РОЗДІЛ 2
Клінічна характеристика хворих і методи дослідження
2.1 Клінічна характеристика обстежених хворих
Робота базується на обстеженні 170 хворих, що надійшли в обласний кардіологічний диспансер, були обстежені в обласному діагностичному центрі та на кафедрі кардіології та функціональної діагностики Буковинської медичної академії.
Вік пацієнтів коливався в межах від 17 до 86 років, середній вік становив 45,1±1,3 роки. Пацієнтів чоловічої статі серед обстежених було 127 (74,7%), жіночої статі - 43 (25,3%). Середній вік чоловіків складав 47,2±1,6 роки, а жінок - 38,8±2,5 (p<0,01). У всіх обстежених пацієнтів, що були госпіталізовані у обласний клінічний кардіологічний диспансер, спостерігався наступний розподіл діагнозів: СС ІІІ ФК без супутньої ГХ - 45 хворих (26,7 %), СС ІІІ ФК з супутньою ГХ І - 41 пацієнт (24,1 %), хворі на етапі реабілітації після перенесеного ІМ - 45 чоловік (26,7%) (неQ ІМ - 17 хворих (9,8 %), Q ІМ - 28 хворих (16,9 %)), практично здорові добровольці без діагностованих захворювань серцево-судинної системи - 39 людей (22,5 %)., як показано на рис. 2.1.1.
Рис. 2.1.1. Розподіл обстежуваних хворих за діагнозами Тривалість ІХС в середньому становила 6,0±0,5 роки, ГХ - 7,1±0,6 років. Середній максимальний САТ у обстежених пацієнтів склав 177,4±2,8 мм рт.ст., ДАТ - 103,2±1,3 мм рт.ст, робочий рівень САТ - 130,4±1,87 мм рт.ст., ДАТ - 81,2±0,5 мм рт.ст. ЧСС становила в середньому 74,8±0,97 уд/хв в стані спокою.
На першому етапі дослідження оцінювали функціональний стан ЛШ, ПШ, ЛП, ПП з визначенням регіонарної скоротливості міокарда у пацієнтів без прийому препаратів. Аналіз отриманих результатів ЕхоКГ обстеження проводили в групах залежно від встановленого діагнозу: 1 - хворі з встановленим діагнозом СС ІІІ ФК, серед яких в свою чергу було виділено пацієнтів без підвищення АТ - група 1а та з супутньою ГХ І - група 1б; 2 - група хворих, що перенесли ІМ та знаходились на етапі реабілітації, на 35,2±1,3 добу після надходження до стаціонару, яка в свою чергу поділялась на підгрупи 2а - пацієнти з неQ-інфарктом та 2б - хворі з Q-інфарктом; 3 - група практично здорових людей без діагностовано кардіальної патології.
На другому етапі дослідження визначали особливості регіонарної скоротливості чотирьох камер серця в умовах проведення навантажувального стрес-тесту - антиортостатичного навантаження в залежності від діагнозу.
На третьому етапі дослідження проводили гострий фармакологічний стрес-тест із застосуванням ІАПФ еналаприлу малеату (Енап-Н, КРКА, Словенія, №Р-1839)у дозі 10 мг, АК - ретардованої форми ніфедипіну (Коринфар-ретард, АВД. фарма ГмбХ & Co. KG, Німеччина, №3665) у дозі 20 мг, для визначення впливу даних медикаментозних засобів на стан регіонарної скоротливості міокарда всіх чотирьох камер серця.
Співставлення анамнезу та клінічного обстеження з показниками стрес-ЕхоКГ за умов антиортостатичного тесту дозволило об'єктивізувати діагноз за змінами функціонального стану міокарда.
2.2 Методи дослідження
Ультразвукове сканування міокарда є одним з основних загальновизнаних методів оцінки функціонального стану ЛШ. ЕхоКГ - безпечний метод, що може застосовуватися неодноразово, і при цьому за інформативністю наближається до інвазивних тестів. Реєстрація ЕхоКГ показників проводилася на секторальному ехокардіографі "Interspec XL" фірми "BBS Medical" (США). Процес сканування з реєстрацією чотирьохкамерного зображення серця виконувався в парастернальній позиції [112].
Об'єм порожнини ЛШ розраховували за формулою Н.Dodge у модифікації D. King [112]:
, (2.2.1)
де: V - об'єм камери серця;
А - площа камери серця;
L - довга вісь камери серця.
Для визначення показників об'ємів ПП, ЛП також була застосована формула спрощеного правила S. Simpson [112].
(2.2.2)
де КДО - кінцевий діастолічний об'єм камери серця;
AД - площа камери серця в діастолу;
LД - довга вісь камери в діастолу.
(2.2.3)
де КСО - кінцевий систолічний об'єм камери серця;
AС - площа камери серця в систолу;
LС - довга вісь камери в систолу.
ЗФВ визначалась як відношення різниці об'ємів камери у діастолу та систолу до об'єму в діастолу за стандартною формулою:
, (2.2.4)
де ЗФВ - загальна фракція викиду;
КДО - кінцевий діастолічний об'єм;
КСО - кінцевий систолічний об'єм
Визначення регіонарної скоротливості міокарда, відповідно до існуючих тенденцій в ЕхоКГ, слід вважати одним з сучасних напрямків розвитку досліджень. В середині 80-х років свого максимального розвитку набуло вивчення інтегрального показника скоротливості ЗФВ, що розраховувався як відношення різниці КДО і КСО до КДО. В той же час з'явилися дослідження регіонарної фракції викиду (РФВ) як відношення різниці регіонарних КДО і КСО до регіонарного КДО, або відношення відповідних площ.
Провідне місце в цих дослідженнях займають апарати типу "Cardio-200" фірми "Kontron" та їх аналоги. Відповідно до запропонованої нами програми обстеження хворих на ІХС проводили наступні розрахунки: вихідні ЕхоКГ-показники скоротливості міокарда, ЕхоКГ (ЗФВ і РФВ) при розвитку ішемії в умовах об'ємного навантаження, ЕхоКГ (ЗФВ і РФВ) при проведенні фармакологічного стрес-тесту (Патент №47590А).
Отримані в процесі проведення ЕхоКГ зображення камер серця в діастолу та систолу були співставлені за центрами ваги утворюваної геометричної фігури.
Центр ваги шлуночка знаходили апроксимацією форми його бічного перерізу до рівностороннього трикутника (рис. 2.2.1.). Вершини цього трикутника мають координати А(х1, у1), В(х2, у2), С(х3, у3) (рис. 2.2.2). Координати центра ваги трикутника АВС, що знаходиться в точці W (хс, ус), визначаємо за формулами
(2.2.5)
(2.2.6)
Оскільки у1=0, а у2=-у3 то