РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ КАХОВСЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ)
2.1. Ресурсний потенціал водогосподарського комплексу: поняття, визначення,
загальна характеристика
В умовах ринкової економіки значно зростає роль природно-ресурсного потенціалу
(земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси тощо) [55, 73, 121]. Серед
природних ресурсів особливе місце посідає вода і водний чинник. Водні ресурси
мають вирішальне значення для забезпечення ефективного функціонування
сільського господарства та земної біосфери [20]. Загалом будь-які зміни водного
режиму та водозабезпеченості безпосередньо відбиваються на розвитку сільського
господарства і продуктивності природних екосистем [8].
Під ресурсним потенціалом водогосподарського комплексу (ВГК) України розуміють
сукупність економічних ресурсів у вигляді основних засобів, нематеріальних
активів, запасів, фінансових, трудових ресурсів, а також природних ресурсів –
води для зрошення та відведення з осушених земель, яка використовується для
господарської діяльності. Метою діяльності ВГК є надання послуг щодо
забезпечення нормального водно-повітряного режиму на меліорованих землях. До
головних елементів зазначеного комплексу належать також основні засоби у
вигляді зрошувальних та осушувальних систем і відповідно – поливних й осушених
земельних угідь [114].
Необхідно відзначити також, що потребує осмислення, уточнення і конкретизації
понятійний апарат. У численних публікаціях з питань водного господарства й
гідромеліорації та у практиці вживаються різні термінологічні поняття. Має
місце й неоднакове їх розуміння [2, 5, 12, 37, 67, 115, 126, 164]. Часто в одні
й ті ж терміни вкладається різний зміст, що ускладнює не лише аналіз і наукові
узагальнення, й невірно орієнтує практиків [90]. Це, зокрема, стосується таких
термінів, як водні ресурси, ресурсний потенціал, водокористування,
водоспоживання, склад і структура водогосподарського комплексу, водне
господарство, водогосподарська система, гідромеліорація земель тощо.
Так, поняття “ресурси” та словосполучення, що його включають, у довідковій
літературі та енциклопедіях зрештою означають:
а) ресурси (фр. ressources) – це засоби, запаси, можливості, джерела будь-чого
(наприклад, природні, економічні) [139];
б) ресурси ? грошові кошти, робоча сила, техніка та інші активи [84];
в) ресурси ? кошти, запаси, можливості (фінансові, економічні, матеріальні)
будь-чого [64];
г) поняття ресурси має різне значення в залежності від характеру їх оцінки та
ступеня використання. Загальна оцінка ресурсів і використаного майна та послуг
у національному масштабі: ресурси складають весь комплекс майна і послуг, якими
володіє нація протягом року; вони включають в себе валовий внутрішній продукт
та імпорт [72];
д) ресурси ? запаси будь-чого, які можливо використати у разі потреби, грошові
цінності, джерело фінансових доходів [109];
е) ресурси – це засіб, можливість, якими можливо скористатися у разі
необхідності [107];
є) ресурс ? в це поняття включають все, що сприяє економічній діяльності:
природні ресурси (наземні, копалини, підводні); людські ресурси, включаючи
здібності та кваліфікацію; товари виробничого призначення, або засоби
виробництва. Економіку можна визначити як науку про локацію ресурсів [14];
ж) ресурси економічні ? фундаментальне поняття економічної теорії, у загальному
розумінні означає джерела, засоби забезпечення виробництва, сукупність
ресурсів, які використовуються у господарській діяльності. Економічні ресурси
поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові (людський потенціал)
капітальні (фізичний капітал), оборотні засоби (матеріали), інформаційні
ресурси, фінансові ресурси (гроші, капітал). Слід мати на увазі, що такий
розподіл не є однозначним [15];
з) ресурси, що відновлюються, те саме, що чинники виробництва (factors of
production) ? це ресурси суспільства, які використовуються в процесі
виробництва. Їх поділяють на три основні групи: земля (land), праця (labour),
кошти (capital), але можуть також включати й підприємництво (enterpreneurship)
[140].
Отже, поняття “ресурси” у науковій літературі охоплює сукупність чинників
виробництва, якими може володіти або володіє держава протягом певного періоду
часу. В умовах ринкової економіки визначення ресурсів у довідкових джерелах, як
правило, пов`язується з досягненням певної мети. Тобто, йдеться вже про
економічні ресурси ? частину резервів суспільства (матеріальні, фінансові,
трудові та природні ресурси), які використовуються в процесі виробництва.
Зважаючи на суть понять економічні ресурси та економічний потенціал, можна
зробити висновок про наявність тісного зв`язку між ними.
Зміст поняття “потенціал” у довідковій літературі та енциклопедіях є таким:
а) потенціал – це ступінь міцності у певному відношенні, а також сукупність
засобів, необхідних для будь чого [95];
б) потенціал (лат. рotentia) ? сила, могутність, сукупність наявних ресурсів,
можливості в певній галузі [139];
в) потенціал ? сукупність всіх наявних засобів, можливостей, продуктивних сил,
що можуть бути використані у будь якій галузі, діяльності, сфері [107];
г) потенціал економічний ? сукупність економічних можливостей держави (або
об`єднань держав), які можуть бути використані для забезпечення всіх
матеріальних потреб [107];
д) потенціал економічний ? сукупна здатність економіки, її галузей,
підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати
продукцію, товари, послуги, задовольняти потреби населення, суспільні потреби,
що забезпечують розвиток виробництва та спожива
- Київ+380960830922