РОЗДІЛ 2. Дослідно-експериментальна перевірка поетапної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з періодичною пресою.............38
2.1. Загальні питання підготовки і проведення педагогічного експерименту.........................................................................................................38
2.2. Характеристика і реалізація етапів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ з періодичною пресою.........................40
2.2.1.Діагностико-підготовчий етап.................................................44
2.2.2.Змістовно-процесуальний етап..............................................67
2.2.3.Контрольно-коригувальний етап.............................................114
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи...........................123
Висновки до другого розділу......................................................148
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..............................................................151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................155
ДОДАТКИ................................................................................169
ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження
В умовах науково-технічного прогресу особливо велику роль відіграють засоби масової інформації (ЗМІ), вплив яких на свідомість і формування особистості молодої людини не можна недооцінювати, тому що вони забезпечують регулярне поширення повідомлень серед широкої аудиторії, здійснюють ідеологічний, політичний, економічний, моральний і організаційний вплив на поведінку людей, їхнє оцінювання і думки. Такого роду повідомлення в сукупності становлять суспільно-політичну інформацію про внутрішні і міжнародні події і допомагають аудиторії орієнтуватися в різноманітних процесах життя суспільства.
Організація ЮНЕСКО, проаналізувавши основні проблеми міжнародного інформаційного обміну, дійшла висновку, що комунікація стає усе більш складним соціально-культурним феноменом, що в усіх країнах стосується різних видів діяльності і невіддільний від політичної, соціальної, економічної, наукової, освітньої і технологічної еволюції. Процес обміну інформацією в сучасному світі відбувається вкрай інтенсивно. При цьому дослідники інформаційних потоків підкреслюють, що політичні фактори значною мірою визначають зміст новин і обмін ними. До факторів, що ускладнюють обмін інформацією, відносяться мовні розходження, труднощі перекладу, етнічні забобони (87, с.44(. Тому однією з умов повноцінного обміну інформацією є знання мов і культур інших народів, що багато в чому полегшило б існування людей у сучасному світі. Рада Європи закликала до мовного плюралізму (зокрема, 2001 рік був оголошений роком європейських мов), а ЮНЕСКО проголосило ХХI століття - століттям поліглотів (15, с.6].
Одним з актуальних аспектів вивчення іноземної мови уявляється формування у студентів умінь і навичок роботи з інформацією суспільно-політичного характеру, тобто з інформацією, наданою ЗМІ.
Людину цікавлять події, що відбуваються у її країні і світі, вона слухає новини по радіо, стежить за сюжетами інформаційних програм по телебаченню, читає газети. Однак, людина не просто прослуховує чи читає те чи інше повідомлення, вона його запам'ятовує, визначає до нього своє відношення, обмінюється власною думкою з іншими людьми.
Тому ЗМІ є діючим чинником особистісного розвитку. Свідомість молоді характеризується нестійкістю, часом зайвим критицизмом і максималізмом, емоційністю і може бути піддана найбільш крайнім впливам. Тому в цей період розвитку особистості особливої ваги набувають цілеспрямовані засоби і методи формування духовного світу юнаків та дівчат.
ЗМІ все більш активно вторгаються в найважливішу сферу виховання - процес соціалізації людини, тобто "соціального успадкування досягнутого рівня розвитку матеріального і духовного виробництва, форм спілкування і цінностей культури" [125,с.9].
А.В.Мудрик виділяє два аспекти впливу ЗМІ на соціалізацію. По-перше, ЗМІ досить істотно впливають на засвоєння людьми різних вікових категорій широкого спектра соціальних норм і на формування в них ціннісних орієнтувань у сфері політики, економіки, ідеології, права та ін. По-друге, ЗМІ фактично становлять систему неформальної освіти, освічення різних шарів населення [92, c.64-65].
Останнім часом прослідковується "загальносвітова спрямованість на гуманізацію освіти, що у викладанні іноземних мов знаходить вираження в орієнтації процесу навчання на розвиток особистості студента засобами цього навчального предмета" [49, с.10]. Такий аспект навчання іноземній мові, як робота зі ЗМІ, повною мірою узгоджується з цією спрямованістю, тому що ЗМІ, і зокрема друкована періодика, сприяють формуванню політичних, економічних, моральних ідеалів, мотивів і стимулів поведінки.
Сучасні засоби масової комунікації представлені пресою, радіо, телебаченням, комп'ютерними мережами, за допомогою яких інформація поширюється на великі територіально розосереджені аудиторії.
Періодична преса посідає значне місце в ЗМІ, тому що вона традиційно є одним з основних засобів у системі масової інформації і пропаганди. Це стосується, у першу чергу, газети, тому що вона недорога, доступна, матеріали містять факти, їхню оцінку, характеристику процесів і тенденцій розвитку сучасної дійсності. Газета виступає провідником політики, ідеології того чи іншого класу, партії, соціальної групи, і відповідно до своєї позиції виражає думку з найважливіших політичних проблем, прагне на основі матеріалів, що друкуються, створити таку "інформаційну картину світу", що визначила б відношення читачів до того, що відбувається, і відповідала б їхньому уявленню про життя [45, с.630].
Багатофункційна роль газети дозволяє широко використовувати її на заняттях з іноземної мови, сприяючи зняттю перешкоди, що закриває доступ до світової інформаційної системи, і забезпечуючи оволодіння студентами різними шарами лексики, то