТ<130/80<140/90<120/70Навантаження тиском, %САТ<25<20<10ДАТ<25<15<10Варіабельність АТ, мм рт. ст.САТ<15,2<15,5<14,8ПоказникДобаДеньНічДАТ<12,3<13,3<11,3Добовий індекс1,1-1,2Ступінь нічного зниження
10-22%Ступінь денного підйому
<56,5Швидкість денного підйому
<10
0цінка ступеня АГ проводилась згідно класифікації ВООЗ/МТГ, 1999 р. (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Класифікація рів