Розділ 2
Кримінально - правова характеристика складу злочину - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
2.1. Об'єктивні ознаки складу злочину - ухилення від оподаткування.
2.1.1. Об'єкт та предмет складу злочину.
Важливе значення для правильної кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів має точне встановлення об'єкта складу злочину. Саме за допомогою об'єкта встановлюється характер і ступінь тяжкості посягання, що в кінцевому результаті впливає на покарання.
За об'єктом ухилення від оподаткування відмежовуються від суміжних складів злочинів. При визначенні місця податкового злочину, в сукупності з іншими, велику роль відіграє також "рейтинг" соціальної значущості об'єкта.
Поклавши в основу відношення філософських категорій з загального-особливого-окремого, теорія кримінального права розробила так звану тричленну класифікацію об'єктів на загальний, родовий і безпосередній. Ця система класифікації сприймається більшістю представників кримінально-правової науки.
Під загальним об'єктом розуміють всю сукупність суспільних відносин, які знаходяться під охороною кримінального закону.
Родовий об'єкт являє собою окрему групу однорідних або тотожних суспільних відносин, на які посягає окрема група злочинів.
Безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин.
Потрібно зауважити, що поряд з зазначеною класифікацією існують і інші погляди щодо класифікації об'єктів.
Так, М.І.Федорів вважає, що загальний об'єкт не є складовою системи класифікації об'єктів і виділяє тільки родовий і безпосередній об'єкти.[23.с.188] М.Й.Коржанський є прибічником чотиричленної класифікації об'єктів, тобто виділяє, крім загального, родового і безпосереднього об'єктів, ще і видовий, якого він розташував між родовим та безпосереднім, і вважає, що на видовий об'єкт посягають злочини окремого вида. [24.с. 15]
Крім класифікації об'єктів по вертикалі існує ще класифікація об'єктів по горизонталі, тобто на рівні безпосереднього об'єкта. Виділяють основний, додатковий та факультативний безпосередні об'єкти.
Злочини, які завдають шкоди двом або більше безпосереднім об'єктам, називають двооб'єктними або багатооб'єктннми.
Саме до останнього виду, на наш погляд, слід віднести й ухилення від оподаткування. Аргументи на користь такого висновку будуть наведені далі.
Законодавець, встановивши кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків з підприємств і організацій, помістив ст. 148-2 КК до глави 6 Особливої частини - "Господарські злочини". Це є свідченням того, що законодавець відніс цей злочин до категорії господарських.
Реформування кримінального законодавства, що відбулося протягом 90-х років, суттєво змінило Кримінальний кодекс (1960) , але найбільших змін зазнала саме 6 глава. У зв'язку з цим похитнувся традиційний погляд на родовий об'єкт злочинів, які традиційно знаходилися в цій главі, тобто соціалістичну, планову систему господарювання. Останніми роками у вітчизняній кримінально-правовій літературі взагалі не існувало одностайного погляду на проблему визначення родового об'єкту господарських злочинів.
Так, Є.Л.Стрєльцов вважав родовим об'єктом господарських злочинів нормальну, таку, що відповідає законодавству, господарську діяльність. [25.с.294]
О.І.Перепелиця в якості родового об'єкту господарських злочинів розглядав суспільні відносини у сфері економіки.[26.с.5] На відміну від нього, Тацій В.Я визначає як родовий об'єкт господарських злочинів існуючу систему господарювання.[27.с.64] Ця точка зору є превалентною в українській кримінально-правовій літературі, й її підтримує переважна більшість представ- ників юридичної науки, а саме: В.О.Навроцький, О.І. Кириленко та М.В. Ткаченко, М.Й. Коржанський, Я.М. Кураш.[28.с.7;29.с.3;30 с.259; 6.с.6]
При цьому В.О.Навроцький конкретизує, що система господарства включає в себе:
1. Сукупність галузей виробництва і праці, в яких створюється
суспільний продукт, та в яких відбувається його розподіл та обмін. Це
промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, торгівля, податкова
система.
2. Принципи, на основі та з використанням яких функціонують окремі
галузі виробництва, праці та народне господарство в цілому.
Таким чином, автору мовби вдалося знайти місце податковій системі в структурі родового об'єкту господарських злочинів, але це місце здається не природним, а більше нагадує штучне. Дійсно, частина об'єктів оподаткування утворюється в сфері господарської діяльності, але вони можуть походити від цивільно-правових відносин, можуть бути результатом протизаконної діяльності, тобто не мати ніякого відношення до господарської діяльності.
До тогож, ухилення від оподаткування завдає ще і шкоди зовсім іншім суспільним відносинам, ніж господарські відносини.
На це звернув увагу М.Й.Коржанський, коли визначав родовий об'єкт ухилення від сплати податків, зауваживши, що ухилення від оподаткування є одним з найшкідливіших господарських злочинів.
По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень до бюджету і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.
По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі інші).
По-третє, неплатники податків отримують невиправдані прибутки і мають незаконні переваги на ринку над своїми сумлінними конкурентами.[ЗІ.с.231]
Автор влучно помітив, що ухилення від оподаткування завдає шкоди суспільним відносинам, які не мають ніякого відношення до системи господарства, але щодо висновків по визначенню родового об'єкту ухилення від оподаткування залишився на старих позиціях.
П.П.Андрушко визначає родовий об'єкт господарських злочинів як врегульовані державою відносини в сфері господарської діяльності: виробництво суб'єктами господарювання товарів та іншої продукції, виконання робіт, надання
- Київ+380960830922