Ви є тут

Взаємодія піридо[2,1-а]ізоіндолу і 2,4-диметилпіримідо[2,1-а]ізоіндолу з малеїнімідами та синтез нових похідних конденсованих ізоіндолів

Автор: 
Похоленко Олександр Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U000233
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Комплексне клініко-лабораторне обстеження новонароджених проведено в 1998-2001
роках у відділенні інтенсивної терапії новонароджених КОЦОЗМіД, спеціалізованих
відділеннях патології новонароджених та виходжування недоношених дітей УДСЛ
ОХМАТДИТ м. Києва та залізничному пологовому будинку.
Клінічні спостереження та лабораторні дослідження проведено у 110 дітей від
народження до виписки із пологових будинків або стаціонарів в разі їх
захворювання. Одночасно вивчено акушерський анамнез матерів та проведені
лабораторні обстеження.
Досліджено 30 здорових немовлят з низьким ступенем розвитку перинатальної
патології, результати обстежень яких використано в якості контролю та 80 дітей
з розладами постнатальної адаптації і різними формами перинатальної патології.
Відповідно всі обстежені діти були розподілені на групи: контрольна група - 30
здорових новонароджених, 1-а - 56 немовлят з групи високого перинатального
ризику по розвитку герпетичної інфекції, та 2-а – 24 малюка, які мали клінічні
ознаки захворювання на герпетичну інфекцію та отримували специфічну терапію
ацикловіром. У 10 новонароджених другої групи та 10 немовлят з групи контролю
зібрано катамнестичні спостереження протягом першого року життя.
У всіх дітей 1 та 2 груп, які отримували лікування у відділеннях інтенсивної
терапії новонароджених, були діагностовано гіпоксичні або гіпоксично-ішемічні
пошкодження ЦНС та інші патологічні стани – респіраторний дистрес синдром,
гіпербілірубінемії, анемії, гастроінтестінальні розлади, геморагічні
ускладнення. Таким чином ранні прояви перинатального інфікування у обстежених
дітей мали неспецифічний характер, що значно ускладнювало своечасну
діагностику.
В лікуванні хворих новонароджених використовувався специфічний протигерпетичний
препарат ацикловір (“Glaxo Smit Klaine”). При необхідності дітям проводилось
комплексне лікування із застосуванням антибіотиків, б-2-в-інтерферону-лаферону,
посиндромна терапія. Проводилась інфузійна терапія з використанням розчинів
глюкози, нативної плазми, а при необхідності гемотрансфузії.
2.1. Загальноклінічні методи дослідження
Спостереження за новонародженими проводилися, починаючи з ретельного вивчення
перебігу вагітності у матерів. Клінічний нагляд за дітьми включав оцінку
гестаційного віку, стан малюків після пологів та оцінювання їх за шкалою Апгар,
показники фізичного розвитку, аналіз клінічних симптомів перебігу постнатальної
адаптації.
У переважної більшості дітей першої та другої груп стан після народження був
важким і середньої важкості внаслідок гіпоксичного ураження ЦНС, дихальних та
гастроінтестінальних розладів, респіраторного дистрес-синдрому,
гіпербілірубінемії, перинатального інфікування. 85% дітей, що знаходились під
наглядом у відділеннях інтенсивної терапії, отримували інтенсивну терапію до
якої належали дихальна підтримка, інфузійна терапія. При необхідності немовлята
переводилися з пологових будинків у спеціалізовані відділення інтенсивної
терапії новонароджених або неврологічні відділення.
Оцінка стану здоров’я новонароджених проводилась із застосовуванням метода
клінічного спостереження в ранньому неонатальному періоді. Були використовувані
лабораторні методи: клінічний аналіз крові, ліквора, біохімічні показники
крові, до яких входили визначення рівнів білірубіну крові та його фракцій,
загального білка, глюкози, АЛТ, АСТ.
Крім того, у новонароджених, які знаходились під наглядом, проводились
додаткові обстеження – ЕКГ, ультразвукове дослідження органів черевної
порожнини, рентгенографія легень. Для уточнення характеру ураження центральної
нервової системи застосовувався метод нейросонографії за допомогою апарата
„Aloka 550SD”(Японія), датчиками 5,0 та 7,5МГц.
Новонародженим при необхідності проводилися додаткові консультації – окуліста,
невролога, хірурга, генетика.
2.2. Імунологічні методи дослідження
У всіх немовлят 1 та 2 груп проводились дослідження методом ІФА на наявність в
крові антитіл класів Ig G або Ig M. Використовувалась методика молекулярної
діагностики для виявлення вірусного геному-полімеразна ланцюгова реакція.
Одночасно з дітьми ми мали змогу провести імунологічне обстеження матерів
методом ІФА на виявлення в крові імуноглобулінів класу G або М.
Для проведення імунологічних досліджень по виявленню в крові дітей та жінок
специфічних імуноглобулінів класу G або М використовувались тестові набори для
якісного та напівкількісного їх визначення, а саме, тест-системи “ Sanofi
Paster” (Франція), “Novum Diagnostica GMBH” (Швеція), “ELISA” (Франція)
“Вектор-Бест” (Росія). Постановка діагностичних тестів проводилась методом
твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА, ELISA), за інструкціями, які
додавались до діагностичних наборів.
В якості індикатора молекули в ІФА використовується молекула ферменту.
Чутливість ІФА може бути дуже високою, так як одна молекула ферменту може
модифікувати велику кількість молекул субстрату. Один з компонентів реакції
антиген-антитіло адсорбується на твердому носії. Для виявлення в клінічних
зразках бактеріальних або вірусних агентів на тверду підкладинку (полістерол)
послідовно адсорбують первинні антитіла, виявляємий антиген та вторинні
антитіла з введеною в них ферментною міткою. Для виявлення антитіл в
біологічних розчинах антиген іммобілізується на твердому носії. Потім сироватка
контактує з імуносорбентом. Адсорбція специфічних до даного антигену антитіл
виявляється за допомогою помічених антивидових антитіл. За специфічністю та
чутливістю методи ІФА не поступаються радіоімунним